Аграрний сектор Російської Федерації наразі перебуває у стані глибокої кризи, спричиненої дефіцитом робочої сили та різким зростанням собівартості виробництва. Переорієнтація бюджетних коштів на потреби війни призвела до скасування державних дотацій для фермерів, що разом із подорожчанням енергоресурсів обвалило рентабельність галузі та спровокувало стрімке зростання цін на продукти харчування всередині країни.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Експерт зазначив, що Росія залишається великим експортером пшениці, конкуруючи з Україною на ринках Близького Сходу. Однак внутрішні проблеми ставлять під загрозу стабільність цього сектору. Основною перешкодою стала нестача працівників: посилення міграційної політики витіснило трудових мігрантів, а сільське населення масово обирає службу за контрактом через борги та високі виплати, які в рази перевищують заробітки в агросекторі.
"Коли ви за все своє свідоме життя можете заробити приблизно десь 3–4 тисячі доларів, переводячи на національну грошову одиницю, а підписавши контракт з російською армією і відправившись на смерть в Україну, ви зразу отримаєте умовно 10–15 тисяч доларів. То як ви думаєте, які рішення приймають люди, які мешкають в сільській місцевості і у яких питання фінансування є достатньо гострим? Тобто перше величезне питання аграрного сектору — це навіть не стільки подорожчання техніки, скільки повна відсутність робочої сили", — пояснив Пендзин.
Експерт наголосив, що аграрний сектор РФ традиційно отримував значні державні дотації, які покривали витрати на техніку, посівний матеріал і добрива. Однак після початку повномасштабної війни фінансування було переорієнтовано на військові потреби, що різко знизило економічну ефективність галузі.
"До активної фази бойових дій рентабельність аграрного сектору в Російській Федерації становила 40–50%. Зараз — 10%. Чому? Тому що познімали всі дотаційні речі, повиїжджали люди, працювати нема кому", — зазначив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Іншим критичним фактором стало подорожчання агрохімії. Раніше азотні добрива в РФ були дешевими завдяки низьким внутрішнім цінам на газ. Проте через фінансову скруту "Газпрому" вартість блакитного палива для внутрішніх споживачів зросла у 2,5 раза, що автоматично підняло ціни на селітру та карбамід до світового рівня.
"Азотні добрива, чому вони в Росії були дешеві? Тому що сировиною для азотних добрив є природний газ. В Російській Федерації по внутрішнім цінам газ заходив на хімічні підприємства і був достатньо низький рівень. Що зараз у нас відбувається? В зв'язку із величезною скрутою Газпрому внутрішні російські ціни на газ підняли в 2,5 раза. Автоматично питання щодо дешевизни азотних добрив відклалися", — зауважив економіст.
Наслідком цих процесів стала прихована інфляція. Через відсутність дотацій собівартість продукції зросла, що змусило торговельні мережі підвищувати ціни. За оцінками експерта, реальне здорожчання продуктів у магазинах РФ за останній рік становить 30–40%, попри спроби офіційної статистики приховати ці дані.
"Зараз, в зв'язку з тим, що дотацій немає, різко подорожчали продукти, тому що собівартість виросла автоматично, і як наслідок все це стало відчувати російське населення. Мова йде про достатньо високу інфляцію, яка активно приховується Росстатом. Це в дійсності так і є, тому що по багатьох позиціях ціни за останній рік виросли на 30–35, а інде і 40%", — підсумував Пендзин.
За його словами, хоча Росія поки що зберігає позиції великого експортера зерна, її аграрний сектор стикається з системними проблемами — нестачею робочої сили, скороченням державної підтримки та зростанням витрат. Це може поступово послаблювати її економічні можливості та погіршувати внутрішню продовольчу ситуацію.
"Апостроф" повідомляв, що Україна забезпечує близько 50 % власних бюджетних потреб за рахунок експортних надходжень. Одним із ключових джерел валютної виручки залишається аграрний експорт, зокрема до країн Близького Сходу та Північної Африки.
