Дефолт України імені Коломойського: у чому небезпека заяв олігарха

Бізнесмен Ігор Коломойський, якого називають одним з головних вигодонабувачів перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах, пропонує новому главі держави оголосити в Україні дефолт, щоб не платити за зовнішніми боргами, стверджуючи, що нічого страшного в результаті цього не станеться. Чи є підстави для дефолту і якими можуть бути його наслідки, - розбирався "Апостроф".

Олігарх Ігор Коломойський, який недавно повернувся в Україну після двох років добровільного (або не дуже) вигнання, підкидає в публічний простір один інформаційний привід за іншим. Так, нещодавно він заявив про намір повернути у власність ПриватБанк, націоналізований в грудня 2016, або ж отримати компенсацію в розмірі 2 мільярдів доларів. Останньою "сенсацією" від Коломойського стала його "рекомендація" новому президенту Володимиру Зеленському оголосити дефолт України.

Насправді, Коломойський і раніше висловлювався в тому сенсі, що дефолт не є чимось страшним, а Україна від цього тільки виграє. Але, одна справа, коли про це говорить бізнесмен-утікач в каденцію Петра Порошенка, чиї активи заарештовані по всьому світу за рішенням англійського суду. Зовсім інша, - коли цей меседж звучить з вуст людини, яка знову відчула себе олігархом і без зволікання почала надолужувати згаяне одразу після повернення на батьківщину, а, можливо, й ще раніше.

Про те, що Володимир Зеленський є "маріонеткою Коломойського", не говорив, напевно, тільки ледачий. У команді нового президента всіляко відхрещуються від одіозного олігарха. Більш того, є багато непрямих свідчень того, що Коломойський дійсно не володіє неподільним впливом на Зеленського, а кримінальні справи, порушені проти нього в США, очевидно, покликані цей вплив ще більше послабити. Проте, главою своєї адміністрації Зеленський призначив особистого адвоката Коломойського Андрія Богдана. Крім того, деякі події останнього часу недвозначно вказують на те, що Ігор Валерійович успішно відновлює втрачені позиції.

Дорога в нікуди

Новоспечена президентська команда рішуче відкинула пропозицію Коломойського про дефолт. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк заявив, що президент не буде прислухатися до поради олігарха. За його словами, невиконання боргових зобов'язань, що і є суттю дефолту, - "дорога в нікуди, яка підірве довіру до держави і призведе до наслідків, які негативно відчують люди".

Отже, дефолт (від англійського default) - нездатність виконувати свої боргові зобов'язання за основним боргом та/або відсоткам по ньому. Дефолт може оголошуватися приватними особами, компаніями і державами (в останньому випадку мова йде про суверенний дефолт). Дефолт, власне, означає банкрутство - приватної особи, корпорації, держави.

У 1998 році в результаті світової фінансової кризи дефолт оголосила Росія. Дефолти також траплялися в таких країнах як Аргентина, Мексика, Уругвай, Венесуела. У 2015 році Греція - країна-член Європейського Союзу і зони євро - здійснила так званий технічний дефолт (коли позичальник протягом якогось часу не виконує умови позики, але фізично їх виконувати може. Відповідно, такий дефолт рідко закінчується банкрутством).

У Греції все є

До речі, саме до досвіду Греції апелює Ігор Коломойський. Але для нашої країни порівняння з Грецією абсолютно недоречне, переконаний голова Комітету економістів України Андрій Новак.

"По-перше, в Греції кризова ситуація почалася, коли державний борг становив понад 135% ВВП, тоді як в Україні він сьогодні трохи більше 60%. Друга причина некоректності порівняння - Греція є членом Європейського Союзу і учасником єврозони, і коли ЄС рятував Грецію , він рятував не стільки Грецію, скільки єврозону. Україна не є членом Євросоюзу, членом єврозони, а тому було б надто наївно розраховувати, що нас рятуватимуть за "грецьким" сценарієм", - сказав Новак "Апострофу".

Потрібно зазначити, що для Греції наслідки дефолту, а, точніше, заходів, вжитих для того, щоб не довести до повноцінного банкрутства, виявилися вкрай болісними - кредитори, зокрема Міжнародний валютний фонд (МВФ), поставили країні жорсткі умови економії, зокрема, щодо підвищення податків і зниження розмірів пенсій, що викликало невдоволення громадян і виразилося у масових вуличних маніфестаціях.

При цьому протягом усієї боргової кризи, яка тривала з 2010 по 2018 роки, Греція отримала близько 300 мільярдів євро допомоги.

Дешева гривня, низькі зарплати

Україні на таку допомогу розраховувати не варто. А тому в разі оголошення реального дефолту наслідки для нашої країни будуть дуже серйозними.

За словами головного експерта ради Національного банку України (НБУ) Віталія Шапрана, для початку потрібно визначитися, що розуміється під словом "дефолт".

"Якщо мова йде про реструктуризацію зобов'язань, то це не так і погано. Однак поки у нас не буде нового уряду, і ми не побачимо тут чергову місію МВФ, не думаю, що цивілізована реструктуризація можлива, - сказав експерт "Апострофу". - Якщо ж це - безумовний стан не платити кредиторам, то за цим піде арешт зарубіжних активів України, неможливість більше брати в кредит на зовнішніх ринках і, найімовірніше, сплеск інфляції і девальвація".

Інші експерти також кажуть ризик знецінення гривні.

"Дуже високий ризик глибокої девальвації, що означає черговий підрив доходів і платоспроможності всіх українців", - говорить Андрій Новак. Також, за його словами, щоб залучити борговий ресурс, Україна буде змушена платити набагато вищі відсотки, ніж зараз. За євробондами вони вже становлять близько 10%.

