“Апостроф” починає спецпроект на тему сталого розвитку компаній та дотримання ESG-принципів. Наша мета – донести, що відкрита комунікація про сталий розвиток, розповіді про свої успіхи та невдачі в цьому напрямку, поради і відвертий діалог компаній підуть виключно на користь українському бізнесу, що тільки стає на шлях сталого розвитку. Ми хочемо створити віртуальне ком’юніті, де можна ділитися своїм досвідом та брати користь з досвіду інших.
А також в межах спецпроекту ми відберемо та розкажемо про надихаючи кейси українського соціального бізнесу, який надважливими соціальними чи екологічними ініціативами впливає на розвиток країни в цілому.
Що таке ESG
Кілька десятків років у світі триває безперервний діалог про те, як має поводитися бізнес, щоб не шкодити людям та планеті. У діалозі беруть участь представники бізнесу, урядів різних країн, міжнародні організації. В результаті виник принцип ESG.
По факту це загальні правила для компаній та корпорацій, які хочуть розвиватися в сучасному світі.
Принцип базується на трьох аспектах:
Environmental (E) — екологія, захист довкілля;
Social (S) — соціальна сфера, права працівників;
Corporate Governance (G) — менеджмент, управління.
Читайте також: Кліматична криза і бізнес-сектор: хто кого зупинить
Принципи
Умовним “місцем народження” ESG заведено вважати Саміт ООН 2015 року. Саме тоді прийняли документ, де закріпили 17 основних принципів. Перелічуємо їх для кращого розуміння того, що ж у світовій інтерпретації є сталим розвитком:
“Ці цілі та завдання у наступні 15 років стимулюватимуть діяльність у сферах, що є критично значущими для людства і планети”, - резюмували в документі ООН.
Відразу про міфи
Сталий розвиток зараз можна порівняти з запровадженням діджитал технологій кілька років тому. Світ ще розбирається, як це має працювати, шукає стартапи та інновації, розробляє інтерпретації тих чи інших процесів, досліджує проблеми і доповнює стратегію. Відтак, уже сформувалися кілька поширених міфів, які створюють хибне уявлення в керівників компаній про сталий розвиток.
- ESG - це лише витрачання грошей
Сталий розвиток компаній - процес двосторонній. Бізнес вкладається в сталий розвиток, який потім приносить інвестиції бізнесу. Так звані соціальні інвестиції (про них ми поговоримо згодом). А якщо говорити глобальніше і з перспективою на майбутнє, то дотримання принципів сталого розвитку може стати ледь не єдиною перепусткою у світ успішного бізнесу.
- Ідея сталого розвитку з часом згасне.
А ось це навряд чи. Враховуючи обсяги фінансових активів, які вже вкладені великими компаніями, вони просто не допустять того, щоб це просто зникло. На кону їх інвестиції та успіх. Бо можна багато говорити про правильність ідеології сталого розвитку, але, очевидно, що однією з основних причин для компаній витрачати гроші на дотримання принципів ESG є успішна і довготривала присутність на ринку.
- Можна дотримуватися лише одного з принципів ESG.
Хибно вважати, що якщо компанія відкрила безкоштовні курси для своїх працівників, чи навіть для молодих людей міста, то вона автоматично зараховується до “клубу” компаній, що дотримуються принципів сталого розвитку. У цьому процесі важливий комплексний підхід.
Корпоративна соціальна відповідальність
Останнім часом стало модно компаніям розвивати соціальні ініціативи. Дехто вкладає в це маркетинговий зміст чи PR-кампанію, дехто вважає, що соціальні проекти для міста дозволять налагодити гарні зв'язки з місцевою владою. Хтось таким чином намагається “загладити” провину перед місцевим населенням за негативний екологічний вплив своїх виробничих потужностей.
Читайте також: Соціальне підприємництво: відповідаємо на питання та руйнуємо міфи
Та насправді корпоративна соціальна відповідальність – це про культуру цивілізованих стосунків бізнесу і суспільства, що виливається у корисні громадські проекти для одних та можливість будувати потужний бізнес для інших. А також про культуру стосунків всередині компанії.
КСО включає:
- стабільні та лояльні умови праці;
- заходи з охорони праці та здоров'я;
- гендерний склад працівників;
- цивілізовані стосунки з постачальниками, споживачами та партнерами.
Та хибно вважати, що КСО, про яку часто говорять українські компанії, особливо в період карантину, є аналогом сталого розвитку. Насправді вона є лише його соціальною складовою.
