Постійні повітряні тривоги та життя в умовах тривалого стресу можуть призводити до виснаження нервової системи, порушень сну, підвищеної тривожності та інших психічних розладів.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла кандидат медичних наук, доцент, лікар-психіатр вищої категорії та психотерапевт Світлана Нетрусова.
За її словами, коли стрес стає хронічним, він переходить у стан дистресу та починає впливати не лише на психіку, а й на фізичний стан людини. Зокрема, можуть виникати прискорене серцебиття, підвищення тиску, проблеми з боку шлунково-кишкового тракту та підвищена пітливість.
"Це дуже складно насправді, тому що коли стрес набуває хронічного протікання, ми називаємо його вже дистресом, хронічним стресом, і в цьому випадку не тільки вже працює, активується робота вегетативної нервової системи, особливо симпатичного відділу, яка проявляється підвищеним серцебиттям, тиском, кишково-шлунковими якимись порушеннями, там метеоризмом, здуттям, там проносами чи підвищеною пітливістю, чи там різними іншими проявами", — зазначила психотерапевт.
Нетрусова додала, що під час хронічного стресу може підвищуватися рівень кортизолу, що негативно впливає на організм та імунну систему. За її словами, якщо тривалий стрес ігнорувати, стан людини може погіршитися настільки, що самодопомоги та психотерапії буде недостатньо.
"Можуть також підвищуватися при хронічному стресі кортизол, а це більш ще серйозніша небезпека для організму, тому що знижується імунітет таким чином. Це приводить до більш серйозних порушень, більш довготривалих порушень. І коли людина це ігнорує, на певному етапі вона може декомпенсувати настільки, що вже їй не допоможуть якісь методи самодопомоги: психотерапія, а потрібно звертатися до психіатра і приймати певні ліки серйозні, наприклад, в тому числі антидепресанти", — сказала вона.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Антидепресанти: чи викликають вони залежність
Психіатриня наголосила, що не варто боятися антидепресантів, якщо їх призначає лікар. За її словами, такі препарати не викликають залежності, а після завершення лікування їх необхідно поступово зменшувати під контролем спеціаліста.
За її словами, українцям важливо не відкладати життя на час після завершення війни. Психотерапевт радить знаходити позитивні моменти у повсякденному житті та накопичувати психологічний ресурс.
Як знизити тривожність під час війни: поради психотерапевтки
Нетрусова також порадила використовувати прості методи самодопомоги: дихальні та релаксаційні вправи, напруження і розслаблення м'язів, вправи на заземлення та відволікання, а також медитацію.
Вона наголосила, що важливими для психіки є також прості щоденні ритуали, які допомагають людині зберігати відчуття стабільності.
"І також важливо мати якісь певні дії, які ти виконуєш щоденно, базові дії, наприклад, ти встав, включив музику, випив чашку кави. Тобто якісь такі певні стандартні буденні постійні речі, які тебе заземляли і тримали на цій землі. Але крім цього треба ще себе наповнювати радощами. Я розумію, що це складно, але це необхідно. Це дуже важливо", — зазначила Нетрусова.
ПТСР і комплексний ПТСР: у чому різниця
Тривале перебування українців у небезпечному середовищі також підвищує ризик розвитку посттравматичних розладів. За словами фахівчині, важливо розрізняти посттравматичний стресовий розлад та комплексний ПТСР.
"При ПТСР є одна травматична подія. А при комплексному ПТСР це є декілька травматичних подій. Тобто комплекс травматичних подій", — пояснила психотерапевтка.
Симптоми психічного виснаження: коли потрібно звертатися до фахівця
Психіатриня наголосила, що не варто соромитися звертатися за допомогою до психологів, психотерапевтів та психіатрів у разі погіршення самопочуття, оскільки відсутність підтримки може мати тривалі негативні наслідки для здоров'я.
Особливу увагу варто звертати на порушення сну, постійну тривогу, пригнічений настрій та втрату здатності радіти звичним речам.
За її словами, важливу роль відіграє також соціальна підтримка. Спілкування з близькими, турбота про дітей чи домашніх тварин можуть допомагати людині не відчувати себе самотньою.
Чи є звикання до повітряних тривог нормальною адаптацією
Психіатриня також зазначила, що коли люди перестають реагувати на сирени та відмовляються ходити в укриття, пояснюючи це тим, що "вже звикли", у багатьох випадках йдеться не стільки про здорову адаптацію, скільки про втому від постійного страху та притуплення відчуття небезпеки.
Вона наголосила, що питання безпеки кожна людина вирішує для себе, але повністю ігнорувати загрозу не варто. Якщо людина залишається вдома, вона щонайменше має подбати про максимально безпечне місце.
"Апостроф" повідомляв, що соціальний та військовий психолог Олег Покальчук каже, що щоб вистояти, українцям потрібно виживати індивідуально. Сильна група починається із сильних особистостей, які здатні брати відповідальність за власну поведінку, об’єднуватися і діяти разом.
Читайте також: Що таке дронофобія та як із нею боротися: пояснення психотерапевта