"А це все ставить під загрозу наповнення і виконання державного бюджету, аж до здатності виконувати соціальні зобов'язання - пенсії, зарплати. На довгі роки вони будуть заморожені. А при одночасній девальвації і інфляції буде зниження купівельної спроможності", - підкреслив Новак.

Аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Максим Пархоменко заявив, що імідж України буде зіпсований - відповідно, нових кредитів ми однозначно не отримаємо.

"Це не дозволить повною мірою звести без дефіциту бюджету, що вже буде тиснути на "соціалку". Звісно, ми отримаємо падіння потоку іноземної ліквідності і, як наслідок, підвищення валютного курсу", - сказав Пархоменко в коментарі "Апострофу". Як наочний приклад він привів Венесуелу, яка оголосила дефолт у 2017 році. Там спостерігається гіперінфляція, близько третини населення не мають роботу, при цьому в країні зберігається гострий дефіцит товарів першої необхідності, включаючи продукти харчування.

За словами директора економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолія Амеліна, в разі оголошення дефолту, можлива паніка на валютному ринку, яка призведе до девальвації гривні (складно передбачити, якою вона буде). Як наслідок, буде прискорення інфляції, "тому що багато товарів ми імпортуємо, зокрема, нафту і нафтопродукти, і їх вартість буде зростати, і згодом буде підтягуватися вартість товарів народного споживання".

Дефолт також вплине на можливість в майбутньому залучати фінансування, "тому що юрисдикції, якій не довіряють, грошей не дають - а якщо дають, то дуже дорого і на дуже короткий термін". "Необхідно також розуміти, що, можливо, зовнішньоторговельні контрагенти виставлятимуть більш жорсткі вимоги, що ускладнить зовнішньоекономічну діяльність наших компаній", - сказав Амелін "Апострофу".

Підстав немає

Сучасний світ дуже чутливий до інформації. Досить лише одного твіту президента США Дональда Трампа, щоб обвалити фондовий ринок будь-якої країни світу. Ігор Коломойський, звичайно ж, не Дональд Трамп, і, наскільки відомо, не так активно користується соціальними мережами, але і він здатен посіяти хаос. Так, буквально на наступний день після його заяви про дефолт, попит на українські облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), який з початку року тільки зростав і забезпечував непогані надходження до бюджету, а також сприяв стабілізації курсу гривні, обвалився в середньому у 10 разів! Як наслідок - гривня почала дешевшати, і її курс знижується четвертий день поспіль.

І це в той час, як немає жодного натяку на дефолт. До того ж, Україні дефолт невигідний, і у ньому немає необхідності. Можливо, заява того ж Коломойського пов'язана з тим, що таким чином він хоче знизити вартість цікавих йому активів, вважає Амелін.

Підстав для оголошення дефолту на сьогодні теж немає.

"Ризики дефолту ми оцінюємо, як вкрай низькі. У разі відсутності траншів МВФ ми оцінює цей рік як некритичний з точки зору обслуговування зовнішніх боргів. До кінця 2019 року Україна впорається з обслуговуванням зовнішнього боргу навіть без траншу МВФ", - підкреслив Амелін.

"Країна виконує свої боргові зобов'язання, виплачує їх згідно з графіком, золотовалютні резерви мають досить хороший запас міцності - близько 20 мільярдів доларів, курс долара порівняно стабільний, а тому ніяких причин для оголошення дефолту немає", - вважає Андрій Новак. Він також переконаний, що співпраця з МВФ відновиться після парламентської виборчої кампанії і формування нового уряду в Україні.

Експерт нагадав, що у 2014 році, на піку російської агресії проти України, був обвал курсу гривні, резерви Національного банку були "майже порожніми" (за рік вони скоротилися з 20,4 мільярдів доларів до 7,5 мільярдів доларів), ВВП скорочувався (на 6,8% - "Апостроф"), але країна дефолт на оголошувала.

Не було дефолту і у 2015 році, коли падіння економіки склало майже 10%, і тривав обвал валютного курсу (в окремі дні він перевищував 30 гривень/долар).

"З якої ж це причини у 2019 році - на третьому році росту ВВП, хоч і незначного, але росту, при відносно стабільному курсі гривні і при відносно міцних золотовалютних резервах раптом оголошувати дефолт. Як мінімум це нелогічно, а як максимум - у цивілізованому світі, серед країн, які Україну всі ці роки підтримували, ніхто б нас не зрозумів", - резюмував Новак.

Є страшніші речі

Якщо все ж уявити, що сценарій дефолту в Україні буде запущено, то можна сподіватися, що такого як в Венесуелі у нас не буде. Навіть реалізація негативного сценарію навряд чи призведе до масового безробіття.

"Якщо ми отримуємо девальвацію, то вартість робочої сили в Україні знижується, і підстав для скорочення кількості робочих місць за великим рахунком не буде", - пояснив Анатолій Амелін.

Більш того, вироблена в Україні продукція стане більш конкурентоспроможною на зовнішніх ринках. "Агросектор, металургійний сектор від цього певною мірою виграють", - підкреслив експерт.

Інша справа, що в умовах зниження доходів всередині країни українці будуть масово їхати на заробітки за кордон. За словами Амеліна, дані статистики свідчать про те, що зараз динаміка від'їзду з України знижується.

"Сильного відтоку кадрів ми не очікуємо. Можливості забезпечити себе і свою сім'ю збережуться навіть за негативного сценарію", - підкреслив фахівець.

Значно серйознішим ризиком для української економіки є можлива світова фінансова криза, тому що вона у першу чергу відіб'ється на сировинних ринках, а більше половини українського експорту формується за рахунок сировини.