До прикладу, компанія дбає про своїх працівників, забезпечує їх виплатами навіть у відсутність роботи через карантин, дає безкоштовне медичне забезпечення, організовує навчання, але при цьому роками зливає відходи від виробництва у місцеві річки. Про жодну відповідність принципам ESG у цьому випадку говорити не доводиться.
Також не варто плутати КСО з благодійністю. Навіть якщо вона регулярна. Корпоративна соціальна відповідальність (при повному небажанні дискредитувати благочинність) вимагає набагато більше зусиль та ресурсів. Компанії формують цілі КСО-стратегії, проводять тренінги та просвітницькі сесії для працівників, наймають КСО-менеджерів. Інколи їх функції виконують PR-менеджери, однак все йде до того, що КСО ставатиме окремою інституцією кожної крупної компанії.
Звіти
Відкритість – один із принципів сталого розвитку. Тому компанії регулярно складають та публікують звіти, в яких демонструють свою активність у роботі з ключовими принципами ESG. Звіти не тільки дають загальне уявлення про сталий розвиток компанії, а навіть впливають на розмір її оцінки. Компанії, що наслідують принципи сталого розвитку, коштують більше за інші.
Експерти радять бізнесу включати в свої звіти усі процеси, що стосуються сталого розвитку, починаючи зі стратегії.
Плани і цілі варто ділити на довгострокові та короткострокові, аби інвестор розумів, коли він може очікувати результат від компанії в досягненні ESG-цілей.
Також важливо вказувати, хто керує процесом сталого розвитку в компанії. Гарний дзвіночок для інвестора – залучення до цього процесу керівництва компанії та наявність окремого відповідального працівника.
Основна частина звіту – це реальні дії та досягнення компанії за певний період. Також важлива оцінка результату: чи достатній він для вкладеного обсягу ресурсів.
“Найбільш виграшний вигляд матиме звіт, в якому результат виражений в грошовому еквіваленті. Звісно, не вся цінність піддається грошовій оцінці. Наприклад, користь системи запобігання нещасним випадкам на виробництві для працівників. У такому випадку потрібний детальний опис, що доводить систематичність роботи компанії за ESG-напрямами”, – радять у Європейській бізнес-асоціації (EBA).
Також, за порадою EBA, частину звіту про сталий розвиток варто присвятити питанням етичності й боротьбі з корупцією. Наприклад, показати статистику роботи гарячих ліній з етичних питань та механізм реагування на звернення. Ця інформація свідчить, що ведеться цілеспрямована робота для протидії порушенням.
Рейтинги
Багато міжнародних агенств складають ESG рейтинги компаній. Але загальноприйнятих і прописаних критеріїв того, як повинні складатися такі рейтинги, немає. Деякі агенства взагалі не розкривають методологію, деякі розкривають частково.
Інвестори зазвичай довіряють великим агенствам з прозорою методикою оцінювання. Провідними є Sustainalytics та MSCI. Для рейтингів використовують літерну шкалу, від ААА до ССС. Але можуть використовувати і числову шкалу.
Згідно з дослідженням, великі агенства охоплюють від 3900 до 12000 компаній, які вони оцінюють.
Для прикладу, у Sustainalytics 16 представництв у різних країнах світу та понад 650 співробітників, у тому числі понад 200 аналітиків з різноманітними мультидисциплінарними знаннями у понад 40 галузевих групах.
В Україні перший професійний рейтинг у сфері сталого розвитку Sustainable Ukraine розробила компанія Premier Business Consulting & Communications у 2019 р.
Рейтинг передбачає шкалу від ААА до D і оцінює:
- якість корпоративного управління у сфері сталого розвитку;
- корпоративну стійкість;
- прозорість діяльності та її суспільну підзвітність;
- уміння визначати й керувати своїми нефінансовими ризиками та можливостями;
- рівень позитивного/негативного впливу на українське суспільство та екологію. Рейтинг SustainableUkraine передбачає шкалу від ААА до D.
Соціальні інвестиції
Тепер поговоримо про “плюшки” для бізнесу. Найбільша з них – це соціальні інвестиції. Таке поняття з’явилося ще на початку минулого століття. Тоді в США набирав обертів Pioneer Fund. Це інвестиційний фонд, який у період сухого закону повністю виключив інвестиції у компанії, що займалися виробництвом або продажем алкоголю.
Таким чином, фонд ще до появи такого явища як сталий розвиток інвестував лише у ті компанії, що відповідають його принципам. У цьому і полягає суть соціального інвестування, однак замість особистих принципів нині працюють принципи ESG.
Для соціального інвестування існує три шляхи:
- не давати гроші тим, хто не дотримується принципів ESG;
- шукати для інвестицій лише тих, хто дотримується цих принципів;
- поєднувати обидва варіанти.
