Нещодавно Верховна Рада прийняла закон про "податок на Google". Йдеться про ПДВ у розмірі 20%, який доведеться сплачувати не тільки Google, а й іншим міжнародним інтернет-компаніям, що надають свої послуги на території України. Проте прості українці побоюються, що новий податок призведе до різкого подорожчання інтернет-послуг, якими вони користуються. "Апостроф" розбирався, чи мають під собою підстави ці побоювання, чи дійсно прийдеться платити більше і, якщо так, то наскільки.
Їх ловить весь світ
Прийнятий Верховною Радою закон про зміни до Податкового кодексу, які коригують порядок оподаткування електронних послуг, соцмереж та інтернет-видань миттєво охрестили законом про "податок на Google". Згідно з цим документом, планується обкласти 20% податком на додану вартість (ПДВ) нерезидентів, які провадять свою діяльність із надання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Протягом останніх тижнів українське суспільство бурхливо обговорює цей закон, намагаючись зрозуміти, які зміни він принесе та скільки коштуватиме вітчизняним користувачам популярних соцмереж і онлайн-сервісів.
Слід зазначити, що проблема оподаткування інтернет-бізнесу не є специфічно українською. Протягом останніх років вона викликає велике занепокоєння і в інших країнах. Інтернет-гіганти - типовий продукт глобалізації. Вони роблять свій бізнес по всій земній кулі, їхні послуги та товари вільно перетинають всі державні і митні кордони, а в зворотньому напрямку рухаються потоки грошей, які також не фіксуються жодною податковою службою. Інтернет-компаніям не потрібно бути фізично присутніми в країнах, де вони надають свої послуги і реєструватися там, як резиденти.
Завдяки цьому, по мірі розвитку мережевих послуг, дуже швидко з'ясувалося, що інтернет - золоте дно для любителів ухилятися від податків. Це, звичайно, стурбувало уряди багатьох країн, особливо заможних, де глобальні компанії отримують величезні прибутки. Ще у 2012 році депутати британського парламенту підрахували, що один тільки Google за рік заробив у країні понад 2,5 мільярда фунтів стерлінгів, сплативши при цьому всього 3,4 мільйони фунтів податку (0,4%).
Слідом за Британією затурбувалася Франція, де найбільші цифрові гіганти заробили в 2012 році 3 мільярди євро, сплативши до бюджету країни всього 4 мільйони.
Секрет успіху цих компаній на світових ринках полягає в тому, що вони реєструють свої офіси в країнах з м'яким режимом оподаткування, і це дозволяє їм уникати спілкування з податковими органами країн, де податки набагато вищі.
Наприклад, ряд офісів Facebook розташовані в Ірландії, яка забезпечує для них дуже сприятливий податковий режим. Це дозволяє економити величезні кошти. Так, Facebook передав своєму ірландському підрозділу авторські права на об'єкти інтелектуальної власності, занизивши при цьому їхню реальну вартість. Причиною для такої операції був той факт, що в Ірландії податок з плати за користування інтелектуальною власністю складає 12,5%, тоді як в США він сягає 35%.
Звичайно, ця різниця обернулася величезними прибутками для соцмережі та колосальними збитками для бюджету Сполучених Штатів. Розслідувавши оборудку, Податкова служба США подала до суду, вимагаючи стягнення з Facebook 9 мільярдів доларів податкової недоїмки, а також штрафів за порушення. І хоча компанія заявила, що діяла формально в рамках закону, їй все ж таки довелося закрити декілька своїх офісів в Ірландії, не чекаючи остаточного рішення суду, сподіваючись, що це дозволить зменшити розмір штрафів.
За словами директора з комунікацій Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Миколи Малухи, в Ірландії крім Facebook розташовані також європейські офіси Apple, Google, Microsoft, Amazon та інших інтернет-гігантів.
