Верховна Рада ухвалила законопроект про реструктуризацію боргів за газ. Для того, щоб документ набув чинності, його має підписати президент. Йдеться про реструктуризацію заборгованості, а не про її списання. Попри це, без грошей платників податків обійтися не вдасться. "Апостроф" з'ясовував, що планується зробити, і які є ризики при реалізації задуманого.
Верховна Рада ініціювала масштабну реструктуризацію боргів, які накопичилися на ринку газу і супутніх ринках України. 14 липня народні обранці ухвалили закон "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (№3508-д). Йдеться про борги за газ між суб'єктами господарювання, загальна сума яких може перевищувати 100 мільярдів гривень.
Ситуація на ринку газу дійсно патова - підприємства теплокомуненерго (ТКЕ), оператори газорозподільних мереж (так звані обл- і міськгази) і газзбути мають борги за газ перед НАК "Нафтогаз України", в той же час, цим компаніям заборгувало населення.
При цьому борги комунальних підприємств перед НАК включають в себе також пені і штрафи, що тільки погіршує ситуацію.
У пояснювальній записці до ухваленого Радою законопроекту зазначається, що загальна заборгованість тільки теплопостачальних і теплогенеруючих організацій за спожитий газ станом на 1 квітня 2021 року становила понад 58 мільярдів гривень, в тому числі 8 мільярдів гривень - пені та штрафні санкції. При цьому, станом на 1 лютого 2021 року, побутові споживачі мали борги за теплову енергію перед компаніями ТКЕ на рівні 26,6 мільярда гривень.
У 2016 році в Україні був прийнятий закон "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" (№ 1730-VІІІ). У цьому документі були прописані механізми скорочення боргів, в тому числі, шляхом їх реструктуризації, списання штрафних санкцій та пені, відшкодування з держбюджету заборгованості з різниці в тарифах для населення.
Однак після 2016 року борги продовжували рости. Тільки за цей час загальна заборгованість підприємств ТКЕ перед "Нафтогазом" склала близько 40 мільярдів гривень. Але для цих боргів механізми реструктуризації вже не діяли.
Слабкий оптимізм
Власне, за допомогою нового закону передбачається ці питання вирішити.
Зокрема, розрахункова дата врегулювання заборгованості переноситься з 1 липня 2016 роки (як було визначено попереднім законом) на 1 червня 2021 року.
Тепер комунальні підприємства отримають можливість протягом п'яти років реструктурувати газові борги, накопичилися, без сплати пені, а провадження з примусового стягнення з них заборгованості будуть припинені.
Керівник спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев вважає концептуально правильною ідею реструктурувати борги на газовому ринку, оскільки проблема є, і її потрібно вирішувати.
"Я можу висловити обережний оптимізм, - сказав експерт в коментарі "Апострофу". - Але для того, щоб цей закон запрацював, і питання з боргами вирішилося до початку опалювального сезону, необхідно прийняти дуже багато підзаконних актів, перш за все, на рівні Кабінету міністрів і НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг)".
За його словами, якщо ці рішення не будуть прийняті, повториться ситуація з боргами на ринку електроенергії, щодо яких раніше було ухвалено аналогічний закон, - попри те, що він набув чинності рік тому, він досі не запрацював повною мірою як раз через те, що не були прийняті необхідні рішення Кабміну.
Бюджетна справа
Але вирішення проблеми боргів за газ залежить не тільки від уряду.
Нинішній закон, в першу чергу, стосується верифікації боргів, і це - тільки перший крок на шляху до їх врегулювання.
За словами одного з авторів документа Остапа Шипайла (фракція "Слуга народу"), на другому етапі передбачені фактичні взаєморозрахунки між суб'єктами господарювання. Але для цього потрібно буде ухвалити ще один закон, який передбачає зміни до держбюджету, в якому будуть прописані верифіковані суми боргів, що підлягають компенсації, а також "джерела проведення таких розрахунків під наглядом Міністерства фінансів".
Тобто, як бачимо, без бюджетних коштів не обійтися, хоча, що важливо зазначити, йдеться не про списання боргів, про що поквапились заявити багато коментаторів, в тому числі ЗМІ, а саме про їхню реструктуризацію (єдине, що точно спишуть, це пені і штрафи).
Однак в бюджеті, як завжди, може не бути грошей. І тоді на покриття боргів підуть кошти місцевих бюджетів, побоюються мери українських міст.
З критикою закону вже виступив мер Маріуполя Вадим Бойченко. За його словами, компенсація за різницю в тарифах для його міста може скласти близько 1 мільярда гривень, і, якщо ці виплати переведуть на міський бюджет, це стане для нього непомірним тягарем.
Цілком можливо, що скоро з'явиться реакція і інших градоначальників.
Експерти цілком поділяють побоювання представників місцевих органів влади. "Все вдарить по місцевим бюджетам", - філософськи зазначає Геннадій Рябцев.
Хто заплатить за банкет
Координатор житлово-комунальних і енергетичних програм громадянської мережі "Опора" Тетяна Бойко вважає, що цей закон може стати справжнісінькою "скринькою Пандори" (яку, як відомо, краще не відкривати).
За її словами, борги учасників ринку газу (і супутніх ринків) мають різну природу.
Так, якщо заборгованість підприємств ТКЕ утворилася з об'єктивних причин, в першу чергу, через стримування зростання тарифів на опалення на тлі збільшення цін на газ, то облгази і газзбути створили проблему, що називається, власними руками.
"Облгази порушували законодавство і нараховували більший обсяг споживання газу населенню, коли множили обсяг за лічильником на "температурний" коефіцієнт з 2015 року, і отримували від "Нафтогазу" в свої газові мережі ці завищені обсяги газу. Газзбути ці завищені обсяги "розносили" по особових рахунках споживачів газу, але з 2015 року по жовтень 2018 роки не виставляли їх споживачам в платіжках, а формували борги споживачам. Тепер облгази і газзбути хочуть, щоб ці незаконно нараховані обсяги оплатили з держбюджету всі платники податків", - заявила експерт.
Є ще одна небезпека, пов'язана з цим законом.
"Причиною виникнення багатьох боргів стала впевненість, що їх спишуть", - говорить Геннадій Рябцев.
А це, за словами експерта, може призвести до того, що нинішнє рішення про реструктуризацію буде сприйнято деякими як запрошення до того, щоб і надалі не платити за рахунками.
Відповідно, буде організована нова реструктуризація (досвід 2016 року це тільки підтверджує). І це, в черговий раз, зажадає додаткових коштів бюджетів усіх рівнів, тобто знову "атракціон небаченої щедрості" оплатять українські платники податків.
