Україна перебуває у стані глибокої демографічної кризи, яка суттєво загострилася через п’ятирічну повномасштабну війну. Окрім природного скорочення населення, країна стикається з ризиком неповернення мільйонів дітей і молоді з-за кордону, а також із трансформацією репродуктивних стратегій сімей.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Світлана Аксьонова.
Вона наголосила, що Україна вже перебуває у фазі глибокої демографічної кризи, і прогнози щодо подальшого скорочення частки дітей та молоді лише підтверджують цю тенденцію.
"Ми не те, що заходимо, ми вже перебуваємо у цьому періоді, тому що демографічна криза наразі в Україні, вона чітко представлена. П'ятий рік наші українські дітки перебувають за кордоном вони навчаються в тих школах, перебуваючи за кордоном, вони соціалізуються там, мають нові звички, традиції. І, звісно, кожна країна також дуже зацікавлена в тому, щоб ті діти, в яких вони зараз складаються, щоб вони залишалися на їх території. Тобто нам усе складніше і складніше потім буде повертати тих, хто виїхав за кордон", — сказала вона.
Ще одна серйозна проблема — зменшення так званого "молодіжного контингенту", тобто кількості людей репродуктивного віку. Це безпосередньо впливає на рівень народжуваності, адже навіть за бажанням сімей мати дітей загальна кількість потенційних батьків скорочується. Відповідно, демографічна криза має довготривалий характер і не може бути швидко подолана навіть за активної державної політики.
Попри сподівання на можливий сплеск народжуваності після завершення війни, тривале протистояння виснажує біологічний і психологічний ресурс сімей. За словами Аксьонової, замість відкладеного попиту на батьківство спостерігається поляризація стратегій — від прагнення народити дітей до повної відмови через небезпеку.
"Чим довше триватиме війна, тим у когось навіть біологічні можливості вже зникнуть для того, щоб народити ту кількість дітей, яка є бажаною для цієї сім'ї. Хтось вирішує, що не треба народжувати дитину, тому що кожного дня може прилетіти ракета. З одного боку є такі гарні стратегії наприклад, жінка каже: "Я зрозуміла, що найцінніше у цьому світі є дитина". Але ж є багато і таких, які відмовляються, які говорять про те, що цей світ занадто небезпечний для того, щоб народжувати", — зазначила вона.
Таким чином, чим довше триває війна, тим менше шансів на реалізацію відкладеного попиту на народження дітей: частина людей втрачає біологічні можливості, інші змінюють життєві стратегії.
Сьогодні в українському суспільстві сформувалося кілька репродуктивних моделей. Частина сімей прагне народжувати дітей навіть під час війни, усвідомлюючи цінність життя. Інші відкладають це рішення або свідомо відмовляються від народження через небезпеку та невизначеність. Відтак підстав для прогнозів різкого зростання народжуваності після війни наразі немає.
Окремим викликом є деформація статево-вікової структури населення. Через війну та міграцію зменшується шлюбний потенціал: частина чоловіків перебуває на фронті, а значна кількість жінок виїхала за кордон. Це також негативно впливає на народжуваність і ускладнює формування сімей.
"Ми вже наразі бачимо, що відбувається така деформація статево-вікової структури зменшився шлюбний потенціал. І зменшення шлюбного потенціалу, безумовно, впливає на народжуваність", — наголосила Аксьонова.
Вона також повідомила, що відновлення України потребуватиме залучення мігрантів. Водночас це вимагатиме чіткої державної політики, щоб мінімізувати соціальні ризики та зберегти баланс у суспільстві.
"Для того, щоб відбувалося повоєнне економічне відновлення, нам треба буде залучати певну частину мігрантів. Це факт. Але з іншого боку є величезна кількість проблем. Наразі розробляється стратегія міграційної політики. І якраз на цьому етапі продумуються всі нюанси того, щоб принаймні їх мінімізувати які умови будуть потім для цих громадян залишатися, які умови будуть для того, щоб вони отримували громадянство в нас в країні. Тобто дуже багато таких питань вже потребують вирішення зараз", — сказала вона.
За її словами, наразі в Україні вже формується стратегія міграційної політики, у межах якої визначатимуть правила залучення іноземців, умови їхнього перебування та можливості отримання громадянства. Важливо заздалегідь врахувати потенційні ризики й мінімізувати можливі соціальні виклики.
"Апостроф" повідомляв, що без масштабного повернення українців із-за кордону економічне відновлення країни буде обмеженим, а демографічні виклики лише посилюватимуться. За оцінками експертів, протягом п’яти років після завершення війни додому можуть повернутися лише до 30% громадян, які виїхали.
Чисельність населення України на підконтрольній території скоротилася приблизно до 29 млн осіб, а народжуваність у 2025 році стала найнижчою за всю сучасну історію держави. Війна, масова міграція та хронічний стрес змінюють демографічну структуру країни, пришвидшуючи її старіння та зменшуючи кількість людей репродуктивного віку.
В Україні зафіксовано одну з найгірших демографічних криз у світі через повномасштабну війну, що триває четвертий рік. Показник народжуваності в країні впав нижче одиниці, тоді як у Європі він становить 1,4, а в США – 1,6.
