RU  UA

Пʼятниця, 3 квітня
  • НБУ:USD 27.10
  • НБУ:EUR 29.30
НБУ:USD  27.10

Епідемія коронавірусу: головні новини, статистика, динаміка поширення

Зміцнення гривні фактично знищує українську економіку - Олексій Кущ

Весь світ "проскочить" повз кризу, а в Україні її створять

Весь світ "проскочить" повз кризу, а в Україні її створять Фото: Апостроф / Дмитро Олійник

У разі світової рецесії Україну може накрити глибока криза, створена необдуманою економічною політикою і відсутністю "гривнецентризму". А зміцнення гривні завдало удару по українській промисловості. Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповів економіст ОЛЕКСІЙ КУЩ.

- З чим пов'язаний різкий стрибок курсу долара до гривні?

- За великим рахунком, стрибка немає – це невеликий курсовий відскок (за кілька днів долар подорожчав на одну гривню). Минулі роки місцеві і центральні бюджети наприкінці року здійснювали викид грошей на ринок – фінансувалися ті програми, які не були профінансовані на 100%. Це були, зазвичай, недовикористані 50-70 млрд грн.

Так робили, бо за бюджетним кодексом, якщо гроші не використані в поточному році, то бюджетні програми згорають, а гроші переносяться у дохідну частину бюджету наступного року. Тож люди, які сиділи на бюджетних програмах, аби встигнути їх засвоїти, масово закривали платежі через казначейство. Відповідно, відбувався стрибок курсу гривні і вона девальвувала – це відбувалося постійно і називалося "бюджетний курсовий фактор".

Цього року ситуація абсолютно інша – бюджет фактично ввів картотеку на незахищені статті. Через фонд регіонального розвитку фактично призупинено фінансування сумісних з місцевими бюджетами програм. Бюджет фінансує лише захищені статті. Тож у нас відбувається такий собі бюджетний мікроінсульт.

Але певні гроші на ринок все-таки потрапили. Люди досі сидять на бюджетних потоках, а привладні групи освоюють бюджетні кошти. Викид грошей на ринок пов'язаний із бажанням наближених до влади людей набити свої гаманці. І хоча грошей у бюджеті практично немає, залишки потрапили на ринок і привели до курсової корекції. Але якщо раніше освоювалося 50-70 млрд гривень, то зараз – 10-15 млрд гривень. Я би назвав це карликовим бюджетним фактором девальвації гривні.

- До чого призведе відсутність грошей у бюджеті?

- Ситуація досить загрозлива. Якщо вважати, що в економіці, як у театрі, є три дзвінки - то це був перший. Тобто вистава під назвою "Криза" ще не почалася, але вона неодмінно відбудеться, якщо не вжити необхідних заходів.

Уповільнення надходження грошей у бюджет з одного боку пов'язано з тим, що різко скоротилися надходження з митниці через зміцнення гривні. А з іншого боку зараз уже помітні внутрішні деструктивні процеси в економіці.

Ми знаходимося у промисловій рецесії. Так за усіма світовими стандартами називається ситуація, коли два квартали поспіль падає промислове виробництво. Коли 6 місяців падає ВВП, то це загальна рецесія.

ВВП у нас росте, а промислове виробництво, скажімо, у листопаді, упало на 7,5%. І це на фоні дефляції (зменшення, – "Апостроф") цін на промислову продукцію у розмірі 3-4%.

- Що значить дефляція у промисловості. Чим вона небезпечна?

- Падають ціни на товари виробників промислової продукції. Чому це відбувається? В Україні функціонує переважно сировинна економіка – наша промисловість виробляє або сировину, або напівфабрикати. Зміцнення гривні на 20% призвело до того, що наші експортери продавали за валюту, а у гривневому еквіваленті отримали виручку на 20% менше. Тобто гривнева виручка "схудла". Промислова дефляція – це пастка, з якої ще важче вийти, ніж з інфляції. Економічні і монетарні інструменти працюють тут дуже складно.

