Використання терміна "компенсації" замість "репарацій" у риториці США свідчить про спроби Дональда Трампа уникнути сценарію повної капітуляції РФ та зберегти можливість для нормалізації відносин із Кремлем.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив експерт центру "Об’єднана Україна" Богдан Попов.
Він наголосив, що поки Європейський Союз шукає юридичні механізми для передачі Україні заморожених російських активів, Вашингтон розглядає ці кошти як інструмент геополітичного впливу, спрямованого на відтягування Росії від Китаю.
Попов пояснив, що з точки зору міжнародного права репарації передбачають визнання поразки агресором, тоді як компенсації можуть бути частиною мирної угоди без чіткого визначення переможця. За його словами, США уникають терміна "репарації", оскільки Трамп має власне бачення майбутнього російських коштів.
"Це частина стратегії Трампа по нормалізації відносин з Російською Федерацією, відповідно повернення її в міжнародну економічну спільноту і відтягування таким чином її від КНР. [...] Якщо РФ відтягнути від Китаю, то КНР як ключовий економічний опонент Сполучених Штатів на міжнародній арені дуже сильно постраждає", — зазначив Попов.
За словами експерта, США розглядають Росію як можливий інструмент стримування Китаю, що пояснює обережність Вашингтона щодо жорстких рішень стосовно активів РФ.
Він звернув увагу, що більшість заморожених російських активів перебуває в Європейському Союзі, і загалом позиція ЄС більш прихильна до їх використання на користь України. Водночас усередині Союзу існують розбіжності — зокрема через побоювання окремих країн, таких як Бельгія, де зосереджені значні суми.
"Фінансові установи Євроклін адмініструють 40 трильйонів доларів. Це колосальна сума. І ми розуміємо, що там лежать і китайські гроші, і гроші всіляких африканських диктаторів. І якщо у Путіна ці гроші забрати, то всі інші диктатори просто приїдуть забирати свої гроші. Фінансова система просто зазнає краху. Тому саме Бельгія і боїться", — пояснив експерт.
Попов зауважив, що попри ці ризики, ЄС розробляє механізми для створення спеціального фонду репарацій. Водночас Росія намагається зірвати цей процес, маніпулюючи інформацією про "замахи" на Путіна, щоб виставити Україну стороною, яка нібито не зацікавлена в мирі.
"Він (Путін) хоче, щоби Трамп вважав, що це Україна не хоче миру і щоб Трамп тиснув на Україну, щоб ми приймали більш поступливі до Російської Федерації ноти і пропозиції", — сказав він.
Експерт наголосив, що навіть повна конфіскація російських активів не покриє всіх потреб, адже загальна вартість відбудови України може сягати до 1,5 трильйона доларів.
Попов також додав, що нині юридичний механізм повноцінних репарацій неможливий без створення спеціального міжнародного трибуналу та без капітуляції Росії. Оцінка збитків ведеться через державні та міжнародні реєстри, і хоча остаточна сума може змінюватися, масштаби руйнувань очевидні. Навіть часткове відшкодування могло б стати основою не лише відновлення, а й глибокої модернізації країни за стандартами ЄС.
"Ми розуміємо, що Російська Федерація побудувала шалену впливову агентуру на межу Сполучених Штатів, яка наразі тільки розкручується.
Також ми бачимо, що Трампу зараз зручно підігравати РФ. Ось яка важка позиція, з якої нам треба виходити якомога з найменшими втратами — скажемо так, захищатися і відбуватися як на дипломатичному полі, так і на фронті", — підсумував він.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що заяви Дональда Трампа про нібито зацікавленість Росії в успішній Україні та готовність Москви долучатися до її відновлення не відповідають реальній ситуації й фактично виправдовують агресора.
Україна хоче отримати від РФ репарації за завдану повномасштабною війною шкоду. Проте в США воліють більше говорити про компенсацію, а не репарації.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що вважає присутність міжнародних військ необхідною умовою для будь-яких гарантій безпеки.
Росія може бути притягнута до відповідальності за завдані Україні збитки не лише на міждержавному рівні, а й через господарські та цивільні позови з боку фізичних і юридичних осіб. Для цього необхідно залучити міжнародні та європейські правові механізми та створити відповідні прецеденти в судах західних країн.
