В Україні готуються до масштабної реформи застарілого житлового фонду, який включає "хрущовки", "сталінки" та інші багатоквартирні будинки радянської й довоєнної забудови. Станом на 2019 рік у країні налічувалося понад 30 тисяч таких будинків, частина з яких уже визнана аварійною. Водночас через війну частину цього фонду зруйновано, тому актуальні показники можуть бути вищими.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
"Станом на 2019 рік в Україні застарілого житла було визначено 30 380 багатоквартирних будинків. З них є будинки, які ще будувалися до 1919 року, таких будинків майже 8 000. За період 1920 року по 1953 рік — також 9643 будинки. За період 54–69 рік — це якраз активне будівництво хрущовок, 7192 будинки на всю Україну", — повідомила Шуляк.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Вона зазначила, що ще перед повномасштабним вторгненням уряд реєстрував відповідний законопроєкт, а нині парламент активно працює над оновленням законодавства у сфері житлової політики.
"Перед початком повномасштабного вторгнення, у 2021 році, уряд зареєстрував і подав до Верховної Ради законопроєкт, який стосувався того, яким чином робити реконструкцію всіх кварталів. Зараз, враховуючи, що ми почали комплексно займатися житловою політикою, скасували застарілий житловий кодекс, ухвалили нове європейське законодавство про основні засади житлової політики", — пояснила голова комітету.
Документ передбачає комплексний підхід: оновлюватимуть не окремі будинки, а цілі квартали. Рішення ухвалюватимуть органи місцевої влади, а фінансування планується із залученням державних і місцевих коштів, інвесторів та міжнародної допомоги.
Ключовим критерієм для знесення стане технічний стан будівлі: якщо втрачено понад 60% конструкцій, будинок підлягатиме демонтажу.
"В законі чітко визначено, що якщо 60% від первісного стану втрачено, то таке житло буде підлягати обов'язковому знесенню, тому що досить складно навіть капітальним ремонтом привести їх до тієї відповідності, до тих стандартів житла які враховують питання і безпеки, і енергоефективності, і доступності, інклюзивності", - сказав він.
Шуляк підкреслила, що реновація передбачає не лише оновлення житла, а й модернізацію інженерних мереж та будівництво сучасних укриттів.
Окремо законопроєкт передбачає складний механізм погодження з мешканцями. Попередньо обговорюється норма, за якої для включення будинку до програми необхідна згода 70–75% власників. Якщо такої підтримки немає, будинок можуть виключити з програми, а спірні питання вирішуватимуться в судовому порядку.
"Ми розуміємо, що завжди будуть ті люди, які будуть хотіти отримувати нове житло і завжди будуть ті, хто буде проти з різних причин. Зараз ми дискутуємо 75%. Поки що це рішення не прийняте, але станом на сьогодні ведемо розмови, що якщо мешканці дають таку згоду, то будинок потрапляє до програми реновації. Всі спірні рішення будуть розглядатися через залучення судової гілки влади", — сказала вона.
Хоча під час війни питання "хрущовок" не є першочерговим, підготовка законодавчої бази вже зараз дозволить залучити міжнародних інвесторів і донорів одразу після її завершення. Україна планує використовувати досвід Німеччини та країн Балтії.
"Розуміємо, що зараз під час повномасштабного вторгнення питання реновації хрущовок не стоїть у пріоритеті, але сьогодні найкращий час готувати законодавчу рамку, тому що коли закінчиться війна, у нас повинні бути вже розроблені всі механізми. Є приклади прибалтійських країн, є приклад Німеччини, є приклад Австрії. Для нашої країни питання енергоефективності та енергонезалежності сьогодні стоїть поряд із питаннями безпеки", — сказала вона.
"Апостроф" повідомляв, що ринок оренди житла в Києві демонструє повільне зниження цін. Основними причинами стали сезонні коливання, зменшення кількості орендарів після важкої зими та невизначеність з енергетикою на наступний опалювальний сезон.
