Київ у найближчі місяці залишатиметься в режимі графіків відключень електроенергії, навіть якщо ситуацію вдасться частково стабілізувати навесні. Водночас уже влітку країну може чекати нова хвиля енергетичної кризи через спеку, зростання споживання та планові ремонти атомних енергоблоків.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
За його словами, енергосистема Києва не проєктувалася для повного живлення міста ззовні, оскільки столиця традиційно мала власні джерела генерації, які покривали значну частину споживання. Нині ж енерговузол Києва працює в екстремальному режимі транзиту електроенергії з інших регіонів.
"Я думаю, що оптимізм Міністерства енергетики буде виправданий і щоб протягом найкоротшого можливого часу повернули передбачувані графіки. Нехай вони будуть жорсткі, нехай складні, але передбачувані", — зазначив Харченко.
Експерт додав, що навесні ситуацію може частково полегшити зменшення споживання та зростання сонячної генерації. Водночас повністю відмовитися від графіків, за його словами, може не вийти. Уже в липні–серпні через спеку та масове використання кондиціонерів система знову опиниться на межі колапсу. Ситуацію ускладнить і обов’язкова ремонтна кампанія на атомних електростанціях.
"Далі в нас буде наступна криза липня-серпня, коли знову буде спека, коли буде величезне споживання у зв’язку з тим, що люди вмикають охолодження, кондиціонери — все, що завгодно. І там знову буде криза, і знову будуть графіки. Я в цьому абсолютно певен", — наголосив експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Окремо Харченко звернув увагу на проблему підготовки до наступної зими, зазначивши, що нині енергетики змушені одночасно ліквідовувати аварійні пошкодження та працювати над стратегічними рішеннями.
За його словами, будівництво нової потужної теплоелектроцентралі у столиці займе щонайменше 4–5 років. Водночас підвищити стійкість котелень шляхом встановлення газопоршневих установок можна швидше — за 1,5–3 роки залежно від інтенсивності робіт.
Він також зазначив, що вже до наступної зими можна частково убезпечити систему теплопостачання та водоканалу за рахунок встановлення додаткових джерел живлення на ключових об’єктах.
"А це два-три роки, навіть за дуже інтенсивної роботи — рік-півтора. До наступної зими можна багато чого встигнути в цьому напрямку зробити і, по суті, убезпечити, по-перше, джерела тепла, по-друге, ключові насоси водоканалу", — підкреслив фахівець.
Окремим фактором ризику стане літній період через планові ремонти на атомних електростанціях.
"Ремонт реакторів, ремонтна кампанія "Енергоатому" — це неминуче. Це абсолютно необхідно за всіма стандартами. Я думаю, що десь з квітня-травня вони будуть виходити в ремонт і відповідно крок за кроком потім повертатися", — пояснив Харченко.
Він наголосив, що найближчі місяці для енергосистеми України залишатимуться вкрай складними, а стабілізація можлива лише поступово — за умови відсутності нових масштабних ударів по енергетичній інфраструктурі.
"Апостроф" повідомляв, що Київ поступово виходить із найгострішої фази енергетичної та теплової кризи, однак ситуація залишається вкрай складною. Найбільші проблеми зберігаються на Троєщині, де після російських ударів було пошкоджено єдине джерело теплопостачання — ТЕЦ-6. Відновлення подачі тепла триватиме ще кілька днів і супроводжуватиметься технічними труднощами через зношеність внутрішньобудинкових мереж.
У Києві поступово скорочується кількість багатоповерхових житлових будинків, які залишилися без теплопостачання після російських обстрілів 9 та 20 січня.
Днями міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив, провівши засідання штабу щодо ліквідації наслідків обстрілів енергетики в столичному регіоні, що в Києві генерацію пошкоджених теплоелектроцентралей (ТЕЦ) мають намір замінити розподіленими джерелами.
Триває залучення допомоги партнерів: минулого тижня отримали 31 тонну вантажів у вигляді генераторів, трансформаторів та іншого обладнання від Іспанії, Фінляндії, Норвегії та Австрії. Невдовзі надійдуть від Литви та Євросоюзу.