Саме ця ситуація стала темою для обговорення на недавній зустрічі міністрів фінансів країн "Великої сімки" (G7). За результатами переговорів найбільші економіки світу вирішили запровадити узгоджену політику щодо оподаткування доходів інтернет-корпорацій. Пропонується, щоб вони сплачували податки в тих країнах, на території яких реалізуються послуги. І мінімальна ставка оподаткування має складати 15% вартості послуг.
Незабаром ця ініціатива буде винесена на розгляд "Великої двадцятки" (G20). І якщо її буде схвалено, почне впроваджуватися в національні законодавства.
G20
У всіх 15, у нас — 20
Втім, Україна не стала чекати завершення цього процесу. Закон прийнято і незабаром буде впроваджено в практику. При цьому ставка вітчизняного податку на бізнес в інтернеті виявилася вищою, ніж та, що пропонується G7, вона має скласти 20%.
"Україна трохи поквапилась з прийняттям цього закону, - вважає президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах. - Ми не можемо дозволити собі якихось специфічних умов для транснаціональних корпорацій ІТ-сфери, тим паче, оподатковувати їх за вищими ставками. Це матиме негативні наслідки: вітчизняний ринок ІТ-послуг надзвичайно інтегрований зі світовим, ми знаходимося в ТОП-5 країн за кількістю програмістів, а експорт цих послуг увійшов в трійку лідерів поруч із АПК та гірничо-металургійним комплексом. Тому в майбутньому буде доцільно узгодити норми українського оподаткування з тими, які діятимуть у Європі".
Звичайно, всіх цікавить, яким чином запровадження податку вплине на кінцевого споживача.
"Для українців, користувачів цих послуг, жодних податків не буде, пошук у Google чи користування соцмережами, як і раніше, залишається безкоштовним", - стверджують у партії "Слуга народу".
Проте навряд чи таке твердження відповідає дійсності. Адже всі свої витрати виробник чи постачальник послуг завжди закладає в ціну продукції. Інакше вона просто не окупить себе. Тому експерти сходяться на тому, що введення податку неминуче призведе до подорожчання платних продуктів, що реалізуються через мережу.
Зрештою, саме так все і відбувалося в тих країнах, які впроваджували оподаткування інтернет-бізнесу.
"Наприклад, коли у Великій Британії ввели додатковий податок у 2% на електронні послуги, Google заявив, що ці витрати ляжуть на плечі місцевих маркетологів (за підрахунками, це близько 120 мільйонів фунтів стерлінгів додаткових витрат на рік), - розповів у коментарі "Апострофу" СЕО компанії Svitsoft Георгій Курбанов. -Так само транслюють свої витрати на споживачів і інші корпорації".
"Подарунок" для малого бізнесу
При цьому інтернет-реклама в Україні вже й так достатньо оподаткована, вважає Георгій Курбанов.
"Наприклад, у випадку із Facebook треба прив'язувати до рекламного акаунту лише картку фізичної особи. А тому, замовляючи рекламу у Facebook через агенцію, рекламодавці спершу сплачують з юрособи (наприклад, з ТОВ на ТОВ), потім ці гроші потрапляють на ФОП, потім на картку, і лише тільки потім з картки гроші списує Facebook. Отже, загальний рівень комісійних доходить майже до 40%: це 20% ПДВ, потім 5% податку на прибуток, потім 1% за зняття готівки, та ще треба врахувати комісійні агенції," - розповів він.
На думку експерта, головним постраждалим від впровадження нового закону стане малий та середній бізнес, який використовує картковий розрахунок для замовлення рекламних послуг на Google та Facebook.
"Варто зазначити, що Facebook та Instagram є головним інструментом з просування своїх товарів та послуг для дрібного і малого бізнесу, - розповідає Микола Малуха. - Наприклад, виробництво ручної біжутерії чи домашніх сирів. Це переважно сімейний бізнес, мета якого - не отримувати надприбутки, а забезпечити самозайнятість. Тому для них 20% ПДВ суттєво вплине на собівартість продукції та конкурентоспроможність перед великими виробниками, які завдяки масштабу і обороту більш гнучкі у ціновій політиці".
В кінцевому підсумку, за все так чи інакше заплатить кінцевий споживач через підвищення ціни на товари.
