Народжуваність в Україні впала до критичного рівня — менше шести дітей на тисячу жінок. Протидія цьому об’єктивному демографічному процесу практично неможлива, однак держава може суттєво пом’якшити його наслідки, створюючи сприятливі умови для сімей із дітьми.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла докторка економічних наук, завідувачка відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.
Експертка наголосила, що низька народжуваність є глобальною тенденцією, якій неможливо протистояти адміністративними або силовими методами. Натомість держава має зосередитися на створенні комфортної інфраструктури для батьків.
"Ми чудово розуміємо, що ми ніяк не вмовимо українських жінок народжувати з завтрашнього дня мінімум по двоє дітей, розумієте? Це нереалістичний сценарій. Тому треба прагматично дивитися на ці речі і розуміти, що ми знаходимося в такому демографічному переході, коли жінки не будуть народжувати багато дітей. І до цієї ситуації пристосовуватися. В цивілізованому суспільстві ми маємо говорити саме про піклування про дітей, створення дружнього середовища для батьків із малими дітьми, щоб молоді люди бачили, що народження дітей — це не тягар", — пояснила Черенько.
Вона підкреслила, що реалістичнішим підходом є не примусове стимулювання народжуваності, а адаптація суспільства до нових демографічних умов — розвиток інфраструктури для сімей із дітьми, створення комфортного середовища та підтримка батьківства як природної частини життя, а не як обмеження.
Окремо експертка прокоментувала трудову міграцію та дефіцит робочої сили. Вона вважає, що наразі Україні не загрожує масовий наплив мігрантів через нижчий рівень зарплат порівняно з Європою. Водночас після війни, у разі економічного зростання та інвестицій, питання міграційної політики може стати значно актуальнішим.
"Сьогодні нам нашестя мігрантів не загрожує по тій простій причині, що стандарти оплати праці наші не приваблюють так, як в інших країнах. Тобто поки нам нічого боятися нашестя мігрантів", — зазначила Черенько.
Вона додала, що ключовим ресурсом для подолання кадрового дефіциту є активніше залучення людей віком 50+, а також зміна підходів роботодавців до вікових працівників. На її думку, цей сегмент населення має значний економічний потенціал.
"Роботодавці ще не змінили свої стереотипи стосовно віку. У них ще спрацьовують ці радянські стандарти, що 60 років, ну, навіть 50 — і людина вже не може ефективно працювати, вона обов’язково буде хворіти. Треба дивитися в майбутнє. Європа вже, ну, ви знаєте, який у європейських країнах пенсійний вік, так? І люди досить ефективно працюють. Якщо роботодавці це усвідомлять і будуть їх активно наймати, то частина цього дефіциту зніметься", — зауважила вона.
Черенько підкреслила, що ключове завдання держави — не боротьба з демографічними трендами, а адаптація економіки та соціальної політики до нової реальності, яка формується під впливом війни та глобальних змін.
"Апостроф" повідомляв, що Україна не стикається з масовим напливом трудових мігрантів, а побоювання про те, що іноземці заберуть роботу в українців або отримуватимуть вищі зарплати, значною мірою перебільшені та підігріті соціальними мережами.
Україна перебуває у стані глибокої демографічної кризи, яка суттєво загострилася через п’ятирічну повномасштабну війну. Окрім природного скорочення населення, країна стикається з ризиком неповернення мільйонів дітей і молоді з-за кордону, а також із трансформацією репродуктивних стратегій сімей.
