Останні декілька місяців на Покровському напрямку ворог націлений на руйнування логістики Сил оборони – запускає сотні КАБів, полює на пікапи у тилу за допомогою "ждунів" чи бʼє "Шахедами". В умовах існування killzone замість "лінії розмежування" навіть звичайна доставка води перетворюється на цілу спецоперацію під вогнем.
Ще влітку бійці 78-го окремого десантно-штурмового полку 7-го армійського корпусу ДШВ, перебуваючи на одному з напрямків на Харківщині, розвʼязали цю проблему. І це кардинально змінило їхню логістику та дозволило підтримувати боєздатність бійців в умовах складнощів у постачанні на передові позиції.
Вони створили стандартизовані контейнери, які адаптовані під різні типи важких ударних дронів та якими можна доставляти найнеобхідніше. Тепер це полегшує постачання на передову як боєкомплекту, так і медикаментів, їжі, кров та засобів зв’язку. І тепер набутий досвід десантники застосовують на одному з найважчих напрямків нинішнього етапу російсько-української війни – на Покровському.
Як носії зброї працюють на порятунок побратимів у 78 ОДШБ – далі у матеріалі.
Killzone і нові маршрути життя
У війні зразка 2025 року навіть доставка речей на передову – це операція високого ризику. Через постійні обстріли й активність ворожих FPV-дронів пересування людей і техніки часто неможливе. Саме тому у 8-му окремому десантно-штурмовому батальйоні 78 одшп вирішили змінити підхід до логістики.
Техніки створили стандартизовані контейнери єдиного розміру, адаптований до різних типів важких безпілотників. Це – новий формат допомоги на війні: розумна логістика замість смертельного маршруту.
«Кожен виліт – це не просто політ техніки. Це – врятоване життя. Іноді один контейнер означає, що хлопці на позиції матимуть воду, зможуть перев’язати пораненого чи тримати зв’язок із командуванням», — розповідає «Фізрук», головний сержант взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 8 ОДШБ.
Такі місії виконуються дистанційно, тож ризики для людей мінімізовані. Оператор працює за кілька кілометрів від небезпечної зони, а замість людей під обстріл іде дрон.
«Так з’явилася нова система логістики, яка дозволяє дронам доставляти їжу, воду, медикаменти, елементи зв’язку та інші необхідні речі туди, куди не може пройти людина. Це не про боєкомплект – це про життя побратимів», - каже один із операторів дрона Vampire «Вікінг» у 8 одшб 78 ОДШБ.
Кожен виліт важкого дрона – це шанс врятувати бійців, забезпечити підрозділ або підтримати евакуацію.
Дві історії під крилами дронів
У 8 ОДШБ вже провели сотні таких гуманітарних дронових операцій. І цей напрямок постійно розвивається. Планується збільшення кількості екіпажів та розширення програм підготовки операторів. Адже сучасна війна — це змагання не лише броні, а й інтелекту.
Історія № 1. «Їжак» і позиція, що вистояла
Підрозділ «Іжака» тримав спостережний пункт на передовій, коли ворог почав активний штурм. Зв’язок переривався, дороги були під вогнем, і звичайна логістика стала неможливою.
Кілька тижнів хлопці відбивалися практично в ізоляції — без можливості отримати допомогу з тилу.
«Ми стояли на позиції, а згодом опинилися в оточенні — трималися там майже три місяці, виконуючи завдання як спостережний пункт. Увесь цей час логістика була неможлива, і лише завдяки важким дронам, які доставляли нам зарядки, рації, їжу та медикаменти, ми змогли вистояти. Саме це дозволило протриматися до моменту деблокування позицій», — говорить військовослужбовець із позивним «Іжак».
Польоти дронів відбуваються щодня, щогодини, частіше в темряві. Іноді здається, що навіть небо горить але саме ці «залізні птахи» стали для них зв’язком із життям.
Історія № 2. Політ через бурю
Інша історія – про екіпаж дронів на чолі з оператором із позивним «Вікінг». Тоді на передову треба було доставити пакунок із кров’ю для пораненого бійця – шляхи перекриті, обстріли тривали безперервно.
«Погода була жахлива — вітер, дощ. І ворожі FPV-шки просто в небі роїлися. Але ми знали: якщо не долетимо, хлопець може не дочекатися евакуації. Тож пішли в політ. Коли побачили підтвердження, що вантаж отримано — це була, мабуть, найприємніша мить за весь день», — згадує «Вікінг».
Доставка та планування
У реальності – місії не «плануються» раз на тиждень. Робота триває щодня. Позиції постійно отримують завдання різного характеру: від регулярних гуманітарних доставок до нагальних ударних завдань. Пріоритети визначаються оперативно: на першому місці завжди людське життя, інші задачі відсуваються або виконуються пізніше.
"Якщо потрібна евакуація, а отже ми говоримо про порятунок життя, – місія стає першочерговою. І її проводимо якомога швидше", — каже Фізрук.
Однак розрахунки та підготовка – потрібні. Вони швидкі, але жорстко регламентовані. Оцінивши обстановку, погоду та пріоритети, команда вирішує: виліт потрібен зараз чи – відкласти на другу половину дня.
Для безпечного маневрування дроном перед місією потрібно визначити вагу вантажів, яку дрони можуть доставити. Вона рахується простим і практичним методом: від максимальної вантажопідйомності борту віднімають запас (приблизно – третину). Ще декілька сотень грам — на людський фактор. І виходить – «робоча» межа.
Тому підрозділи готують посилки стандартного розміру й ваги – зазвичай 10–12 кг. Щоб усе підходило під кріплення і форму кріплення на дроні. Стандартизація — ключ: однакова форма коробок, фіксація вантажу і зрозуміла маркування спрощують завантаження і скорочують час підготовки.
«Ми не беремо довільні пакети чи мішки — тільки стандартизовані коробки. Це економить час і рятує польоти», — додає Фізрук.
Такі правила роблять операції стійкими: швидкі рішення, чіткі пріоритети і уніфікований вантаж дають змогу доставляти те, що потрібно, — саме туди і саме тоді, коли це врятує життя.
У 8-му ОДШБ 78-го полку ДШВ важкі дрони стали не просто зброєю, а інструментом порятунку. Вони доставляють спорядження, медикаменти та евакуюють поранених там, куди не дістатися інакше. Ці операції — приклад того, як винахідлива думка й відвага десантників рятують життя навіть у найгарячіших точках. Технології, створені для бою, в руках українців набувають людяного сенсу — несуть не тільки смерть, а й життя.
