17-18 червня в Києві пройшов перший в Україні міжнародний освітній форум сталості. Понад 10 компаній поділилися своїми проєктами у сфері сталого розвитку та заслухали лекції від провідних фахівців. "Апостроф" побував на форумі та зібрав найцікавіше.
20 років тому система ООН дійшла висновку, що працювати над розв'язанням глобальних проблем самостійно неможливо, для цього необхідний бізнес. У 2015 році були прийняті 17 цілей сталого розвитку, над якими вся світова спільнота має працювати до 2030 року.
“Ми сподіваємось, що зможемо досягти цих цілей разом, а для цього ми не можемо продовжувати бізнес, як зазвичай. Ми повинні трансформувати його, зокрема через освіту. У радянських вишах нас завжди вчили, що бізнес - це головне, а екологія та людина - це ресурс, завдяки якому бізнес має масштабуватися. Це призвело до того, що ми маємо сьогодні: погіршення екологічного стану, порушення прав людини, величезний розрив між багатими та бідними”, - зазначила на початку форуму генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні Тетяна Сахарук.
За її словами, тепер бізнес не може працювати виключно на прибуток, а має відповідально ставитися до екологічної, соціальної та корпоративної складової своєї роботи.
Зелені облігації та "нуль" коштів для не екологічного бізнесу
У грудні 2015 року в Парижі прийняли текст одного з ключових документів у галузі екології - Паризької угоди. Вона передбачає, що її підписанти будуть проводити заходи для зменшення викидів вуглецю, а таким чином - протидіяти глобальному потеплінню.
Що це значить для бізнесу?
"Буквально за три роки проєкти, які не відповідають цілям Паризької кліматичної угоди, не зможуть отримати кредити в банках та залучити кошти з інших джерел фінансування", - зазначила під час свого виступу на форумі головна екологічна радниця Європейського банку реконструкції та розвитку Євгенія Афанасенко.
За її словами, кожен бізнес-проєкт має демонструвати своє прагнення знизити негативний вплив на екологію, аби розраховувати на розвиток та співпрацю з іншими гравцями ринку, зокрема й банками.
Директорка з питань комунікацій, КСВ та залученості UKRSIBBANK BNP Paribas Group Яніна Ольховська розповіла, що з 2017 року банк повністю відмовився працювати і обслуговувати виробників тютюну. Те ж саме стосується і видобутку вугілля.
Інша задача компанії - фінансувати саме ті проєкти, які дозволять покращити екологічну ситуацію на планеті.
Читайте також: Кліматична криза і бізнес-сектор: хто кого зупинить
Саме фінансування та залученість інвесторів - головний стимул компанії інвестувати в зелену енергетику та навіть інфраструктуру для неї.
"У нас зараз немає вибору чи вкладатися у зелену енергетику, чи ні. В найближчому майбутньому ніхто не буде вкладати гроші в проєкти без ESG або в проєкти з видобутку вугілля. Такий бізнес просто не зможе залучати фінансування", - зазначив директор зі стратегії та фінансів ДТЕК Олег Тимків.
У 2019 році компанія ДТЕК випустила "зелені" облігації на 325 млн євро зі строком обігу п’ять років та ставкою 8,5% річних. За задумкою компанії, такі облігації повинні залучати інвестиції в розвиток відновлюваної енергетики.
"Є коло інвесторів, які інвестують в той чи інший сегмент. "Зелені" облігації створені для тих, хто хоче інвестувати в екологічні проєкти та розвивати інфраструктуру" - сказав Тимків.
Нове покоління - нові цінності
Міленіали, чи так зване покоління Z досить сильно впливає на вектор розвитку сучасного бізнесу та спрямовує його в напрямку сталості і відповідальності. Про це дедалі частіше говорять у бізнес-середовищі.
"Раніше всі бізнес-процеси оберталися навколо грошей. Наші працівники, наші партнери, наші покупці чекають від нас, що ми не будемо говорити виключно про прибуток. Вони хочуть, щоб ми говорили про мету. Нове покоління не приходить працювати на пенсію, не шукає виключно прибутку, а шукає сенсові цінності, шукає можливість вкладатися в розвиток суспільного життя", - зазначив CEO StarLightMedia Михайло Царьов.
У іншій компанії Carlsberg готуються купляти карбонові сертифікати та зменшувати рівень безвідповідального використання ресурсів.
