Прем'єр-міністр Володимир Гройсман анонсував проведення аукціонів з видачі дозволів на розробку родовищ газу, що, за його словами, дозволить істотно наростити видобуток палива. Глава уряду очікує, що завдяки цьому не пізніше 2025 року Україна зможе повністю відмовитися від газового імпорту. Більш того, використання газу тільки власного видобутку дасть можливість знизити його ціну для населення, стверджує він. "Апостроф" з'ясував, наскільки реалістичні озвучені цілі.
Видобуток газу в Україні може значно збільшитися. Для цього, як заявив на засіданні уряду 27 лютого прем'єр-міністр Володимир Гройсман, необхідно проводити відкриті аукціони з доступу до родовищ вуглеводнів. За його словами, максимум до 2025 року існує можливість "реактивно збільшити видобуток газу", щоб повністю відмовитися від імпорту цього виду палива. У свою чергу, підкреслив прем'єр, відмова від закупок за кордоном "дасть можливість системно знизити ціни на газ".
За словами виконувача обов'язки голови Державної служби геології та надр (Держгеонадра) Олега Кирилюка (саме це відомство виділяє ділянки на родовищах), вже підготовлені 17 ділянок з прогнозованими ресурсами понад 92 мільярдів кубометрів газу (а також 16 мільйонів тонн нафти). Стартова ціна лотів складе від 5 до 500 мільйонів гривень. Перші аукціони пройдуть вже цієї весни.
Стара пісня на новий лад
Влада завалила власну програму щодо збільшення видобутку газу. Згідно з цією програмою, у 2018 році газовидобуток в Україні повинен був досягти 22,5 мільярда кубометрів, тоді як його фактичний обсяг склав всього 20,89 мільярда кубів. Порівняно з попереднім роком він практично не зріс (у 2017 році газовидобуток був на рівні 20,79 мільярда кубометрів). І тепер абсолютно зрозуміло, що амбітна мета вийти до 2020 року на рівень видобутку в 27,6 мільярда кубометрів недосяжна.
Важливо відзначити, що 2020 рік був також визначений владою як рік, коли наша країна зможе відмовитися від імпорту газу, забезпечуючи себе повністю за рахунок власного видобутку.
Тепер в уряді називають нові, дещо нечіткі терміни - 2023-2025 роки. Але наскільки вони реалістичні?
Як зазначив у розмові з "Апострофом" експерт програми "Енергетика" аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Андріан Прокіп, вийти на самозабезпечення газом до 2025 року можна, але "тут є багато умов, перш за все, регуляторного характеру". "Цю історію ми вже чули - спочатку було до 2020 року, тепер - нова пісня про те, що ми починаємо планувати ще на п'ять років цей вихід на самозабезпечення", - заявив він.
З цим згоден президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар. У коментарі виданню він сказав, що якщо все буде робитися як і раніше, вийти на самозабезпечення газом не вийде "не тільки в 2025 році, але і в 2030-му". За словами експерта, основні проблеми, які заважають виконати поставлені цілі щодо газовидобутку, - марнування часу на прийняття "простих і очевидних рішень", а також лобізм груп впливу.
У свою чергу директор спецпроектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев зазначив у коментарі "Апострофу", що насправді є ризик того, що газовидобуток в Україні буде знижуватися, а не зростати. За його словами, зараз влада зайнята тим, що намагається цей спад загальмувати.
Не аукціоном єдиним
Чи можуть пропоновані урядом заходи - проведення відкритих аукціонів - "реактивно збільшити видобуток газу"?
За словами Геннадія Рябцева, сам факт проведення аукціонів на рівень видобутку не вплине ніяк. "Це - тільки надання дозволу. Але ж необхідне виконання певних робіт. Аукціон може бути проведено, отримає дозвіл якась компанія "Пупкін і Ко" й нічого не буде робити, з розрахунком потім перепродати його якій-небудь іншій компанії з ресурсами, але не факт, що такі знайдуться", - говорить експерт.
"Суть не в тому, щоб видати дозвіл на аукціоні або без нього, як раніше було, - зазначає Михайло Гончар. - Важливо, щоб був виконаний комплекс робіт, пов'язаний з геологорозвідкою, потім - з бурінням, а після - отриманням нових обсягів. Можна ліцензії видати дуже швидко, зокрема, на аукціоні, але ті, хто їх придбає, чи будуть вони це робити? Чи не буде так, що вони стануть тримати їх як актив для подальшого перепродажу?" За його словами, сподіватися на прихід великих інвесторів, особливо закордонних, зараз не особливо доводиться - "будуть поодинокі випадки".
