Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура перевірятимуть законність походження коштів, які вносили як заставу за підозрюваних у кримінальних провадженнях. Перевірка може стосуватися і 140 млн грн застави за колишнього керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака.
Про це розповів керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко в інтерв'ю на YouTube-каналі "Є питання", передає "Апостроф".
НАБУ і САП перевірять походження застав
Клименко заявив, що антикорупційні органи вже мали підозри щодо походження коштів, які вносили як заставу в межах їхніх розслідувань. За його словами, такі випадки перевірятимуть.
"Постфактум – а не онлайн – підтвердити все це складніше, але в принципі в цьому напрямку ми будемо рухатися", – сказав керівник САП.
На запитання, чи перевірять кошти, внесені за Єрмака, Клименко відповів, що такі перевірки планують проводити не лише в цій справі, а й у багатьох інших провадженнях.
Як перевіряють кошти
За словами Клименка, для цього існує механізм фінансового моніторингу. Банківський підрозділ фінмоніторингу стежить за операціями з коштами на рахунках фізичних осіб, ФОПів та юридичних осіб.
Якщо операція має ознаки підозрілої, банк має повідомити про неї Державну службу фінансового моніторингу.
Клименко також розповів, що НАБУ і САП можуть звертатися до фінмоніторингу ще до реєстрації кримінального провадження. У такому разі перевіряють ланцюг руху коштів у фінансовій системі.
За його словами, підозри може викликати ситуація, коли готівку вносять люди без зрозумілих джерел доходів, після чого кошти проходять через рахунки юридичних осіб і зрештою потрапляють на рахунок Вищого антикорупційного суду.
Клименка також запитали, чи має САП підстави вважати, що з заставою Єрмака могла виникнути така сама ситуація, як із заставою для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Керівник САП відповів, що не хоче висувати версії чи теорії. За його словами, спочатку потрібно зібрати факти, а вже потім робити висновки.
Що відомо про заставу Єрмака
11 травня НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу Президента України Андрію Єрмаку у справі про "Династію". За даними слідства, з 2021 по 2025 рік через схему з кооперативом "Династія" легалізували понад 460 млн грн.
14 травня Єрмаку обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою 140 млн грн. 18 травня він вийшов із СІЗО після внесення застави.
Справа проти Єрмака
Єрмаку інкримінують легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, які, за версією слідства, використовувалися для фінансування будівництва житлового комплексу "Династія" у Козині.
11 травня НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому главі Офісу президента. У НАБУ заявили про викриття організованої групи, що причетна до легалізації 460 млн грн "на елітному будівництві під Києвом".
Слідчі органи вважають, що будівництво здійснювалося за рахунок грошей, походження яких має кримінальний характер.
18 травня колишній голова ОП Андрій Єрмак вийшов зі слідчого ізолятора. Це стало можливим після того, як за нього внесли заставу, яку збирали численними платежами в розмірі 140 мільйонів гривень.
Після виходу із СІЗО на нього поклали низку процесуальних обов'язків. Тепер він зобов'язаний з'являтися до детективів, прокурорів та суду за першим викликом, не виїжджати за межі Києва без дозволу та повідомляти про зміну житла чи роботи. Також йому заборонено спілкуватися з іншими підозрюваними і свідками у цій справі. Окрім цього, ексголова ОП мав здати на зберігання всі свої закордонні та дипломатичні паспорти і постійно носити електронний браслет контролю.
24 липня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) залишила чинним арешт на майно Єрмака.
Раніше "Апостроф" також писав про те, що Вищий антикорупційний суд відхилив апеляційну скаргу захисту колишнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака стосовно використання електронного браслета як засобу контролю.
Судова колегія прийняла рішення залишити в силі попередню ухвалу слідчого судді. Представники захисту Єрмака пояснили, що звернення до апеляційної інстанції мало на меті роз'яснення меж обов'язку щодо носіння електронного браслета, оскільки первинне рішення вони вважають необґрунтованим, невмотивованим та з нечіткою резолютивною частиною.