"У 2015 році ми прийняли стратегію "4 нуля", яка покриває період з 2015 по 2030 рік. "4 нуля" - це нульовий вуглецевий слід, нуль втрат води, нуль безвідповідального споживання, нуль нещасних випадків на виробництві. По кожному з напрямків у нас є KPI. Наприклад, викиди вуглецю з 2015 року до 2030 року ми глобально плануємо знизити на 39%, втрату води на 18%. Відповідно все це транслюється в локальні KPI, які є для всіх країн, зокрема і для України", - розповів CEO Carlsberg Євген Шевченко.
За його словами, співробітники компанії долучаються і до соціальних проєктів. Щоосені вони обходять торгові точки і нагадують продавцям, що неприпустимо продавати алкоголь неповнолітнім.
"Ще один ефективний спосіб - це наявність в кожній точці продажу безалкогольної альтернативи, в нашому випадку безалкогольне пиво і квас", - сказав Шевченко.
Керівниця групи з корпоративних комунікацій та зв'язків з органами державної влади BASF в Україні Олена Прихненко розповіла про три великі напрямки компанії: зміна клімату, підтримка циркулярної економіки, підтримка культурного різноманіття та інклюзивності.
Читайте також: Сталий розвиток: навіщо це світові і як монетизується компаніями
"На шляху до кліматичної нейтральності і сталого майбутнього ми поставили перед собою дуже амбітну мету — до 2050 року стати абсолютно вуглицево-нейтральною компанією. До 2025 року ми плануємо інвестувати 1 млрд євро і до 2030 року ми плануємо ще додатково інвестувати 2-3 млрд євро. Ці гроші підуть на розробку спеціальних технологій, інструментів, які дозволять великому хімічному концерну відійти від використання природного палива у своїй роботі і перейти на використання альтернативних джерел енергії", - розповіла Олена Прихненко.
Олена Прихненко (по центру)
У травні цього року концерн BASF підписав угоду з енергетичною німецькою компанією RWE і планує будівництво нової морської вітряної електростанції, яка буде виробляти екологічну енергію для виробничого майданчика компанії.
"Ми підтримуємо циркулярну економіку, оскільки для нас важливо як ми споживаємо ресурси і як ми утилізуємо те, що ми отримуємо у процесі нашого виробництва. У BASF вже є технологія, спеціальна програма для переробки пластику ChemCycling, реалізована разом з нашими технологічними партнерами, які займаються збором пластикових відходів і їхньою утилізацією. У цьому процесі виробляється так звана піролізна олія. Вона вже використовується на наших виробничих майданчиках для того, щоб виробити нові матеріали і нові продукти, які за своїми властивостями нічим не відрізняються від тих продуктів, які вироблені з покупної сировини", - поділилася Олена.
Щодо гендерної рівності, то до 2030 року компанія планує зробити так, щоб 30% жінок були на керівних посадах. Станом на кінець 2019 року цей показник становить 15,8%.
У компанії Danone напрямки сталого розвитку обирають самі працівники. Для цього проводять опитування та навіть роздають по одній акції компанії кожному, хто в ній працює.
"Кожен працівник отримав одну акцію компанії, тобто він став співвласником, отримав певну відповідальність і можливість впливати на прийняття рішень. Інший дієвий інструмент - опитування під назвою "Один голос". На диво з першого опитування ми побачили дуже високу залученість співробітників, яка склала понад 90%.
Під час останнього опитування ми побачили, що понад 50% респондентів наших працівників обрали важливий пріоритет - вони хочуть впливати на здоров'я людей в тих регіонах, країнах, містах, де присутні ми як компанія. І саме тому є велика кількість інновацій, спрямованих на здоров'я. Ви бачите велику кількість продукції без доданого цукру, які фортифіковані вітамінами, мінералами, пробіотиками", - розповіла менеджерка корпоративних комунікацій Danone в Україні Катерина Глушаниця.
Олег Тимків, Євген Шевченко, Катерина Глушаниця
У компанії Corteva Agriscience розробили освітньо-грантову програму TalentA для жінок-фермерок.
"З одного боку – це значний розвиток жіночого фермерського підприємництва через отримання учасницями вагомих практичних знань та навичок з ведення бізнесу. З іншого – розвиток сіл завдяки грантовій частині програми. За результатами програми 2020 року маємо 16 жінок, які отримали корисне навчання і застосовують отримані знання та навички на практиці. Також наразі втілюються в життя проєкти переможниць, направлені на очищення питної води, розвиток фермерства в гірській місцевості, впровадження стандартів харчової безпеки для виробників меду та яблук, а такожінклюзивне залучення майбутнього покоління фермерів", - розповіла менеджерка з корпоративних комунікацій в Центральній та Східній Європі компанії Corteva Agriscience Анна Бабіч.
Цього року Corteva запросила на програму TalentA 75 фермерок.
