Богдан Бенюк народився 26 травня 1957 року у смт Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Після раптової смерті батька матері Бенюка довелося самостійно виховувати трьох синів. Богданові змалку подобалася сцена. Свою артистичну кар'єру він розпочав зі шкільних вистав.
Після закінчення школи у 1973 році Богдан поїхав до Києва, де вступив до Державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.
Богдан Бенюк у соцмережах
Сторінка у Facebook
Богдан Бенюк у Instagram
Офіційний сайт, присвячений театральній та кінокар'єрі
Акторська та режисерська кар'єра
Після закінчення інституту 1978 року Бенюк два роки грав на сцені Київського театру юного глядача.
Свою першу роль у кіно молодий актор отримав у 1975 році, будучи студентом другого курсу інституту. Він взяв участь у зйомках фільму "Ати-бати, йшли солдати..." видатного українського режисера Леоніда Бикова.
Богдан Бенюк у фільмі "Ати-бати, йшли солдати..."
З 1980 року Бенюк провідний актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка у Києві.
З 1989 до 1994 року Богдан Бенюк викладав у Державному інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, продовжуючи виступати на великій сцені.
Кар'єра на телебаченні розпочалася на телеканалі "1+1". Бенюк став ведучим кількох розважальних програм, зокрема "Біла ворона" та "Шоу самотнього холостяка".
За свою кар'єру, актор зіграв у понад півсотні картин, серед яких "Жіночі радості та смутку" (1982), "Дорога в пекло" (1988), "Голод-33" (1991), "Москаль-чарівник" (1995), "Чорна Рада" (2000), "Іван Сила" (2013).
На театральній сцені Бенюк втілив, зокрема, кота Бегемота (за романом "Майстер і Маргарита" М. Булгакова), Швейка ("Пригоди бравого солдата Швейка" за Я. Гашеком), Кочкарьова ("Одруження" М. Гоголя), Хвіртка ( "Сто" тисяч "І. Карпенка-Карого) та ін.
Окрім ролей на театральній сцені та в кіно відомий своїми ролями як актор дубляжу. Саме його голосом говорять велетень-людожер Шрек, лісовик Лоракс, гном Мудрік, Капітошка та багато інших мультиплікаційних персонажів.
Разом зі своїм другом та колегою Анатолієм Хостікоєвим створив Театральну компанію "Бенюк та Хостікоєв".
Наказом Департаменту культури КМДА від 4 листопада 2022 року Богдана Бенюка на період дії військового стану призначено художнім керівником Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Політична діяльність
1997 року Богдан Бенюк вступив до лав "Партії зелених України", проте активною політичною діяльністю почав займатися лише через 10 років, коли взяв участь у парламентських виборах-2007 від ВО "Свобода".
2010 року Бенюк очолив список ВО "Свобода" на виборах до Київської обласної ради. Політсила набрала 3,48% голосів та отримала 5 мандатів.
У 2012 році разом із "свободівцями" балотувався до Верховної Ради. Всеукраїнське об'єднання отримало 10,45% голосів виборців, 25 мандатів за списками та ще 12 — в одномандатних виборчих округах. У парламенті Богдан Бенюк очолив підкомітет з питань міграційної політики, громадянства, статусу іноземців та осіб без громадянства, біженців та зв'язків з українцями, які проживають за кордоном, Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.
За відомостями Руху ЧЕСНО Бенюк був одним із найзатятіших прогульників серед депутатів парламенту.
За результатами виборів до Київської міської ради 2015 року стала депутатом 8 скликання за округом №40 (Деснянський район, Лісовий масив) від ВО "Свобода".
Брав участь у парламентських виборах 2019 року, проте "свободівці" не змогли подолати 5% бар'єр, отримавши лише 2,15% голосів.
Бенюк вважає себе націоналістом та займає активну проукраїнську державну позицію. Неодноразово підтримував українських військових.
