Україна має проводити комплексне розмінування територій, забруднених унаслідок російських ударів, оскільки нерозірвані боєприпаси та їхні уламки можуть залишатися не лише на поверхні, а й у ґрунті.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга.
За його словами, після масштабних вибухів територія може бути хаотично забруднена нерозірваними боєприпасами, суббоєприпасами та уламками. На відміну від класичних мінних полів, визначити логіку розташування таких небезпечних предметів практично неможливо.
Пістрюга пояснив, що розмінування має відбуватися у два етапи. Спочатку піротехнічні підрозділи ДСНС проводять оперативне розмінування, після чого розпочинається гуманітарне розмінування. Його першим етапом є нетехнічне обстеження території, яке дозволяє визначити межі потенційно небезпечної ділянки.
"Щоб вирішити це завдання, ми маємо говорити про два види розмінування: фактично оперативне, те, що зараз виконують піротехніки Державної служби надзвичайних ситуацій, і після того повинно відбутися гуманітарне розмінування, де буде визначена чітка межа, де може знаходитися боєприпас, який не вибухнув. Насамперед нас цікавлять це, але в тому числі і уламки боєприпасів, і це дасть нам перший процес гуманітарного розмінування, який називається нетехнічне обстеження території", — сказав він.
Він зазначив, що терміни очищення території залежать від масштабів забруднення та конкретних умов. За словами сапера, Україна вже має досвід ліквідації наслідків вибухів на складах боєприпасів, однак кожен випадок потребує окремого підходу.
Пістрюга наголосив, що головна складність розмінування територій поблизу населених пунктів полягає у хаотичному розташуванні небезпечних предметів. Через це сапери не можуть користуватися тією ж логікою пошуку, що й під час роботи на класичних мінних полях.
"Ці боєприпаси, по зрозумілих причинах, хаотично розкидані, і якщо ми говоримо про класичне мінування, то демінер, да, або сапер, він розуміє логіку цього, да, і досліджуючи ту чи іншу територію, він вже користується цією логікою. В даному випадку тут немає логіки, тут все хаотика, тому я і кажу, щоб для визначення взагалі меж спочатку треба почати з нетехнічного обстеження території, щоб хоча б викреслити цю територію, яку потребує вже детального дослідження", — сказав він.
Він наголосив, що не можна наближатися до будь-яких підозрілих предметів, торкатися їх та намагатися самостійно переміщувати чи знешкоджувати. У разі виявлення потенційно небезпечного предмета необхідно відійти на безпечну відстань та повідомити службу порятунку.
"Звісно, і це не тільки про боєприпас, який не вибухнув, взагалі будь-який підозрілий предмет, ми маємо, якщо людина побачила, ми маємо розуміти, що ми живемо під час широкомасштабної війни і зброї, і вибухонебезпечні предмети розповсюджуються по всій території України, і будь-що, якщо ви бачите, що підозріле, ви не підходите, не чіпаєте і дзвоните в службу порятунку 112", - сказав він.
За словами Пістрюги, самостійно визначити весь спектр небезпечних предметів, які можуть залишатися після обстрілів, складно. Саме тому Асоціація саперів України проводить інформаційні сесії з мінної безпеки, під час яких фахівці розповідають про різні типи мін, боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів.
Він повідомив, що Україна вже використовує широкий спектр сучасних технологій для розмінування. Йдеться, зокрема, про міношукачі, службових собак, дрони та наземні роботизовані комплекси. За словами Пістрюги, роботизовані системи також можуть використовуватися для пожежогасіння та збору небезпечних предметів, що дозволяє зменшити ризик для життя саперів і рятувальників.
Пістрюга додав, що для пошуку вибухонебезпечних предметів також можуть застосовувати дрони та роботизовані комплекси зі спеціальними маніпуляторами. Це особливо важливо на територіях поблизу лісових масивів, де нерозірвані боєприпаси можуть залишатися непоміченими.
Він також пояснив, що за необхідності фахівці можуть досліджувати ґрунт на різній глибині. За українськими стандартами роботи проводяться на глибину до 15 сантиметрів, однак за відповідного запиту можуть використовуватися спеціальні глибинні металодетектори.
"Апостроф" повідомляв, що Україна звернулась до Євроатлантичного центру координації реагування на стихійні лиха (EADRCC) з проханням надати міжнародну підтримку, необхідну для подолання наслідків воєнних дій, що безпосередньо зачепили цивільне населення.
