Печерський районний суд Києва затвердив угоду про визнання вини народного депутата від забороненої партії "ОПЗЖ" Федора Христенка, якого підозрювали у державній зраді.
Про це повідомляє "Суспільне" з посиланням на пресслужбу суду.
Суд відмовився повідомляти, коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат. Пресслужба лише зауважила, що слухання відбулися в закритому режимі.
"У справі вжито заходів безпеки за Законом «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Тому єдина відкрита інформація, що угода є, розгляд [був] закритий, як і решта інформації до скасування заходів", — повідомила пресслужба.
Центр протидії корупції 27 листопада повідомив про передачу угоди з Христенком до суду, посилаючись на анонімні джерела в правоохоронних органах.
На сайті "Судової влади" відображалось, що спочатку справа дісталася суддям Світлані Шапутько та Анні Гридасовій, але ухвалили рішення про їхній відвід. Справа перейшла до судді Олега Соловйова. "Суспільне" намагалось дізнатися дату засідання, але дані про справу зникли з реєстрів, а суддя Соловйов пішов на лікарняний.
3 грудня голова ЦПК Віталій Шабунін опублікував фото, на якому Христенка з маскою на обличчі привезли до Печерського суду. Шабунін припустив, що "з Христенка вичавили" свідчення проти керівництва НАБУ й САП, і потім угода з ним може стати підставою для кримінальних справ проти працівників антикорупційних органів. 3 грудня Печерський суд повідомив "Суспільному", що того дня угоду з депутатом не укладали.
Наступного дня, 4 грудня, генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що "угода є", але "її не можна оприлюднювати зараз, оскільки вона містить дані, пов’язані з безпекою підозрюваного і питаннями нацбезпеки".
"Але я скажу одне чітко: в угоді немає згадок про керівництво антикорупційних органів. У ній немає жодного зв’язку з операцією "Мідас", — заявив Кравченко.
Справа Христенка
У липні НАБУ провела масштабні обшуки в працівників НАБУ. У той же день ОГП заочно оголосив Христенку підозру в державній зраді, вчиненій за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану за ч. 2 ст. 28 ч. 1, ч. 2 ст. 111 та зловживанні впливом за. ч. 2 ст. 369-2 КК України. Тоді суд заочно обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За даними слідства, ФСБ завербувала Христенка задовго до початку повномасштабного вторгнення Росії. Упродовж 2020-2021 років депутат налагодив механізм впливу на керівництво одного з правоохоронних органів України, що дозволило йому передавати окупантам необхідну інформацію.
Наступного дня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про позбавлення незалежності НАБУ й САП. Після протестів та критики з боку західних партнерів парламент повернув повноваження антикорупційним органам.
У вересні правоохоронці затримали Христенка на території України. 6 вересня його доставили до Печерського районного суду міста Києва, який застосував до нього раніше обраний запобіжний захід – тримання під вартою до 21 жовтня цього року.
Українські медіа повідомляли, що співробітники СБУ намагалися отримати свідчення Христенка на детективів НАБУ, зокрема Руслана Магамедрасулова, який утримувався в СІЗО СБУ.
У жовтні "Бабель" з посиланням на власні джерела писав, що СБУ вивчає можливу причетність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка до справи, у якій свідчить Христенко.
