RU  UA

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Погляд

Паніка чи злагоджені дії: як не "потонути" під час коронавірусу

В умовах пандемії важлива комунікація між суспільством, бізнесом та урядом

В умовах пандемії важлива комунікація між суспільством, бізнесом та урядом Фото: dengi.informator.ua

Уряд вживає заходів, які націлені на призупинення розгортання пандемії коронавірусу в Україні. Можуть виникнути питання про вчасність цих заходів, але не треба відкидати неофіційну інформацію, якою зараз ніхто у повній мірі в українських реаліях не володіє. В той же час, не можна і відкидати те, що ці заходи однозначно зачеплять і без того хитку економічну ситуацію в Україні. Будь-які необережні кроки можуть призвести до непередбачуваних наслідків. Зокрема, наразі в соціальних мережах лунають заклики щодо запровадження практики несплати до бюджету окремими підприємствами та компенсацій кредитів з державного бюджету окремим видам бізнесу за рахунок громадян. В чому небезпека таких ідей, пояснює експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян.

Аналізуючи ситуацію, складається враження, що зараз є сфери, які виграють від нинішньої ситуації, але є й ті, які програють. Відповідно негативний вплив від карантинних заходів можна розділити на прямий та опосередкований.

Під прямий вплив рішень уряду підпадають ті організації, які страждають від прямої заборони проводити певні види діяльності. В першу чергу, в сфері спорту, творчості, мистецтва та розваг, організації відпочинку, туристичної сфери, діяльності дошкільних закладів, шкіл, вищих навчальних закладів. Непрямий або опосередкований вплив відчули туристична сфера, транспортна галузь, зокрема авіаперевізники, готельно-ресторанний бізнес тощо.

Читайте також: Гроші або турбота про пасажирів: як МАУ Коломойського заробляє на коронавірусі

Тобто загалом страждає сфера послуг.

У свою чергу, теоретично можуть виграти онлайн-сфера, банківська сфера, виробники ліків та медичних засобів, засобів гігієни, інтернет-провайдери, телевізійники, радіомовлення, медіа, рекламодавці, комунальна сфера та орендодавці. Також на цій ситуації можуть виграти й спекулянти.

Але насправді переможців не буде. Це тимчасовий ефект, бо все в економіці взаємопов'язано: падіння, збитки та закриття бізнесу в певній сфері призведуть до погіршення загальноекономічної ситуації та кризи в цілому.

Виникає питання – хто має урегулювати дану ситуацію? З одного боку це має робити держава. Зрозуміло, що об`явити карантин, обмежити авіасполучення – цього замало. Треба знайти під це кошти, врегулювати соціально-правові відносини та проблеми, які можуть виникнути через такі обмеження. Так робиться в розвинених країнах – створюються фонди, прописуються можливі компенсації, регулюються додаткові правові відносини, ведеться постійний діалог. Але, на жаль, на даний момент в Україні ці заходи нічим не підкріплені та завдають збитків певним сферам бізнесу.

Тож, хто має покривати можливі збитки? На жаль, Україна через загальноекономічну ситуацію, поки що не здатна продемонструвати достатньо ефективний рівень розподілу коштів і не зможе правильно вирішити проблему можливої пандемії. Можна констатувати повну неготовність уряду. Перед тим як вводити певні заходи, Кабмін мав би проконсультуватися з представниками бізнесу для досягнення компромісу.

Відповідно, зараз постає питання самоорганізації бізнесу та суспільства. Громадянське суспільство, у єдності, здатне протистояти будь-яким викликам. Що мається на увазі? У першу чергу, мова йде про (корпоративну) соціальну відповідальність. Це вміння домовлятися між собою, розуміти та допомагати один одному щодо різних питань: наприклад щодо суми оренди під час простою бізнесу, відстрочки платежів тощо. Також не треба забувати і про креативність та вміння адаптуватися під нові умови. Дана ситуація – це можливість для переосмислення бізнес моделі. Втім, середньому і великому бізнесу складно робити це самотужки (знову необхідно згадати про діалог, який би мав би підтримувати уряд).

Враховуючи це, можна дати наступні рекомендації:

  • Для уряду бажано робити більш зважені рішення та вести кращий діалог (до речі, це помилка й попереднього уряду).
  • Для бізнесу – домовлятися і робити поступки.
  • Для політиків – не намагатись перетягнути ковдру на свою сторону.
  • Для населення – не панікувати.
  • В іншому випадку – це ситуація "програш-програш". І наш загальний човен, на якому ми усі пливемо, дуже швидко потоне… Дуже хочеться сподіватися, що, у руслі останніх ініціатив, які дійсно заслуговують на увагу, ми зараз бачимо не розгойдування човна, а намагання уряду вирішити проблему коронавірусу у широкому сенсі.

    Інакше, під прикриттям боротьби з економічними наслідками від коронавірусу, можуть приховуватися лобістські інтереси щодо несплат до бюджету окремими підприємствами і щодо компенсації кредитів з державного бюджету окремому бізнесу за рахунок громадян. Подібні ідеї зараз розганяються в соціальних мережах.

    За відсутності прозорості у цьому процесі, це може бути дуже небезпечно та безвідповідально. Це збільшить соціальну несправедливість, призведе до збільшення рівня дефіциту державного бюджету і поставить функціонування української економіки під ще більшу загрозу ніж сам коронавірус.

    Але, сподіваємося, що до гіршого випадку не дійде.

    Читайте також

    Не лише чорнозем: чим багата українська земля, та які її ресурси можуть зацікавити союзників

    Найбільш перспективними з точки зору інвестицій в Україні є родовища літію, титану та графіту

    Дональд Трамп знову стане президентом США: як це позначиться на світовій економіці

    Другий президентський термін Дональда Трампа ознаменується торговими війнами, турбулентністю та зниженням цін на нафту

    В Росії не можуть зупинити інфляцію: чи чекати на кризу в 2025 році

    Росія найближчим часом може увійти у стагфляцію, є ризик настання повноцінної економічної кризи

    Опитування

    Необходима ли Украине 4-ая волна мобилизации?