Переважна більшість укриттів в Україні досі не відповідає вимогам для тривалого перебування людей під час повітряних тривог. Водночас проблема полягає не лише у технічному стані захисних споруд, а й у відсутності системного підходу до їх модернізації та використання.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів директор Науково-технічного центру Академії будівництва України Іван Перегінець.
За його словами, попри четвертий рік повномасштабної війни, питання приведення укриттів до належного стану досі не стало пріоритетом державної політики. Експерт наголосив, що лише незначна частина захисних споруд готова забезпечити людям безпечне перебування протягом тривалого часу.
"По-перше, її треба починати вирішувати. Вона, на жаль, на п'ятий рік війни ми залишаємося в цих тимчасових рішеннях. Академія будівництва України давно про це каже, факт, що всього 10% - це максимум укриттів готові до того, щоб приймати людей не лише, як на початку війни, там на 20–30–40 хвилин, а до 10 годин", — зазначив Перегінець.
Він пояснив, що в Україні вже існує необхідна нормативно-правова база для утримання та модернізації укриттів. Йдеться про Кодекс цивільного захисту, державні будівельні норми та зміни до законодавства у сфері містобудування. Однак реалізація цих вимог залишається недостатньою.
За словами фахівця, в Україні налічується близько 66 тисяч укриттів різних форм власності — державних, комунальних та приватних. Усі вони входять до фонду цивільного захисту, а їх модернізація потребує значних ресурсів.
За оцінками Академії будівництва України, загальна площа таких споруд становить близько 50 мільйонів квадратних метрів і розрахована на укриття приблизно 16,5 мільйона людей.
Експерт наголошує, що для приведення укриттів до належного стану необхідно модернізувати системи вентиляції, облаштувати місця для сидіння та відпочинку, встановити санітарне обладнання та навіть дефібрилятори для надання екстреної допомоги людям похилого віку або громадянам із серцево-судинними захворюваннями.
На думку Перегінця, проблема полягає не лише у відсутності коштів, а й у недостатній організації процесу. Він навів приклад співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, Європейський інвестиційний банк виділив 400 мільйонів євро на різні проєкти відновлення, з яких близько 100 мільйонів можуть бути спрямовані на потреби громад. Однак скористатися цими ресурсами можуть лише ті громади, які мають готові проєкти. Станом на сьогодні таким вимогам відповідають лише п'ять громад із півтори сотні потенційних учасників програми.
Він нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення на станції Київського метрополітену виводили вагони метро, що дозволяло людям комфортніше перечікувати тривоги, однак зараз така практика фактично припинилася.
На його думку, питання роботи метрополітену як повноцінного укриття досі належним чином не врегульоване. Зокрема, відсутні чіткі правила щодо забезпечення людей місцями для сидіння, санітарними умовами та іншими необхідними елементами для тривалого перебування під землею.
"Мені здається, це було б абсолютно доречно використовувати вагони для того, щоб люди могли там перебувати, а не лише на платформах і в "палатках". Я думаю, що їх немає, бо якби вони були, то ми б цих "палаток" не бачили. Ми бачили дійсно вагони метрополітену, ми бачили переносні санвузли, бо ви розумієте, що саме санвузли — це головний чинник того, як там перебувають люди понад дві-три години", — наголосив експерт.
Що передувало
Нагадаємо, у вівторок зранку, 2 червня, російська армія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ, унаслідок якої загинули чотири людини та щонайменше 58 отримали поранення. У місті зафіксовані масштабні руйнування житлових будинків, цивільної інфраструктури, складів та автомобілів, а також виникли пожежі у різних районах.
У київському метрополітені під час масованої комбінованої атаки в ніч на 2 червня виник конфлікт між людьми, які ховалися в підземці від обстрілів.
У соціальних мережах з'явилися скарги на те, що через велику кількість людей громадянам доводилося лежати впритул один до одного, тоді як окремі особи розгортали великі намети на кілька місць для використання лише однією або трьома людьми. Суперечка призвела навіть до того, що одна з жінок нібито порізала намет іншому чоловікові, після чого жителі столиці почали вимагати заборонити використання таких речей в укриттях.
У КМВА зазначили, що підрозділи поліції та інші органи перевірять деталі нічного конфлікту в підземці.
У Києві необхідно покращувати умови перебування людей у метро під час повітряних тривог. Міська влада має забезпечити однакові та комфортні умови для всіх, хто змушений використовувати метрополітен як укриття.
