Абсолютно безпечних місць в Україні наразі не існує, однак правильно обране укриття суттєво підвищує шанси на виживання. Найкращий варіант залежить від конкретних умов — глибини станції метро, типу будівлі та можливості швидко дістатися до захисної споруди.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла кандидат технічних наук, Доцент київського університету "Київський авіаційний інститут" Тетяна Жидкова.
За її словами, насамперед варто усвідомити, що абсолютного захисту від сучасних ракетних ударів не існує. Тому можна говорити лише про більш або менш безпечні місця.
Експертка пояснила, що метро не можна вважати універсальним укриттям. Рівень безпеки залежить від глибини залягання станції. Глибокі станції значно надійніші, тоді як мілкі можуть бути не набагато безпечнішими за звичайні будівлі.
"Є більш або менш безпечні місця. Скажімо, всі ховаються в метро, але є метро, а є метро. Тут залежить усе від глибини залягання. Скажімо, метро "Арсенальна" — так. Метро "Політехнічний університет" — так. А метро, скажімо, "Славутич" — ніяк. Нічим не більш безпечне, ніж будь-який інший будинок", — пояснила Жидкова.
Вона нагадала, що навіть глибокі станції метро не гарантують повної безпеки.
За словами Жидкової, у більшості випадків підвали житлових будинків залишаються безпечнішими, ніж перебування на верхніх поверхах. Під час прямого влучання будинок руйнується, але саме його конструкції значною мірою поглинають енергію вибуху.
Експертка також звернула увагу, що цегляні будинки значно краще витримують удари, ніж панельні, де існує високий ризик прогресуючого руйнування конструкцій.
"Все ж таки підвали будинків більш безпечні, ніж поверхи. Зовсім небезпечні — будинки панельні. Цегляні будівлі навіть після влучань руйнуються локально, без такого прогресивного руйнування", — зазначила вона.
На думку Жидкової, в умовах тривалої війни кожне ОСББ має самостійно облаштовувати укриття у підвалі, а за можливості — додатково його укріплювати.
Експертка зазначила, що ще у 2023 році були затверджені нові державні будівельні норми щодо захисних споруд цивільного захисту. Водночас, за її словами, за останні роки в Україні майже не будували нових повноцінних укриттів — переважно відновлювали сховища, зведені ще за радянських часів.
Вона також додала, що під час атак дронів мешканцям багатоповерхівок, якщо немає можливості швидко спуститися до укриття, варто перебувати біля ліфтового холу, оскільки ця частина будівлі зазвичай має суцільні бетонні конструкції та забезпечує кращий захист.
"Подбайте про себе самі. Зберіться товариством співвласників, створіть у себе в будинку укриття в підвалі. Якщо летять ракети, треба, звісно, спускатися до укриття. Якщо налітають дрони, то можна перебувати на поверсі біля ліфтового холу. Він майже завжди повністю в бетонній оболонці, і там більш безпечно. Але ще раз наголошую: немає безпечних місць. Є більш безпечні й менш безпечні", — підсумувала Жидкова.
"Апостроф" повідомляв, що у ніч проти 2 липня під час масованого обстрілу Києва на станціях метро перебувало 52 500 людей, з них майже 4 500 — діти. Це найвищий показник за останні роки.
