В Україні вік виходу на пенсію нижчий, ніж у більшості європейських країн, і все частіше у публічний простір вкидається меседж про необхідність його підвищення. При цьому в нашій країні тривалість життя також є однією з найнижчих у Європі.
"Апостроф" розбирався в аргументах "за" та "проти" підняття пенсійного віку.
В Україні знову заговорили про необхідність збільшити пенсійний вік. Замість нинішніх 60-ти все частіше називають 65 і навіть 67 років. Насправді нічого нового не прозвучало, і вже точно не йдеться про конкретні плани уряду.
Спусковим гачком, що називається, став великий матеріал BBC News Україна від 22 квітня, в якому торкається досить болюча проблема нашої країни — несприятлива демографія, старіння населення, дефіцит коштів для виплати пенсій.
Буквально одним рядком, без прямої цитати і чіткої прив'язки до конкретного спікера, у матеріалі йдеться про те, що в обставинах, що склалися, Україні доведеться в найближчій перспективі підвищити вік виходу на пенсію до 65, а, можливо, і до 67 років.
Треба сказати, що українські ЗМІ не одразу підхопили цю тему, а ось російська пропаганда помусолила її на повну.
Втім, вітчизняні медії, хоч і з затримкою, також не пропустили шансу протестувати клікабельність своїх заголовків.
Довше живеш – довше працюєш
Підвищення пенсійного віку – чутлива тема для будь-якої держави, і Україна тут не є винятком.
У 2011 році у нашій країні було ухвалено рішення збільшити пенсійний вік для жінок з 55 до 60 років. Протягом десяти років щороку до віку виходу на пенсію жінок додавалися шість місяців, і з 2021 року пенсійний вік жінок досяг 60 років, зрівнявшись із пенсійним віком для чоловіків.
Більшість країн Європи також підвищує для своїх громадян вік виходу на пенсію. Основний аргумент – збільшення тривалості життя людей.
Але далеко не скрізь цей аргумент спрацьовує. Так, наприклад, у Франції, де тривалість життя одна з найвищих у світі, в 2010 році насилу вдалося підвищити пенсійний вік з 60 до 62 років. Новий рубіж — 64 роки, який буде встановлений з 2027 року.
А в Польщі у 2017 році навіть знизили пенсійний вік – з 67 років для обох статей до 65 років для чоловіків та 60 років для жінок.
Тим не менш, у більшості країн Європи громадяни отримують право виходити на пенсію у 65–67 років. У майбутньому пенсійний вік може бути підвищений і до 70 років, і навіть до 75, але поки що це перспектива на другу половину нинішнього століття.
Наздоганяюча Європа
У країнах Східної та Центральної Європи, які, переважно, перебували у так званому "соціалістичному таборі" після Другої світової війни аж до розвалу СРСР, пенсійний вік, як правило, дещо нижчий, ніж у країнах "старої Європи".
Як уже було зазначено вище, у Польщі чоловіки мають право виходу на пенсію у 65 років, жінки – у 60 років. В Угорщині як для жінок, так і чоловіків встановлено пенсійний вік 65 років.
У Румунії у 2026 році чоловіки можуть виходити на пенсію у 65 років, жінки – у 63 роки (жіночий пенсійний вік потроху підтягується до чоловічого). У Словаччині для чоловіків та бездітних жінок цього року передбачений вік виходу на пенсію — 64 роки (для жінок, які мають дітей, пенсійний вік може бути знижений на шість місяців на кожну дитину, але не більше ніж на 1,5 роки).
У Болгарії на поточний рік встановлено пенсійний вік 64 роки та вісім місяців для чоловіків, а для жінок – 62 роки та шість місяців, в Албанії – 65 років для чоловіків та 62 роки для жінок. У Молдові чоловіки виходять на пенсію у 63 роки, жінки з 1 січня 2026 року у 61 рік та шість місяців, з 1 липня – у 62 роки. У Туреччині на сьогодні пенсійний вік для чоловіків – 60 років, для жінок – 58 років.
Основні тенденції для більшості цих країн — поступове збільшення пенсійного віку в цілому та поступове вирівнювання віку виходу на пенсію між чоловіками та жінками.
Проблема без вирішення
Як бачимо, в Україні на сьогодні вік виходу на пенсію один із найнижчих у Європі. І хоча б з цієї причини наша держава може як мінімум розглядати можливість його збільшення.