Тому я й кажу, що це "перший дзвінок" до кризи. Бо сьогодні підприємства починають скорочувати капітальні витрати, а, умовно кажучи, завтра почнуть скорочувати робочі місця, видатки на фонд оплати праці. Тобто може збільшитися кількість безробітних, зменшитися реальна заробітна платня.

До речі, перші "дзвінки" уже є: індекс реальної зарплати у жовтні скоротився на 0,3%. Кількість безробітних у листопаді виросла на 27 тисяч чоловік – це вперше за останні роки. А після того, як почне скорочуватися індекс реальної зарплати, упаде платіжна спроможність населення. Відповідно скоротиться головний драйвер, головне джерело росту нашого ВВП – сектор торгівлі.

Олексій Кущ: "Це "перший дзвіночок" до кризи"Фото: Апостроф / Дмитрий Олейник

Споживацькі ціни за півроку, на відміну від промислових, виросли на 5%. Це теж дуже дивне співвідношення – при зміцненні курсу гривні на 20%.

До речі, зміцнення гривні дуже б'є по платоспроможному попиту. Трудові мігранти надсилають в Україну по $10 млрд щорічно, а їх родини у гривневому еквіваленті отримали $8 млрд - $2 млрд, виходить, випустили просто в повітря, наче гудок потяга.

- Ще одним передвісником кризи ви назвали недоотримання грошей на митниці. Максим Нефьодов обіцяв, що наведе порядок і гроші потечуть рікою. Але я так розумію, цього не сталося.

- На митниці дійсно є об'єктивний фактор зміцнення гривні, бо основні митні платежі – це імпортні мита і ПДВ на вартість імпортних товарів. Всі вони прив'язані до курсу гривні, відповідно вони скоротилися.

Але за даними Нацбанку товарні і фінансові потоки через кордон оцінюються у близько $30 млрд. Якби були проведені ефективні механізми з детінізації експорту й імпорту, був би перекритий фіктивний експорт, а "сірий" імпорт перевели б у білий формат. Відповідно, "сірі" імпортери почали б платити мита й ПДВ, а ці гроші десь приблизно у півтора-два рази перекрили б втрати від зміцнення курсу. Тому скорочення надходжень від митниці говорить про те, що немає ніякої реальної боротьби з контрабандою.

- Зате є війна із "секонд-хендами". Адже вони пояснюють, що під виглядом "гуманітарки" до нас нелегально ввозять вживаний одяг на продаж.

- Є універсальний спосіб боротьби з контрабандою на українській митниці - фіктивним експортом і "сірим" імпортом. Все дуже просто: треба проводити аналіз дзеркальних статистичних даних митної статистики наших країн-партнерів. Всі товари, які йдуть від них і заходять до нас, відображаються у митній статистики своєї країни. Таким чином можна виявити відхилення, які у нас в деякі роки перевищували $16 млрд. Умовно кажучи, із Китаю товар виходить, відображається у статистиці - але в Україну він чомусь не заходить. Розбіжності з Китаєм в різні роки складали кілька мільярдів доларів. Також були великі розбіжності з країнами СНД, Європою і навіть США.

Як з цим боротися? Беремо голову регіональної митниці і в договір з ним вносимо простий пункт – якщо дзеркальні статистичні дані відрізняють від його даних більше ніж, ніж на 0,5%, то він підглядає звільненню з митниці з "вовчим квитком", тобто без права займати посаду в найближчі 5-10 років. Завдяки цьому методу контрабанду можна виявити і перемогти буквально протягом одного місяця.

- Чи може бути така ситуація, як за часів Азарова, коли гривня була стабільною, тому що штучно утримувалася. А коли їх вигнали, то стався масштабний обвал нацвалюти.

- Курс гривні у нас визначається за допомогою якоїсь лобістської групи. Раніше був олігархічний консенсус керування країною. Фінансово-промислові групи формували економічну політику держави. Олігархічний консенсус був зацікавлений у тому, щоб гривня девальвувала, особливо під час різних криз. Під час криз наші фінансово-промислові групи-експортери втрачали частину виручки і за рахунок девальвації гривні отримували компенсацію. За це платив кожен рядовий громадянин.