Скандали
18 березня 2014 року Богдан Бенюк разом із побратимами з ВО "Свобода" Ігорем Мірошниченком та Андрієм Іллєнком за допомогою фізичної сили, погроз та образ змусили тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора телеканалу "Перший національний" Олександра Пантелеймонова написати заяву про звільнення. "Свободівцям" не сподобалося, що телеканал випустив в ефір трансляцію підписання акта про прийняття окупованого Криму до складу Російської Федерації.
Пізніше Богдан Бенюк в інтерв'ю Катерині Осадчій, яка зауважила, що він душив людину і це видно на відео, заявив, що не вважає побиття гендиректора НТКУ ганебним вчинком. Навпаки – актор упевнений, що всі мають робити рішучі кроки, щоби захищати батьківщину.
Дії народних депутатів партії ВО "Свобода" засудила не лише українська громадськість, а й Арсеній Яценюк, який на той час був прем'єр-міністром України.
За два тижні актора закидали помідорами на його творчому вечорі. Як передають " Подробиці ", Бенюку, який стояв на сцені київського Будинку художника, невідомі відвідувачі з вигуками "Ганьба! Здай мандат депутата!" кинули в обличчя гнилими помідорами.
Сім'я
У Богдана Бенюка два брати та зведена сестра Надія. Старший Петро також був актором, Народним артистом України. Він помер 9 квітня 2019 року у віці 73 років. Брат Василь став лікарем, викладає у медуніверситеті.
Актор майже не коментує особисте життя. Відомо, що зі своєю майбутньою дружиною Бенюк Уляною Іванівною Богдан познайомився ще в дитячому садку. Почали зустрічатися на першому курсі інституту, після чого вона переїхала з ним до Києва.
У Бенюків троє дітей – дочки Мар'яна та Олеся та син Богдан-Гордей. Мар'яна навчалася у Києво-Могилянській академії. Нині працює на телебаченні.
Цитати:
"Кожен актор, який виходить на сцену, займається політикою".
«Мені теж шкода, що ви тільки зараз дізналися, що я — націоналіст… А щодо того, чи потиснув би мені руку Леонід Биков чи ні, скажу вам так: Володимир Ульянов точно не потиснув би».
«Ті, хто їдуть гастролювати до Росії, називаючи себе "люди світу". Вони що, десь народилися без мами, без тата, без коріння?»
"Треба задуматися тим людям, які виросли в Україні. Їм ганьба! Те, що вони захищають Україну, – супер. Але вони захищають, говорячи мовою загарбника. Це неприпустимо. Вони мають це зрозуміти та змінити своє ставлення до найважливішого – громадянства України .Тому що той громадянин України, який є носієм мови, вважається його громадянином, а всіх інших я вважаю загарбниками. вони росіяни" .
"Думаєш, що ти найважливіший на цій землі, а, виявляється, кріт, що живе на твоєму подвір'ї, думає, що це ти на його території ".
«Коли я своїм автомобілем, а в мене «Нива-Шевроле», приїжджаю до парламенту, то виглядаю білою вороною на тлі тих машин, які там стоять. Але мене це тішить. І коли ДАІшник мене зупинив і побачив, що я за кермом, він так скривився і сказав: "Це ви?.." На що я йому відповів: "Наскільки вкрав гроші, така машина в мене є". Він мене зрозумів, кивнув головою та відпустив ».
«Ви помиляєтеся, якщо думаєте, що ті, хто потрапляє до Верховної Ради, мають реальну владу. Вони ніби при владі, а всі громадяни України вважають, що депутати вирішують якісь питання. Але це все з великим знаком питання. Впливати на призначення міністрів, керівників чи уряд депутат не може. Лише на ухвалення законів. Але подивіться, скільки законів випускається, і майже всі вони не дієві. Вони зараз і не потрібні, бо немає механізмів вирішення питань. А ще ми живемо в державі, де до законів «ставлення нікчемне». І таке ставлення формують не громадяни України, а керівництво держави, яка не дуже товаришує з моральністю та кодексом поведінки. І все це я дізнався саме у стінах Верховної Ради ».
«Мені здається, що наша держава зараз потребує диктатури ».