Нині у Європі відомі випадки, коли інвестори відмовляються давати гроші компаніям, що не мають екологічної стратегії. Разом з тим є фонди, які інвестують виключно у компанії, що дотримуються гендерної рівності.
Фонд Big Society Capital, що працює у Великобританії, став першим у світі оптовим фінансовим інститутом, який інвестує в банки, фонди і фінансові компанії, що працюють з соціальними підприємствами.
Згідно зі статистикою Global Sustainable Investment Alliance, у 2018 році 30 трильйонів доларів інвестувалися з дотриманням принципів ESG-інвестування. Для прикладу, це на третину більше річного бюджету США та в двічі більше бюджету Китаю. При цьому Європа поки переважає США в кількості соціальних інвестицій, але ті відповідають стрімким зростанням протягом останніх двох років.
У дослідженні Edelman Trust Barometer, яке провели минулого року, йдеться, що 71% споживачів готові відмовитися від бренду, який не вирішує інших проблем, крім власного збагачення. І є обгрунтовані підстави вважати, що кількість таких споживачів зростатиме.
Одним з яскравих прикладів компаній, які вже “постраждали” від недотримання правил ESG, є Volkswagen з резонансним “дизельним скандалом”. У 2015 році компанію викрили в тому, що вона значно занижувала показники викидів шкідливих речовин в атмосферу, продаючи автомобілі з дизельними двигунами. Це тривало з 2008 по 2015 рік. За цей час компанія встигла продати понад 5 млн машин.
“Дизельний скандал” не тільки викликав зменшення попиту на автомобілі німецького виробника в деяких країнах, а й позначився на всьому ринку дизельних автомобілів. Деякі країни заявили, що в період з 2025 по 2040 рік мають намір заборонити продаж дизельних автомобілів.
Від “дизельгейту” значно виграв ринок електрокарів, оскільки виробники саме таких автомобілів продовжують отримувати преференції від урядів зокрема європейських країн.
Ця ситуація частково пояснює, чому інвесторам вигідно інвестувати у компанії, що дотримуються ESG. Екологічні та гендерні скандали, а також скандали з порушенням прав людей не підуть на користь бізнесу та не призведуть до зростання прибутків. Також ESG - це гарантія залучення кваліфікованих кадрів, від яких залежить велика частка успіху. А підтримка соціальних ініціатив гарантує зацікавленість місцевої влади та суспільства в існуванні бізнесу. Таким чином компанії зі сталим розвитком є надійним партнером для інвестора.
Очевидно, що настільки складний процес як соціальне інвестування не може оминути проблем. Особливо на початку свого шляху.
Сучасний дослідник у галузі фінансових інвестицій Педро Матас у своїй книзі зазначає, що послідовна програма впровадження ESG-принципів ще не визначена, а концепція ESG-інвестування ще формується.
Найголовніша дилема сталого розвитку у псевдовідповідальності. Матас називає це “зеленим піаром” або “піаром у всіх кольорах веселки”. Компанії можуть перебільшувати рівень своєї соціальної, екологічної чи управлінської відповідальності, аби залучати інвестиції. Відсутність авторитетного контролюючого органу або інституції не може гарантувати доброчесність усіх суб'єктів у процесі сталого розвитку.
Малий і середній бізнес
Один із міфів сталого розвитку стосується того, що принципи ESG – це “іграшка” виключно крупних компаній, а для середнього і малого бізнесу це не актуально. Зараз і справді принципи сталого розвитку більше імплементують великі компанії, та це не означає, що малий та середній бізнес мають залишатися осторонь.
Від керівників невеликих компаній часто можна почути: “наше завдання в сучасних умовах - вижити”. Через фінансові труднощі в умовах пандемії малий та середній бізнес часто навіть не розглядає можливості імплементувати принципи сталого розвитку.
Голова правління Центру “Розвиток КСВ” Марина Саприкіна зазначила, що сталий розвиток для малого та середнього бізнесу – це більше про підхід, ніж про гроші.
“Ми просимо малий бізнес переглянути всю свою бізнес-модель: ресурси, партнери, клієнти. Подумати про те, як їм стати більш екологічно та соціально відповідальними. Керівники невеликих компаній говорять, що їм це корисно і це працює”, – каже Марина Саприкіна.
Імплементацію принципів сталого розвитку в малому та середньому бізнесі вона продемонструвала на прикладі кав'ярні.