Олексій Кущ: "Раніше був олігархічний консенсус керування країною"Фото: Апостроф / Дмитрий Олейник

Зараз ситуація діаметрально протилежна. Фінансово-промислові групи такого впливу на політику Нацбанку і Міністерства фінансів не чинять. Основні групи впливу – це лобі інвестиційних банкірів, які зацікавлені у максимальному зміцненні гривні. Тому що вони купують наші борги, номіновані у гривні облігації внутрішньої державної позики - і хочуть додати ще позитивної курсової різниці. Наприклад, вони купували ОВДЗ за курсом 28 грн/дол, а виводити хочуть за курсом 23 грн/дол. Тому зараз інша крайність – максимальне зміцнення гривні фактично знищує українську економіку. У нас немає гривне-центризму, як у Польщі є злото-центризм.

- Тобто головне баланс?

- Україна має перехідну економіку, яка потребує структурних реформ, має низьку конкурентоздатність у глобальних торгових ланцюжках. Інвесторам потрібен прогнозований горизонт планування, який повинен складати щонайменше 1 рік, а краще 2-3 роки. Інвестори ніколи не приходять в країну, де існує вузький горизонт планування. В Україні зараз він звузився до півроку – ніхто не знає, що буде через 3-4 місяця. Про який горизонт планування можна говорити, якщо в бюджеті на наступний рік був закладений курс 29 грн/дол. Багато економічних агентів при складанні своїх бізнес-планів, коли вони приймали рішення щодо інвестицій чи кредиту, орієнтувалися на цей курс.

Звісно, немає поганої девальвації чи ревальвації. Є непрогнозованість і коливання – і це погано. Прогнозованість – це не значить фіксований курс, як за часів Азарова-Януковича. Модель забезпеченого національним банком курсового коридору, або так званої "змії в тунелі" використовувалася у Польщі і в інших країнах центральної Європи, коли вони ставали учасниками ЄС.

Якщо говорити про оптимальне співвідношення, то для збереження конкурентоздатності, допоки ми не підвищили рівень доданої вартості свого готового продукту, є плавна девальвація і невеликий індекс інфляції. Якщо у 2019 році споживацька інфляція склала 5%, гривня мала б на 3-4% девальвувати. Тоді наші підприємства не втратили б конкурентоздатність.

- На наступний рік прогнозують рецесію – можливо, світову, можливу просто потужну локальну. Який у вас прогноз для України?

- Гострої фази кризи не буде. Буде "вічна стагнація" або, як я це іноді називаю, "тактика розмитого контуру". Кризу "упіймати" буде складно, але вона буде проявлятися в уповільненні темпів економічного росту та зростання доходів населення.

В Україні може відбутися парадоксальна ситуація – у всьому світі криза не настане, а у нас настане рукотворна. Бо всі токсичні рішення уряду приймалися з розрахунком на те, що все можна буде списати на зовнішню кризу. Тож ми можемо опинитися у такій парадоксальній ситуації, що весь світ "проскочить" повз кризу, а в Україні її створять - тож ми будемо попереду всієї планети.

Новости партнеров

Читайте також

Україна на порозі дефолту: що це значить для кожного громадянина

Україна зможе уникнути дефолту, якщо отримає міжнародну фінансову допомогу, але для цього потрібно прийняти закон про неможливість повернення ПриватБанку Ігорю Коломойському

Бенкет під час коронавірусу: які продукти подорожчають через карантин

Що буде з цінами на продукти в епоху карантину в Україні - читайте у матеріалі Апострофа

Долар в Україні продовжує дорожчати: яким буде курс до літа

Курс долара в Україні зростає через нестабільність світових ринків, викликану епідемією коронавірусу, однак глибока девальвація на рівні 30 грн/дол малоймовірна