Втрати у тепломережах Києва становлять 27%, що у два з половиною рази перевищує європейські норми.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив народний депутат України, перший заступник голови комітету з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко.
За його словами, нині фіксують близько 27% втрат тепла в мережах, тоді як у Європі цей показник зазвичай становить 10–11%. Такі обсяги втрат роблять будь-які реформи малоефективними.
"Київ, КМДА і Київтеплоенерго довели наші мережі до катастрофічного стану. Вони там на сьогодні показують 27% втрат у цих мережах. Може, там крадіжки банальні. Я вже до правоохоронців звернувся, хай досліджують. В Європі 10–11% максимум. Розумієте, якщо в мережах втрачається все це тепло від центрального генератора, то ми не побудуємо ніколи цієї економіки", — сказав він.
Кучеренко повідомив, що Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у багатоквартирних будинках. Він назвав це стратегічно правильним кроком, однак зауважив: без комплексної модернізації внутрішньобудинкових мереж і генеруючих потужностей швидкого економічного ефекту для споживачів не буде. Ситуацію ускладнює критичний стан тепломереж, де втрати ресурсу сягають катастрофічних показників.
Депутат пояснив, що ІТП — це складне технічне обладнання, яке потребує окремого приміщення, кваліфікованого обслуговування та постійного контролю. Перед його встановленням необхідно привести до ладу внутрішньобудинкові мережі: очистити їх, за потреби перепланувати та збалансувати систему опалення. Інакше тепло розподілятиметься нерівномірно — як і нині, коли в одних квартирах холодно, а в інших надто тепло. Лише комплексні роботи дадуть відчутний результат для мешканців.
ІТП, за словами депутата, може стати бар’єром між будинком і центральною тепломережею, що дозволить регулювати обсяги тепла та уникати "перетопів" — ситуацій, коли ресурс подається з надлишком, у під’їздах стає занадто жарко, а люди отримують завищені платіжки.
"Для того, щоб він дав дійсно економічний ефект, обов'язково мають бути проведені внутрішньобудинкові роботи по повному очищенню мереж внутрішніх, щоб вона рівномірно розподіляла цей теплоносій по будинку, і тоді люди відчують якість. А от до зовнішнього теплоносія — це такий проміжний бар'єр, де ми можемо регулювати і споживати стільки, скільки нам треба, а не стільки, скільки їм треба запхнути в будинок", — пояснив Кучеренко.
Водночас він наголосив, що починати потрібно не лише з будинків, а й із модернізації котелень і ТЕЦ. Якщо обладнання на джерелах тепла працює з низьким коефіцієнтом корисної дії, реальної економії не буде. Потрібні сучасні котли з високою ефективністю.
Кучеренко також зазначив, що документ запізнився на кілька років — якби його ухвалили раніше, ефект міг би бути відчутнішим. Навіть після доопрацювання швидких змін очікувати не варто. На його думку, навколо законопроєкту більше піару та прив’язки до європейського фінансування.
Окремо депутат звернув увагу на ситуацію з Дарницькою ТЕЦ у Києві, яка зазнала значних ушкоджень. Проблема ускладнюється тим, що станція є приватною. Власникам, за його словами, доведеться вкладати значні кошти — можливо, мільярди гривень — і не факт, що вони готові це зробити.
"Я припускаю, що це може бути перший приклад, коли треба буде націоналізовувати її і тоді заганяти вже бюджетні гроші. Отут просто так у приватну компанію загнати державні кошти — це одразу посадка, це тюрма", — наголосив він.
На думку Кучеренка, для підготовки до наступного опалювального сезону міська влада має терміново визначитися з організаційною моделлю: або встановлювати десятки модульних котлів, або вирішувати майнові питання для законного фінансування відновлення станції.
"Апостроф" повідомляв, що Станом на 10 лютого у столиці відсутнє теплопостачання у майже 1400 житлових будинках. Основна частина відключень зафіксована у Дарницькому та Дніпровському районах через значні руйнування енергетичної інфраструктури, тоді як у решті районів тривають ремонтні роботи на місцях аварій.
У Києві у зв'язку з пошкодженням енергоінфраструктури після російських обстрілів частина дитячих садків і шкіл позбавлена опалення. Для забезпечення безперервності навчання у чотирьох районах столиці ухвалили рішення на тимчасовій основі об’єднати заклади.