Інклюзивний підхід варто починати зсередини компанії
Уляна Пчолкіна - відома українська громадська діячка. 16 років тому вона отримала травму хребта в ДТП та пересувається на візку.
"Я почала боротися за права людей з інвалідністю, бо мої особисті права були порушені. Вже понад 14 років я працюю в ГО "Група активної реабілітації". Саме через активну реабілітацію ми повертаємо людей до соціально активного життя", - зазначила пані Уляна.
Зараз вона працює над напрямком інклюзії в компанії StarLightMedia.
"Коли я почала працювати, то навіть офіс, куди я мала приходити, не був для мене доступний. У мене був номер телефону співробітника, який допомагав мені долати 3 сходинки. Але ні йому, ні мені морального задоволення це не приносило. Тому ми почали з аналізу наших локацій. Завдання - зробити так, щоб люди не почували себе обмеженими на робочому місці", - розповіла Уляна Пчолкіна.
Уляна Пчолкіна
За її словами, навіть елементарні речі, такі як гачок у шафі в доступному для людей з інвалідністю місці, значно полегшує їх життя.
Але Уляна не радить компаніям обмежуватися лише фізичним простором. Важливо також випрацювати внутрішню інклюзивну культуру, в тому числі і серед працівників. Спойлер: занадто активна опіка - це не те, чого бажають люди з інвалідністю.
"У людей є великі страхи, як не образити людину з інвалідністю, як не бути занадто ввічливим, але і не проявляти гіперопіку. Мене, наприклад, чомусь постійно по голові гладять, не знаю чому", - з посмішкою зазначила Уляна.
Вона відзначає позитивні зрушення не тільки в компанії, а й у суспільстві загалом.
"Чим далі, тим більше компанії не будуть зважати на інвалідність, а будуть бачити в першу чергу фахівців", - резюмувала Уляна Пчолкіна.
Точкові проєкти, що вирішують локальні проблеми
Часто компанії обирають відносно невеликі, не глобальні проблеми, та намагаються їх вирішити власними зусиллями. Кілька таких кейсів озвучили на форумі.
Компанія Borjomi працює над збереженням популяції рисі в Україні. Бренд позиціонує себе як екологічно відповідальний бізнес та реалізує проєкти в тому регіоні, де працює. А саме в Карпатах.
"Ми маємо потужну програму захистуекосистеми Карпат і загалом природи України. Велика мета - збереження карпатських лісів, оскільки це місце народження нашої води Моршинської. Ми висадили 100 тисяч дерев, а нещодавно перейшли до тварин. Провели масштабне голосування, аби серед 10 тваринок обрати одну, яка найбільше потребує допомоги. Обрали рись. Ця тварина є символом Карпат, вона асоціюється з Карпатами. Таким чином стартувала велика програма "Збережи рись", - розповіла Head of CSR у Borjomi Марина Соловйова.
У Моршині встановили триметрову скульптуру рисі, як нагадування людям, що вони є співмешканцями з цією твариною. Для визначення того, хто готуватиме скульптуру,провели конкурс серед митців з призовим фондом та визначили переможця.
Також в межах проєкту придбали 30 фотопасток, вперше розробили програму збереження рисі та створили правила поводження з цими тваринами. Зараз працюють над створенням карти присутності рисі в Україні.
Проєкт триває до 2022 року. Почали його в 2019 році, коли в Україні налічувалось близько 500 особин рисі.
Міжнародна компанія цифрових технологій GlobalLogic також займається екологією Карпат. Екологічний проєкт розпочався з особистого інтересу інженерів компанії.
"Наші інженери регулярно ходять в гори. Це їх хобі. Під час походів вони часто зустрічали великі купи сміття. Прибрати їх фізично не вистачало сил. Але при цьому є люди, які цілеспрямовано ходять в гори, аби прибирати сміття. Наші інженери прийшли до керівництва і кажуть: ми бачимо проблему, що у нас дуже засмічені гори, і ми пропонуємо вирішити її глобально, створивши мобільний застосунок", - розповіла директорка з маркетингу GlobalLogic Вікторія Костянтинова.
Застосунок, який розробили у GlobalLogic можна завантажувати безкоштовно. Він працює як онлайн, так і офлайн, та має два варіанти використання.
Перший: турист під час походу, коли бачить гору сміття, може ставити точку на карті, позначаючи локацію. Таким чином він повідомляє іншим користувачам, де саме знаходить це сміття.
Другий варіант: той, хто хоче зробити добру справу та прибрати гори від сміття, може відкрити застосунок та побачити усі локації. Потім обрати найближчу до свого маршруту та зібрати сміття.