Але чи справді підвищення віку виходу на пенсію в Україні неминуче?
"З соціальної точки зору, це дуже неправильно по відношенню до людей, які все життя працювали, а тепер їм кажуть, що потрібно попрацювати ще трохи, тому що платити вам немає чим. Чи є у них для цього здоров'я з нашою екологією після Чорнобиля, після війни, з психічними розладами, які є у всіх українців? – Я не думаю", – сказав у коментарі "Апострофу" економічний експерт Руслан Чорний.
Однак, якщо подивитися на проблему з точки зору економіки, тут все стає набагато складніше:
"Ми вже 15 років говоримо про необхідність проведення пенсійної реформи, але відійти від солідарної пенсійної системи ми так і не змогли. У Пенсійному фонді ми маємо величезну дірку, яка закривається із загального фонду бюджету".
Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник погоджується з тим, що простих та однозначних рішень у цієї проблеми немає.
"З одного боку, є дані, що у нас, середній вік життя чоловіків становить 56-57 років, жінок – 70-71. З іншого боку – критична нестача робочих рук, відповідно, – критична нестача платників податків. Це призведе до скорочення обсягів наповнення Пенсійного фонду", – сказав експерт у коментарі виданню.
Тому країні доведеться переглядати принципи пенсійної політики.
"Але, переглядаючи пенсійну систему, ми все одно опинимося в ситуації, в якій поточна модель пенсійної системи не може забезпечити фінансування пенсій тих людей, які виходитимуть на заслужений відпочинок. І одне з рішень, яке може ухвалити уряд, – це підвищення пенсійного віку", – додав Воскобойник.
І знов реформа
Уряд України готує пенсійну реформу, і одним з її елементів, згідно з інформацією міністра соціальної політики, сім'ї та національної єдності Дениса Улютіна, стане накопичувальний рівень пенсійної системи, який, втім, хочуть зробити для українців необов'язковим.
Таким чином, судячи з усього, основою вітчизняної пенсійної системи залишається солідарний рівень.
Проте вже зараз він не забезпечує необхідний рівень наповнення Пенсійного фонду, і, враховуючи несприятливі демографічні перспективи України, ситуація лише погіршуватиметься.
"На чому відроджуватися пенсійній системі, абсолютно невідомо. Окрім якоїсь зовнішньої фінансової сили, інших варіантів я не бачу, – каже Руслан Чорний. – Єдиний спосіб хоч якось покращити ситуацію, – це відродити фондовий ринок (щоб приватні пенсійні фонди мали можливість інвестувати кошти – "Апостроф"). Інакше прийдеться піднімати пенсійний вік, щоб банально зменшити кількість пенсіонерів".
Менше пенсіонерів – менше видатків на пенсії, це зрозуміло. Але чи вирішить такий підхід проблему у комплексі? Адже добре відомо, що незважаючи на дефіцит кадрів, роботодавці неохоче наймають людей у віці 60+.
"За рахунок чого ці люди доживатимуть той період часу, коли у них не буде роботи, не буде допомоги з боку держави, і чи не призведе це до соціальних проблем і, відповідно, згодом, до соціальних заворушень, – каже Василь Воскобойник. – Тобто тут більше питань, ніж відповідей".
Цілком ймовірно, що найближчим часом влада не ризикне підвищувати пенсійний вік, враховуючи всі наведені вище аргументи (або, що ймовірніше, побоюючись зниження свого рейтингу). Однак, рано чи пізно, наслідуючи приклад інших європейських держав, цей крок доведеться зробити.
Втім, навіть сьогодні для багатьох українців реальний вік виходу на пенсію – не 60, а 63 роки та навіть 65 років. Якщо в них недостатньо страхового стажу.
Нагадаємо, у рамках пенсійної реформи в Україні суттєво посилилися вимоги до трудового стажу, необхідного для виходу на пенсію – протягом десяти років він постійно підвищується і у 2028 році становитиме 35 років для того, щоб піти на заслужений відпочинок у 60 років (у 2026 році необхідно мати 33 роки стажу). В іншому випадку доведеться працювати до 63 років (25 років стажу в 2028 році) або 65 років (15 років стажу в 2028 році).
"По суті, багато років тому ми це (підвищення пенсійного віку) і так заклали в законодавство, і це є йому "лайтовою" альтернативою", – резюмував у розмові з "Апострофом" координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