Організація відкритих аукціонів - це рух у правильному напрямку, як, наприклад, раніше були дії щодо зниження розміру ренти на видобуток газу і дерегуляція галузі. "Але треба уважно дивитися на тих, хто приходить на ці аукціони - це можуть бути звичайні спекулянти", - попереджає Гончар.
Наростити запаси
Що в такому разі потрібно, щоб видобуток реально зріс?
"Потрібно розуміти, що від моменту передачі ділянки на аукціон знаходиться компанія, яка буде робити розвідку, буріння - експлуатаційне, а потім і промислове, і все це займе три роки, поки свердловина почне давати якісь обсяги газу", - говорить Андріан Прокіп. За його словами, необхідно, щоб компанії, які отримають ліцензії, масово почали буріння, але в цьому є великі сумніви.
Геннадій Рябцев звернув увагу на те, що на сьогодні мова йде про виставлення на аукціони 17 ділянок, в той час як раніше планувалося 55. "І не факт, що ці аукціони відбудуться", - попередив він.
У свою чергу Михайло Гончар зазначив, що якщо говорити про збільшення газовидобутку, потрібно враховувати і фактор приросту запасів. "Потрібно проводити серйозні геологорозвідувальні роботи. У нас навряд чи будуть якісь великі родовища, ті, що відкриваються, - це малі. Але впродовж останніх років і це зменшилося. І тут якраз ситуація, коли видобувається більше, ніж прирощується, а це загрожує тим, що навіть якщо і вдасться вийти на якісь вищі піки газовидобутку, потім, у разі відсутності випереджаючого приросту запасів, зіткнемося з проблемою, що все знову впаде", - пояснив фахівець.
Невидима рука ринку
Утім, якщо все ж видобуток зросте до таких обсягів, що Україні не потрібно буде імпортувати газ - неважливо, в якому році це буде, в 2023, 2024, 2025 або навіть в 2030 - чи реально буде в цьому випадку знизити ціни на паливо, як обіцяє Володимир Гройсман (задля справедливості зазначимо, що насправді знизити ціни на газ обіцяють деякі кандидати в президенти, при цьому не через 5 років, а вже прямо зараз)?
"Порівняно з тими цінами, які будуть на той час, - реально. Адже вони продовжать зростати", - іронізує Михайло Гончар.
Дійсно, дещо знизити ціни можна, погоджується Андріан Прокіп: "Ми ціну зможемо трохи знизити, дуже мало, бо не будемо прив'язані до імпорту, але це не буде зниження в два або чотири рази".
Однак реальне зниження цін малоймовірне. "Якщо у нас буде вільний ринок, тобто не буде будь-яких обмежень, і ціни будуть однаковими для всіх споживачів, тоді надлишки газу будуть віддаватися за кордон - який сенс будь-якій компанії продавати його всередині країни за нижчою ціною", - пояснив Прокіп.
"Ціни визначає ринок, а не Гройсман", - додає Геннадій Рябцев.
Заради дітей та онуків
Інша справа, якщо на ринку буде запроваджене регулювання, згідно з яким деякі компанії, наприклад, державні, будуть зобов'язані продавати газ усередині країни дешевше. "Але тоді це вже не буде вільний ринок", - зазначає Андріан Прокіп.
За словами Михайла Гончара, країни, які забезпечують себе газом на 100%, "мають карт-бланш на проведення тарифної політики стосовно споживачів". Як приклад він навів Румунію: "Румун ніхто не "б’є" за те, що у них одні з найнижчих цін на газ для внутрішнього споживання, хоча вони, звичайно, вищі, ніж у нас".
Але є і приклад Норвегії, де ціни на газ високі. "Зате у них в пенсійному фонді 1 трильйон доларів. Ми теж могли б піти цим шляхом. Але в цьому випадку потрібно буде пояснити, що ми робимо це заради наших дітей та онуків. Але для цього потрібно, щоб уряд і влада в цілому користувалися довірою суспільства, чого, на жаль, немає", - резюмував експерт.