Окей, Google, а що далі робити зі сміттям?
Відповідь знають в агрокомпанії GoodValley. Там запустили проєкт та навчили працівників на фермах сортувати сміття.
"Насправді, сортувати сміття так, щоб воно пішло на переробку - це ціла наука. Ми хочемо змінити наш менталітет, щоб люди усвідомили, як правильно це робити і навіщо. Але ми стикнулися з проблемою: навіть коли люди сортують сміття, його немає куди відносити", - розповіла директорка з питань розвитку та комунікацій GoodValley Любов Богачевська-Єнсен.
Спочатку в селах, де представлена компанія, встановили майданчики для сортування сміття. Згодом провели онлайн-тренінг для працівників.
"На всіх наших фермах ми налагодили сортування сміття. Також ми займаємося вивезенням посортованого сміття на переробку", - розповіла Любов Богачевська-Єнсен.
Кошти, які компанія отримує за здачу посортованого сміття, вкладають у громади, де працюють ферми. Таким чином намагаються стимулювати громаду активніше брати участь у сортуванні сміття.
Маленькі відповідальні компанії - успішні на ринку B2B
Компанія Effa на форумі була однією з найменших компаній. Свій бізнес засновники Effa повністю вибудували на екологічному підході до побутових речей. Вони випускають одноразові екологічні продукти для щоденного користування, наприклад зубні щітки з паперу.
Effa працює B2B - свої екологічні товари продає авіакомпаніям, готелям та іншим закладам.
"Попри пандемію є компанії, які все одно хочуть платити більше за екологічні товари. Тревел бізнес, який купляє наш продукт, вірить в нього. Вірить, що ми принесемо їм більшу аудиторію, більш свідомих користувачів, людей, які відвідуватимуть цей готель, або користуватимуться цими авіалініями, бо вони екологічно свідомі. Через 10-15 років це принесе їм багато прибутків", - говорить CEO Effa Даша Кічук.
Професор університету Індіани Кеннет Річардс пояснює це таким поняттям як "ланцюг постачання". За його словами, великим компаніям важливо не тільки самим відповідати принципам ESG, а й стежити, щоб постачальники та партнери також були відповідальними.
Наприклад, компанія закупляє меблі для свого офісу. Вона має перевірити, з якого дерева зроблені ці меблі. Чи не співпрацював її постачальник меблів з незаконними постачальниками деревини.
Ті ж маленькі компанії, які є відповідальними, мають пріоритет під час вибору великою компанією своїх постачальників та партнерів.
Головні причини будувати компанію навколо сталого розвитку
Топ-менеджер Сергій Коваленко, який був залучений на форум як експерт, підбив певні підсумки. За його словами, сталий розвиток - це комплексне поняття, а його успіх залежить від цілеспрямованої діяльності як бізнесу, так і держави.
"Я вважаю, що більшість компаній почне виконувати цілі сталого розвитку, коли це буде економічно вигідно, або коли власники чи засновники компанії у це щиро повірять, і не уявлятимуть, як можна працювати інакше. Тут з одного боку має бути законодавство, яке створювало б умови і економічну вигоду для компаній у разі їх сталого розвитку, зіншого боку - самовіддана робота засновників компаній", - сказав Коваленко.
Сергій Коваленко (ліворуч)
На думку експерта, Україна має переймати успішний досвід європейських країн, але не копіювати його.
"Якщо в Норвегії чи Данії працює певна система, то це не означає, що вона запрацює у нас. Сталий розвиток в Україні буде вдосконалюватися паралельно з культурою, економікою, політикою. Не буде так, що в одній сфері все ідеально, а всі інші потерпають від проблем", - пояснив Сергій Коваленко.
Голова правління Асоціації експертів зі сталого розвитку, директорка консалтингової компанії AV Group Аліна Соколенко у коментарі "Апостроф" навела свій топ причин, чому компаніям важливо вибудовувати роботу на основі принципів сталого розвитку.
Організаторки форуму
"Перш за все: це операційна ефективність. Зокрема, зменшення затрат. А також підвищення капіталізації, нові інвестиції, нові ринки і формування екосистеми. Як зазначали експерти на форумі, найдорожчий етап - це перехід до сталого розвитку. Не можна сказати, що відразу після цього компанії окуплять вартість цього переходу. Однак, сталий розвиток - це гра в довгу, де в результаті компанія буде переможцем", - зазначила Аліна Соколенко.
Вона додала, що сталий розвиток - це про цінності та об’єднання. А користь від цього явища у довготривалій перспективі отримають усі: планета, люди та бізнес.
Читайте інші тексти спецпроєкту "Сталий розвиток"ТУТ.