Київський апеляційний суд 24 вересня скасував ухвалу Печерського районного суду Києва, яка забороняла Центру протидії корупції (ЦПК), "Слідство.Інфо" та журналістці Аліні Стрижак публікувати розслідування про 143 квартири брата директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова.
Про це повідомив Центр протидії корупції, передає "Апостроф".
Що вирішив Київський апеляційний суд
6 липня суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк заборонив ЦПК, "Слідству.Інфо" та Аліні Стрижак оприлюднювати розслідування про нерухомість брата директора ДБР.
24 вересня Київський апеляційний суд скасував це рішення.
ЦПК та журналісти після ухвали Печерського суду заявляли про незаконність рішення, а також про обмеження свободи слова і тиск на журналістів та громадськість.
Хто опублікував розслідування про 143 квартири
Після заборони розслідування одночасно опублікували вісім українських медіа. "Українська правда", Суспільне, "Схеми" (Радіо Свобода), "Громадське", "Дзеркало тижня", NV, Bihus.Info та Телебачення Торонто обʼєдналися в "Ініціативу 143".
Медіа опублікували матеріал про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР.
Що відомо про 143 об’єкти нерухомості
За даними ЦПК, розслідування стосувалося набуття братом Олексія Сухачова 143 об’єктів нерухомості – квартир та офісів.
Інформацію про нерухомість журналісти виявили під час аналізу відкритих державних реєстрів.
Перед публікацією розслідування журналістка Аліна Стрижак надіслала запит директору ДБР та ТОВ "Парковий-2". Компанія, за даними ЦПК, має зв’язок із братом Сухачова.
У запиті журналістка просила забудовника прокоментувати обставини набуття у власність 143 об’єктів нерухомості в Харкові братом директора ДБР.
ЦПК повідомляє, що саме після цього запиту до компанії, пов’язаної з братом керівника ДБР, розпочалося судове переслідування авторів матеріалу.
Що відомо про справу: контекст
7 липня видання "Слідство.Інфо" повідомило про заборону суду публікувати матеріал про 143 квартири та офіси, що належать брату директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова – Олександра Сухачова. Це рішення викликало широкий резонанс та критику з боку "Репортерів без кордонів", які назвали це спробою цензури. Медіарух та громадські організації вбачають у цьому ознаки системного тиску на пресу.
У Печерському райсуді Києва пояснили, що обмеження є тимчасовими та пов'язані з процедурою забезпечення майбутнього позову. Своєю чергою, в Офісі президента щодо цього заявили, що така заборона фактично сприяла ще більшому розголосу.
Компанія "Парковий-2" звернулася до суду з вимогою заборонити журналістам та Центру протидії корупції не лише публікувати розслідування, а й навіть збирати дані про 143 об'єкти нерухомості, які пов'язують із братом директора ДБР. Це вже друга спроба обмежити діяльність медіа в цій справі.
У Державному бюро розслідувань (ДБР) прокоментували інформацію про судову заборону публікації журналістського розслідування щодо нерухомості брата директора цього відомства.
17 липня ми писали, що вісім медіа одночасно опублікували журналістське розслідування про 143 об'єкти нерухомості, які належали Олександру Сухачову – рідному брату директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. Раніше Печерський районний суд Києва видав ухвалу, яка забороняла редакції "Слідство.Інфо" та Центру протидії корупції поширювати ці дані, проте інші видання, на які не поширювалася ця заборона, розповсюдили матеріал на знак солідарності.
