Військові інженери та науковці Міністерства оборони України провели детальне дослідження збитих російських крилатих ракет "Калібр" 3М14. Спеціалісти розібрали конструкцію зброї до електронних плат і виявили дві значні технічні зміни, які відбулися за час повномасштабного вторгнення.
Про це повідомляє Міністерство оборони України, передає "Апостроф".
Ракети отримали нову касетну бойову частину та повернулися до використання імпортної електроніки після невдалої спроби Росії перейти на власні деталі.
Модернізація бойової частини та повернення до імпортних плат
У відомстві пояснили, що дослідження компонентів допомагає посилити захист українського неба. Раніше, у період з 2022 по 2026 рік, "Калібри" оснащували осколково-фугасною частиною з 3 600 сталевими фрагментами, призначеною для руйнування будівель та відкритих майданчиків. Однак навесні 2026 року експерти вперше зафіксували на збитих зразках касетну бойову частину, яка збільшує площу ураження і розрахована на знищення літаків на аеродромах, ангарів та відкритих позицій.
Другою важливою особливістю стало повернення до іноземних комплектуючих. Електронні плати головок самонаведення на 80–90% складаються з імпортних деталей. Експерти помітили, що після спроби РФ перейти на власну елементну базу у 2023–2024 роках, бортові комп'ютери збитих ракет 2025 року збирання знову містять іноземну електроніку. Фахівці пов'язують це з погіршенням точності наведення російських аналогів і використанням старих запасів комплектуючих.
На основі цих знахідок Міноборони встановило російських конструкторів, менеджерів та іноземних виробників деталей для подальшого запровадження санкцій.
Технічні характеристики та українське коріння навігації
Аналіз внутрішньої структури показав, що "Калібр" складається з двигунів, апаратурного відсіку, паливних баків, бойової частини та головки самонаведення. Частина вузлів уніфікована з іншими російськими комплексами: рульові механізми, комп'ютер та супутникова навігація ідентичні компонентам ракет "Іскандер", "Берег" і "Бастіон". При цьому на деяких деталях рульових систем виявлено маркування "ЗП-51", яке свідчить про розробки ще 1986 року. Ключовий навігаційний блок СН-99 у 2000-х роках був розроблений в Україні, у місті Сміла, хоча зараз його серійно виготовляють у Росії.
Ракета є дозвуковою, що є її головною вразливістю і дозволяє збивати її стандартними засобами протиповітряної оборони. Проте вона прокладає маршрут на гранично малих висотах: до 20 метрів над водою та близько 150 метрів над суходолом, що ускладнює її вчасне виявлення радіолокаційними станціями. Захист від подібних повітряних атак залишається головним завданням оборонного плану.
"Як наголошував Міністр оборони Михайло Федоров, захист неба є топ-пріоритетом оборонного плану нашої держави", – зазначили у пресслужбі Міністерства оборони України.
В контексті цього зауважимо, що Україна разом із європейськими партнерами продовжує працювати над створенням нової системи захисту від балістичних ракет. Крім того, міжнародні союзники підтримали посилення економічних санкцій проти Росії, а всередині України планують повністю перевести армію на контрактну основу та підвищити виплати військовим за рахунок іноземної допомоги.