У підсумку за все заплатить кінцевий споживач
"Розрахувати процент подорожчання товарів та послуг у даному випадку складно, - говорить Малуха. - Все залежить від того, яку частку становлять витрати на рекламу у загальній структурі собівартості продукції. Якщо, скажімо, витрати на рекламу у соціальних мережах складають 50% собівартості, то, відповідно, кінцева ціна товару чи послуги зросте на 10%".
В той же час, загальний об'єм ринку реклами в інтернеті, скоріше за все, не скоротиться в грошовому виразі, проте може скоротитися фізично.
"Багато підприємців, будучи обмеженими в засобах, можливо, будуть вимушені заморозити свої рекламні бюджети, - припускає Микола Малуха. - Тобто якщо, наприклад зараз певний підприємець витрачає на рекламу 120 доларів, то завтра це будуть ті ж самі 120 доларів. Але з них власне на рекламу піде тільки 100 доларів, а решта 20 - на податок."
Гайда до піратів!
Втім, громадянам, які не замовляють рекламу в інтернеті, також не варто думати, що новий закон ніяк на них не вплине. Простий пошук в Google або перегляд власної стрічки в соцмережах і месенджерах дійсно залишаться безкоштовними.
Проте останнім часом інтернет стає все більш потужним каналом надання різноманітних послуг: відео- та аудіоконтенту, ігор, хмарних сховищ інформації тощо. І, чесно кажучи, умови роботи на цьому ринку на даний момент є дискримінаційними щодо вітчизняних компаній.
"Зараз, наприклад, українські компанії, що надають доступ до цифрового телебачення, реєструються як платники ПДВ, - говорить податковий консультант Олексій Тройніков. - А міжнародні корпорації цього не роблять, що дозволяє їм бути більш конкурентними за ціною. З січня 2022 року цю диспропорцію буде усунуто, і таким чином закон поставить іноземні та українські компанії в рівні умови. Проте, чи справді це зробить наших виробників більш конкурентоспроможними – питання дискусійне. Адже у медійному бізнесі, IT-технологіях ціна далеко не завжди є вирішальним критерієм вибору. До того ж, іноземні компанії з огляду на їхні масштаби, можуть достатньо довго утримувати ціни на локальних ринках навіть на рівнях нижче собівартості. Просто тому, що в них є багато інших джерел отримання доходів".
Українці дійсно все більше звикають замість піратських використовувати легальні міжнародні канали поширення інформаційних і розважальних матеріалів (YouTube Music, YouTube Premium, Google Drive, Netflix, Steam тощо). І, звичайно, новий податок, скоріше за все, вплине на їх вартість. Багато хто вважає, що сервіси просто додадуть 20% до ціни своїх пакетів. Проте існує ймовірність того, що вони все ж таки візьмуть на себе частину податкового навантаження.
"Постачальники таких послуг можуть вирішити трохи знизити базову ціну, щоб не відлякувати споживачів, - вважає Олексій Тройніков. - Це цілком залежить лише від бізнес моделі компанії та її мети. Досвід інших країн показав, що подорожчання після введення податку все ж відбувалося, але не всюди воно було пропорційним розміру самого податку. В Туреччині, наприклад, ставка податку становить 7,5%, проте після його запровадження ціна послуг Google для споживачів зросла лише на 5%".
Практично всі учасники ринку погоджуються з тим, що підвищення цін не уникнути. Але можливо навіть не це стане найбільш сумним результатом впровадження податку. Підвищення ціни може стати додатковим стимулом для споживачів шукати альтернативи у вигляді піратських сервісів. І це може призвести до скорочення або призупинення темпів росту для таких сервісів як Netflix.
"Протягом останніх років в Україні поступово формується культура сплати за легальний контент, - говорить Дмитро Малуха. - Проте раптове підвищення вартості легальних сервісів може зупинити цей процес. І це стане негативним явищем, оскільки затримає Україну на шляху формування цивілізованого ринку інтелектуальної власності".