У неділю, 26 липня, Православна церква України вшановує пам'ять преподобного Мойсея Угрина, Києво-Печерського, чиї мощі спочивають у Ближніх печерах, та преподобного Мойсея, чудотворця Києво-Печерського, у Дальніх печерах. Також в цей день згадують святителя Іосифа (Нелюбовича-Тукальського), митрополита Київського, Галицького і всієї Русі — одного з найвидатніших українських церковних діячів XVII століття.
"Апостроф" розповідає про преподобних Мойсеїв Печерських, святителя Іосифа Тукальського, їхній духовний подвиг, а також народні традиції і прикмети цього дня.
За церковним переданням, преподобний Мойсей Угрин жив у XI столітті й походив із знатного роду. Він був братом святого Єфрема Новоторзького та служив при дворі князя Бориса. Після мученицької загибелі князя Бориса Мойсей потрапив у полон до польського війська й багато років перебував у неволі.
Особливе місце в його житії займає історія про незламність перед спокусами. За переданням, багата польська вдова, захопившись красою полоненого юнака, намагалася змусити його стати її чоловіком, обіцяючи свободу, багатство й високе становище. Однак Мойсей, який уже дав Богові обітницю чистоти, рішуче відмовився. За це його жорстоко катували, закували в кайдани й морили голодом.
За переказами, Господь не залишив свого подвижника. Після багатьох років терпіння Мойсею вдалося повернутися до Києва, де він прийняв чернецтво в Києво-Печерському монастирі. Саме тому його вважають покровителем тих, хто бореться зі спокусами, переживає важкі випробування або прагне духовної чистоти. Біля його мощей, як свідчать лаврські перекази, багато людей знаходили душевний мир і силу долати життєві труднощі.
Цього ж дня Церква вшановує преподобного Мойсея, чудотворця Києво-Печерського. Про його земне життя збереглося небагато відомостей, однак монастирське передання розповідає, що він відзначався надзвичайним смиренням, милосердям і безперервною молитвою. Братія вірила, що Господь дарував йому благодать чудотворення ще за життя, а після упокоєння багато прочан отримували допомогу після молитви біля його мощей.
.jpg)
Також цього дня Православна церква України вшановує святителя Іосифа (Нелюбовича-Тукальського), митрополита Київського, Галицького і всієї Русі. Він очолив Київську митрополію в один із найскладніших періодів української історії — у часи Руїни. Попри війни, політичні суперечки та зовнішній тиск, митрополит прагнув зберегти єдність Православної Церкви й захистити духовне життя українського народу.
За переказами, святитель Іосиф відзначався великою особистою скромністю. Він часто відмовлявся від розкошів, а пожертви спрямовував на допомогу монастирям, сиротам і нужденним. Сучасники згадували його як людину, яка вміла примиряти ворогуючих, а його слово нерідко зупиняло конфлікти там, де вже не діяла сила зброї.
.jpg)
Для вірян цей день є нагадуванням про силу вірності Божим заповідям, терпіння у випробуваннях, чистоту серця та відповідальність за збереження духовної єдності.
Народні традиції 26 липня
У народному календарі цей день вважали часом, коли жнива входили в найгарячішу пору. Казали: «На Мойсея кожен колос вагу має». Люди вірили, що від старанності й доброго настрою женців залежить достаток усієї родини на майбутній рік.
Існував цікавий звичай перед виходом у поле кілька хвилин мовчки стояти біля ниви. Старші люди говорили, що земля любить тишу й працю тих, хто приходить до неї з чистими думками. Лише після короткої молитви починали жнива.
У багатьох українських селах цього дня господині варили узвар із перших стиглих яблук, груш і лісових ягід. Ним пригощали всіх, хто повертався з поля. Вірили, що такий напій додає сили й оберігає від літньої втоми.
Цікавим був і звичай плести маленькі вінки з польових трав і колосків. Їх клали в комору або на горищі біля запасів зерна. Люди вірили, що вони оберігають урожай від псування, мишей і негоди.
Також цього дня намагалися не відмовляти в гостинності подорожнім. Казали: «На Мойсея добрий гість приносить у дім Боже благословення». Тому навіть незнайомця могли пригостити хлібом, молоком або кухлем прохолодного узвару.
Народні прикмети про погоду 26 липня
- Якщо вранці над полями стелиться туман — день буде ясним і теплим.
- Багато роси на траві — до щедрого врожаю озимини.
- Ластівки літають високо — сонячна погода триматиметься ще кілька днів.
- Бджоли активно збирають нектар — до тривалого тепла.
- Якщо ввечері чути голосне сюрчання коників — найближчим часом дощу не буде.
- Яскравий захід сонця віщує суху й погожу погоду.
Що не можна робити 26 липня
У цей день не радили піддаватися спокусам, заздрити чужим успіхам або зневажати працю інших людей. У народі вірили, що такі вчинки можуть позбавити людину душевного спокою.
Також не рекомендували сваритися в полі чи працювати з поганими думками, адже, за повір'ям, це могло негативно позначитися на врожаї.
Що треба зробити
Вірянам радять помолитися преподобному Мойсею Угрину про зміцнення духу, перемогу над спокусами, чистоту серця й терпіння у випробуваннях. До преподобного Мойсея Чудотворця звертаються з проханнями про духовне та тілесне зцілення, а святителю Іосифу Тукальському моляться про мир, єдність українського народу, мудрість для духовних і державних провідників.
Доброю справою цього дня вважається допомога тим, хто потребує підтримки, пригостити ближніх плодами нового врожаю, подякувати Богові за дар праці, помиритися з тими, з ким були непорозуміння, та зробити хоча б одну справу милосердя від щирого серця.
Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 24 липня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.
