Адміністрація Дональда Трампа на початку 2025 року опинилася під потужним тиском як з боку Конгресу США, так і через невдоволення ключових груп виборців. Спроби президента запропонувати "швидкі рішення" щодо війни в Україні значна частина американського істеблішменту сприймає як прояв слабкості та проросійської позиції.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив американіст, співробітник секретаріату ООН у 1987–2019 роках Дмитро Довгополий.
За його словами, рейтинг Трампа останнім часом зріс — орієнтовно з 37% до 42%, однак складно однозначно визначити причини такого зростання. Водночас загальне ставлення до президента у США, зокрема в Конгресі, залишається радше негативним.
"Ставлення негативне, ставлення у Конгресі Сполучених Штатів таке, що Трамп покинув Україну, що Трамп займається демагогією і що Трамп є занадто проросійським", — наголосив експерт.
Він зазначив, що Конгрес США вже перейшов до конкретних кроків, аби не допустити послаблення позицій НАТО.
"Конгрес Сполучених Штатів прийняв закон, який забороняє Трампу скорочувати війська у Східній Європі. Це перший конкретний акт Конгресу Сполучених Штатів, який стримує безпомічність Трампа", — зазначив Довгополий.
За його словами, американська політика перебуває у стані хаосу, а заяви представників оточення Трампа часто суперечать одна одній.
Експерт підкреслив, що Україна не є ключовим питанням для більшості американців, однак саме на цьому напрямі Трамп втрачає довіру — зокрема серед власних прихильників. Це має особливе значення напередодні проміжних виборів до Конгресу у 2026 році, адже частина законодавців орієнтується на настрої діаспор, зокрема польської, яка критично сприймає політику Трампа щодо України.
Довгополий наголосив, що серед головних проблем, які хвилюють американців, — економіка, зростання цін, падіння міжнародного авторитету США та внутрішні расові суперечності.
"Топ три — це економіка, тарифи, бо ціни, та інфляція, яку Трамп нібито зупинив. Ця інфляція не зупинилася, вона стала набагато гіршою", — зазначив він.
За словами експерта, американці дедалі більше відчувають, що Сполучені Штати втратили частину поваги у світі, а також расові меншини, які частково підтримали Трампа на виборах 2024 року, нині поступово від нього відвертаються.
Окреме занепокоєння викликає непередбачуваність президента. У разі відсутності швидкого результату на українському напрямку Трамп може спробувати переключити увагу на інший регіон, зокрема на Венесуелу. Водночас вирішальна роль у стримуванні таких сценаріїв, за словами експерта, залишається за Сенатом США.
"Я не думаю, що щось вийде, але дуже багато залежить від Сенату Сполучених Штатів — чи покажуть вони рішучість, чи не покажуть. На сьогодні є обіцянки від 82 сенаторів, але жодної дії від них нема. Оця дія з боку Сенату буде вирішальною", — підсумував Довгополий.
"Апостроф" повідомляв, що США намагаються пришвидшити мирні переговори, аби стримати неминучий колапс Росії, яка десятиліттями слугувала для Вашингтона зручним "генератором" глобальних загроз і джерелом попиту на американську безпеку. Водночас економічна стратегія президента Дональда Трампа, спрямована на витіснення російської нафти зі світових ринків, лише прискорює крах Кремля, тоді як Путін уперто тримається за свої ультимативні вимоги, ігноруючи очевидну економічну та політичну кризу.
Переговори щодо припинення війни між Україною та Росією фактично зайшли у глухий кут через небажання РФ йти на пропозиції української та американської сторін. Зараз адміністрація Трампа більше зацікавлена у створенні бізнес-партнера з Росії, аніж у припиненні бойових дій.
Попри переговори між представниками США та РФ, наразі немає жодних реальних зрушень, оскільки впевненість президента РФ Володимира Путіна лише зростає через м'яку позицію американської адміністрації.
Росія відмовилася навіть імітувати готовність до різдвяного перемир’я, демонструючи впевненість після переговорів Дональда Трампа та Володимира Путіна на Алясці. Ймовірно, під час цих контактів могли бути досягнуті домовленості, які становлять загрозу суверенітету та територіальній цілісності України.
