Європейський Союз має вимагати поступок від Росії як держави-агресора, однак самих лише політичних заяв недостатньо для реального впливу на перебіг війни та переговорний процес. Без конкретних рішень і консолідованої позиції ЄС ризикує послабити власну роль у питаннях європейської безпеки.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів професор Київського авіаційного інституту, президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.
За його словами, заява глави європейської дипломатії Каї Каллас про необхідність чітких умов для Росії, на які вона має піти для завершення війни, відображає правильний підхід до сприйняття російсько-української агресії в Європі: поступки має робити держава-агресор, а не Україна. Однак реалістичність таких вимог залежить від здатності ЄС сформувати єдину позицію та перейти від слів до конкретних дій.
"Якщо далі слів ти не йдеш, які б ці слова не були правильні, то це означатиме тільки одне — що в тебе немає сили, а отже тебе немає сенсу долучати до перемовного процесу. Побачимо, чи є у Каї Каллас цей туз у рукаві. Якщо є, тоді такі заяви, безумовно, будуть виправдані", — підкреслив Буряченко.
Експерт зазначив, що всередині Євросоюзу тривають складні процеси: країни Балтії та Фінляндія виступають за посилення суб’єктності Європи, тоді як Франція та Італія намагаються відновити технічні контакти з Москвою. Водночас ключовим гравцем, із яким рахується Путін, залишається Дональд Трамп.
"Станом на сьогодні сила, з якою рахується Путін, — це, безумовно, президент Сполучених Штатів Трамп. Інструментів примусу Путіна до миру і зведення перемовин до якогось конструктивного результату без Сполучених Штатів Америки не існує. Путін буде затягувати перемовний процес, він буде імітувати налаштованість на конструктив, але насправді постійно розставлятиме перед Сполученими Штатами Америки пастки", — зауважив Буряченко.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він додав, що Євросоюз, попри економічну потугу, не має достатніх військових інструментів примусу, а у сфері безпеки значною мірою спирається на НАТО та США. Тому без участі Вашингтона досягти конструктивних домовленостей із Росією наразі складно.
За словами експерта, мотивація Трампа є насамперед електоральною — отримання "дипломатичної перемоги" перед проміжними виборами у США. Він зазначив, що тема виборів активно обговорюється у західних медіа, а для Дональда Трампа важливим є швидкий зовнішньополітичний результат, який може посилити його позиції всередині країни.
"Трампа і його команду цікавить Нобелівська премія миру, яка в тому випадку може допомогти йому електорально. Американці хочуть для себе усвідомити, чи здатні вони в осяжній перспективі — приблизно до дедлайнів червня-липня 26-го року — розв'язати це питання. Якщо вони зрозуміють, що це чергові маніпуляції Російської Федерації, то Штати, скоріш за все, частково зменшуватимуть свою пролонговану активність", — пояснив експерт.
"Апостроф" повідомляв, що Європейський Союз (ЄС) складе список поступок, яких Європа буде вимагати від диктатора Росії Володимира Путіна в рамках мирного врегулювання та припинення війни в Україні.
В ЄС триває активна підготовка двадцятого пакета санкцій проти РФ. Його планують фіналізувати до четвертої річниці повномасштабного вторгнення.
Росія може застосовувати переговори з Україною як засіб маніпуляції, прагнучи одночасно відновити дипломатичні й економічні контакти з США.