“Коли ми відкриваємо кав’ярню, нам потрібно продумати, яке обладнання обрати. Якщо ми дотримуємось принципів сталого розвитку, ми оберемо енергоощадне обладнання. По-перше, воно допомагає зменшити витрати. По-друге, воно є кориснішим для довкілля. Потім обираємо виробника кави. Він не повинен експлуатувати людську працю і має платити гідну зарплату. Далі, коли залучаємо клієнтів, вибудовуємо програми лояльності і корпоративну культуру, орієнтовану на клієнта. І наостанок продумуємо, як правильно утилізувати відходи”, – пояснила Марина Саприкіна.
У малого та середнього бізнесу є кілька вагомих причин задуматися про свій сталий розвиток.
По-перше, часто вони співпрацюють з великими компаніями, зокрема є постачальниками послуг чи продукції. Такі великі компанії, особливо міжнародні, можуть вимагати від менших компаній пройти сертифікацію на предмет сталого розвитку. В майбутньому ця практика поширюватиметься, і повноцінно працювати на ринку зможе лише той, у кого є стратегія сталого розвитку.
По-друге, мотивація найманих працівників. У добу міленіалів кращих кадрів відбиратиме собі прогресивна компанія, у якої є велика спільна мета і високий рівень корпоративної культури.
По-третє, залучення споживачів, серед яких можуть бути все ті ж міленіали, що звертатимуть уваги на принципи та сучасність підходу бізнесу, послугами якого вони користуються.
Кейси
У світі чимало кейсів сталого розвитку компаній, які підходять до цього питання комплексно.
Німецький хімічний концерн BASF має розвинену стратегію сталого розвитку.
Компанія дотримується принципів циркулярної економіки, або економіки замкненого циклу. Для цього збільшує об’єми використання переробленої та відновленої сировини.До 2030 року концерн має на меті подвоїти продажі за допомогою розробок у сфері економіки замкненого циклу і досягнути рівня 17 млрд євро. Вже у 2025 році BASF планує переробляти 250 000 тон сировини, що передбачає повторне використання, та сировини на основі відходів замість викопної сировини.
У BASF є програма з управління викидами вуглецю. Концерн має стратегію значного зменшення викидів до 2050 року. Зокрема розробляють та впроваджують нові процеси виробництва хімічних речовин, які не передбачають викидів СО2.
У стратегії концерну також зазначений повний перехід до відновлюваних джерел енергії.
Крім численних соціальних проєктів у Німеччині, концерн BASF також реалізує такі проєкти і в Україні. В Харківській області реставрували історичний Шарівський палац. Також кілька років концерн розвиває освітній проєкт BASF Kids’ Lab. Для дітей безкоштовно проводить прикладні уроки з хімії.
Компанія Avon основну увагу приділяє двом напрямкам: проводить кампанії проти домашнього насильства та допомагає у протидію раку грудей.
Лікарням по всьому світу, в тому числі і українським медичним закладам, Avon передає спеціальне медичне обладнання для дослідження молочних залоз у жінок.
Для жінок, що постраждали від домашнього насильства, компанія щорічно передає свою продукцію. Через спеціальні фонди її розподіляють у притулки, де такі жінки знаходять захист. Минулого року в Avon розробили благодійну листівку з планом безпеки в разі виникнення ситуації домашнього насильства та поширили її серед представників компанії Avon.
Соціальний проєкт для жінок реалізовує й інший виробник косметики L’Oréal. Компанія щорічно нагороджує кращих жінок-вчених премією “Для жінок в науці”. Протягом 22 років премія підтримала та відзначила понад 3400 жінок-науковиць зі 116 країн.
А компанія Mary Kay розвиває жіноче підприємництво, розробляючи відповідні програми підтримки.
Mastercard своєю чергою розвиває екологічний напрямок сталості. Компанія запустила ініціативу Mastercard Priceless Planet Coalition, що має на меті боротися з кліматичними змінами. Вони залучають до ініціативи партнерів та разом з ними планують “зробити світ кращим”, а саме: висадити 100 млн дерев за наступні 5 років.
Крім того, в соціальному напрямі Mastercard розробив проєкт Girls for Tech. Він допомагає дівчаткам від 8 до 16 років здобувати освіту в технічних спеціальностях.
Таким чином, українському бізнесу є кого наслідувати. Про перспективні кроки у сферу соціальної, екологічної та корпоративної відповідальності варто думати вже зараз, аби встигнути долучитися до загальносвітової тенденції сталого розвитку у бізнесі, що дасть змогу вибудовувати прибутковий та надійний бізнес на багато років.
Читайте інші тексти спецпроєкту "Сталий розвиток" ТУТ.
