28 серпня — яке сьогодні церковне свято, історія, традиції та прикмети

У п’ятницю, 28 серпня, Православна церква України вшановує пам’ять преподобного Мойсея Мурина, а також згадує знайдення мощей преподобного Іова Почаївського та Собор преподобних отців Києво-Печерських, які спочивають у Дальніх печерах. Цей день поєднує історії святих, які пройшли через важкі випробування, глибоке покаяння та багаторічну духовну працю.

"Апостроф" розповідає про святих отців, а також про народні традиції і прикмети цього дня.

Преподобний Мойсей Мурин жив у IV столітті в Єгипті. За походженням він був ефіопом, а в молоді роки його життя зовсім не нагадувало шлях майбутнього святого. Мойсей був ватажком розбійників, вирізнявся надзвичайною фізичною силою, запальним характером і вів дуже далеке від християнських заповідей життя.

За церковним переданням, після одного з конфліктів Мойсей був змушений залишити колишнє життя. Він прийшов до монастиря, де вирішив покаятися та почати все спочатку. Однак позбутися старих звичок виявилося надзвичайно складно.

Мойсей почав суворо постити, багато молитися, працювати та допомагати іншим. За переказом, він навіть носив воду для братії з далекого джерела, хоча шлях був важким. Так він намагався перемогти власну лінь і гнів та навчитися служити людям, а не керувати ними силою.

Поступово колишній розбійник став одним із найшанованіших ченців єгипетської пустелі. До нього почали приходити люди за духовною порадою. Саме тоді Мойсей отримав ім'я Мурин, яке походить від грецького слова, пов'язаного з його походженням.

Особливо відомою стала історія про те, як до Мойсея прийшли ченці, які хотіли дізнатися, як позбутися гніву. Святий відповів їм, що людина повинна навчитися не давати злості можливості розгорітися в душі. Його власне життя було найкращим доказом того, що навіть дуже сильні пристрасті можна подолати.

Є й інший відомий переказ. Одного разу Мойсей дізнався, що один із братів монастиря тяжко провинився. Ченці вирішили покарати його та вигнати з обителі. Тоді Мойсей узяв на плечі продірявлений мішок із піском і пішов до братії. Коли його запитали, навіщо він це робить, святий відповів, що пісок сиплеться за ним, як його власні гріхи, яких він не бачить і не рахує. Після цього ченці зрозуміли, що перед покаранням іншого потрібно спочатку подивитися на власні слабкості.

Саме цей переказ зробив Мойсея Мурина одним із найвідоміших у християнській традиції прикладів покаяння. Його життєвий шлях показує, що минулі помилки не обов'язково визначають майбутнє людини.

Мойсей став ієродияконом, а згодом — ієромонахом. Він зібрав навколо себе учнів і став духовним наставником. За переказом, наприкінці життя він знав, що на монастир чекає небезпека, але відмовився тікати разом із частиною братії. Святий залишився з тими, хто не міг урятуватися, і загинув разом із ними.

Для вірян історія Мойсея Мурина є особливою саме через її людяність. Він не був святим від народження — навпаки, його життя починалося з тяжких помилок. Але завдяки покаянню, праці над собою та вірі він змінився настільки, що став духовним наставником для інших.

Цього ж дня Церква згадує знайдення мощей преподобного Іова Почаївського. Святий Іов, у миру Іван Залізо, жив приблизно у XVI–XVII століттях і понад пів століття очолював Почаївський монастир. Він був відомий суворим чернечим життям, молитвою та захистом православної віри.

За переказом, преподобний Іов часто усамітнювався в печері для молитви. Іноді він проводив там по кілька днів, а одного разу печеру, де молився святий, за свідченням його учня Досифея, осяяло незвичайне світло.

Іов помер у 1651 році, проживши понад сто років. Через вісім років після його смерті, 28 серпня 1659 року за старим стилем, митрополит Діонісій Балабан разом з архімандритом Феофаном віднайшов мощі преподобного. За церковним переданням, цьому передували сни, у яких святий являвся митрополиту та вказував на місце поховання.

Ще одна важлива пам'ять цього дня пов'язана з Києво-Печерською лаврою. 28 серпня за старим стилем Церква вшановує Собор преподобних отців, які спочивають у Дальніх, або Феодосієвих, печерах. Пам'ять цього Собору нині припадає на 10 вересня за новим стилем.

Дальні печери стали місцем усамітнення монахів і поховання братії. Першим похованням у них стало поховання преподобного Феодосія Печерського у 1074 році. Сьогодні там зберігаються мощі багатьох печерських подвижників, і саме це місце стало одним із найвідоміших духовних символів Києва та України.

Так 28 серпня поєднує три різні, але близькі за змістом історії: Мойсея, який змінив своє життя через покаяння, Іова, який усе життя присвятив молитві та служінню, і печерських подвижників, які обрали шлях усамітнення та духовної праці.

Народні традиції 28 серпня

У народному календарі кінець серпня був особливим часом: основні жнива вже завершувалися, літо поступово відступало, а господарство потрібно було підготувати до осені.

Люди уважно стежили за природою, збирали останні плоди та наводили лад у домі.

Однією з найважливіших справ у цей період було завершити прибирання після літніх робіт. У хатах перебирали речі, чистили скрині, провітрювали одяг та постіль, мили підлогу й вікна. Вважалося, що зустрічати осінь потрібно в чистій оселі.

Особливу увагу приділяли коморі та льоху. Перевіряли, чи немає вогкості, перебирали картоплю, овочі, яблука та груші, оглядали мішки із зерном. Те, що вже починало псуватися, відкладали окремо та намагалися використати насамперед.

Наприкінці серпня господині активно робили зимові запаси. Сушили яблука та груші, заготовляли гриби, квасили овочі, варили варення та повидло. Частину врожаю могли відкласти для обміну або допомоги родичам і сусідам.

У деяких регіонах цей період був пов'язаний із завершенням жнив і складанням останніх снопів. Снопи ставили в скирти, стежили, щоб вони не намокли, а зерно добре просохло. Господарі також перевіряли реманент — коси, серпи, вози та інструменти — і прибирали його до наступного сезону.

Важливою була й підготовка до осінньої сівби. Перебирали насіння, відкладали найкраще зерно, перевіряли, чи добре воно просушене. Старі господарі знали: те, що збережеш наприкінці літа, визначатиме, з чим родина зустріне зиму та весну.

Цікаво, що образ печерських подвижників добре перегукувався з народним уявленням про тишу та усамітнення. Наприкінці літа вечори ставали довшими, і люди поступово переходили від гучної літньої роботи до спокійніших домашніх занять. Жінки перебирали пряжу, лагодили одяг, готували полотно, а діти допомагали дорослим із нескладною роботою.

Пам'ять Мойсея Мурина також давала привід говорити про вміння визнавати власні помилки. У родинах старші могли нагадувати дітям, що не соромно попросити пробачення або виправити те, що зробив неправильно. Адже історія святого показувала: людина здатна повністю змінити своє життя.

Окремо дбали про самотніх людей. Наприкінці літа в селі було особливо важливо, щоб у кожного вистачило продуктів до наступного врожаю. Тому частину овочів, фруктів або хліба могли віднести літнім сусідам, вдовам чи родичам, які не мали достатньо власних запасів.

Увечері родина збиралася за столом і підбивала своєрідний підсумок літа. Говорили про врожай, майбутню осінню роботу та запаси на зиму. Дітям пояснювали, що достаток залежить не лише від урожаю, а й від того, наскільки бережно людина ставиться до результатів своєї праці.

Народні прикмети про погоду 28 серпня

• Якщо вранці багато роси — найближчі дні будуть теплими й сонячними.
• Якщо павутиння літає над полями — осінь очікується сухою та теплою.
• Якщо ластівки вже збираються у великі зграї — холоди можуть прийти раніше.
• Якщо журавлі почали відлітати — осінь буде ранньою.
• Якщо день сонячний і теплий — бабине літо може бути тривалим.
• Якщо зранку густий туман — удень буде тепло.
• Якщо ввечері небо чисте й зоряне — наступні дні будуть сухими.
• Якщо після дощу швидко виглядає сонце — негода надовго не затримається.

Що не можна робити 28 серпня

У цей день не радили сваритися, з'ясовувати стосунки та тримати образу. Історія Мойсея Мурина нагадує, що людина має здатність змінюватися, визнавати власні помилки та починати життя заново.

Також не рекомендували принижувати людину через її минулі помилки або постійно нагадувати їй про те, що вона зробила неправильно. У народній свідомості цей день був добрим приводом для примирення та відпускання старих образ.

Не варто було залишати безлад у домі, особливо перед переходом до осіннього сезону. Господарські справи намагалися завершити вчасно, а речі — перебрати та привести до ладу.

Також не радили марнувати продукти нового врожаю, викидати придатну їжу або без потреби витрачати зимові запаси. Наприкінці літа кожен мішок зерна, кошик яблук чи банку заготівель сприймали як результат важкої праці.

Не рекомендували й відмовляти в допомозі людині, яка її потребує. Добробут родини в українському селі завжди значною мірою залежав від взаємної підтримки, особливо напередодні осені та зими.

Що треба зробити

Вірянам радять помолитися преподобним отцям про духовну силу, допомогу в боротьбі зі слабкостями, мудрість, здатність виправляти власні помилки, здоров'я, мир в Україні, захист українських воїнів та благополуччя родини.

Також цього дня можна звернутися з молитвою до преподобного Іова Почаївського та преподобних отців Києво-Печерських, просячи їхнього заступництва, духовної стійкості та допомоги у важких життєвих обставинах.

Доброю справою цього дня вважається навести лад у домі, перебрати зимові запаси, допомогти літній або самотній людині, поділитися овочами та фруктами нового врожаю, попросити пробачення за старі образи та самому пробачити того, хто завдав болю. 

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 27 серпня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.