Стрибка цін на валюту поки не буде, але при збереженні нинішнього економічного курсу до осені вона може дещо подорожчати. Однак до цього часу Україна вичерпає свої можливості закрити дірку в бюджеті, і їй доведеться лише друкувати гроші. Також небезпеку становить паніка на фінансових ринках, яку вже починають розгойдувати спекулянти. Через їхні дії гривня може подешевшати відразу на 50%. Такий же обвал національної валюти може статися і в разі безконтрольної емісії.
Про це "Апострофу" розповіли аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян та експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ.
Олексій Кущ
У липні, у зв'язку з відставкою Якова Смолія, курс валют в Україні очікує періодична турбулентність. Але я не думаю, що вона буде серйозною. Невеликий "скачок" назад буде, але нічого феноменального на цей місяць я не очікую. Думаю, що коридор 28-30 гривень за долар на осінь - це те, до чого можна бути готовим.
Усе залежатиме від того, яку з двох моделей реагування на кризу вибере керівництво країни. Це може бути модель жорсткого монетарного обмеження - за аналогією з тією, яка застосовувалася під час Великої депресії в США. Таку модель реалізовував Смолій. У США в 1930-х роках не було інфляції, там падіння цін там сталося через те, що у людей просто не було грошей, за які можна було купити товар.
Варто розуміти, що нинішня курсова стабільність і низька інфляція є не результатом позитивних процесів в українській економіці, а її руйнування. Коли платоспроможність населення і зростання бізнесу перебувають практично на нулі, підприємства заморожують капітальні інвестиції, це, зокрема, видно по різкому скороченню імпорту. Плюс, свою роль відіграють вкрай низькі ціни на енергоресурси на світових ринках, а в наших підземних сховищах зараз рекордні обсяги газу. За великим рахунком, Україна зараз перебуває в стані стабільності "від протилежного".
Надалі ситуація буде залежати від розвитку економіки і самої кризи. Якщо наступний глава НБУ дотримуватиметься стратегії Смолія, то ми можемо дуже плавно пройти осінній період просто за рахунок того, що у людей не буде грошей. Якщо прийде людина, яка буде реалізовувати альтернативну політику і спробує за рахунок збільшення ліквідності якимось чином амортизувати кризовий вплив на економіку, спробує "завести" якісь галузі промисловості, стабілізувати соціальну систему за допомогою бюджетних вливань, збільшення платоспроможного попиту населення, у нас буде класична модель реагування на кризу. У такому випадку інфляція може "розігрітися" до 10-15%, і буде девальвація.
Але варто пам'ятати, що на фазі руйнування стабільність не може бути стійкою. На сьогодні уряд вирівнює бюджетний дефіцит завдяки комбінації чинників, змішуючи, як у коктейлі, емісійні джерела, покриття дефіциту кредитами (транш МВФ) і залишками резервів, які є у державних компаній. Наприклад, у червні один "Нафтогаз України" 40 млрд перерахував зі своїх 55 млрд на рахунках. Але ближче до осені порція цього коктейлю буде змінюватися, інгредієнти будуть спрощуватися.
Наприклад, відставка Смолія може призвести до того, що кредитного покриття вже у вересні у нас не буде. Гроші вигрібаються з "Нафтогазу", ПриватБанку та інших держкомпаній, і їх теж не залишиться. До осені залишиться тільки моноджерело - емісійне, а обсяг дефіциту у нас десь 300 млрд гривень. Якщо буде друга і третя хвиля пандемії, обсяг діри може зрости.
Але я не бачу чинників курсової дестабілізації влітку. Резерву Нацбанку поки вистачить для того, щоб компенсувати ці курсові піки. Серйозного попиту на валюту у населення і бізнесу теж поки немає. Але все може змінитися, якщо у нас почнеться повноцінна банківська криза і люди почнуть забирати свої гривневі вклади. Тоді це може спровокувати девальваційну спіраль.
Паніка зараз буде дуже небезпечною, вона може викликати детонацію "нейтронної фінансової бомби" у сфері держбанків, і ось чому.
У 2008 році епіцентр кризи був у сегменті банків із іноземним капіталом - у той час модним було валютне кредитування, і постраждали ті, хто ним користувався. У 2014-2015 він перебував в сегменті українських приватних банків, пов'язаних із місцевими промисловими групами, які займалися корпоративним кредитуванням. Зараз епіцентр кризи буде в сегменті державних банків. Тому що чотирьом держбанкам належить 60% ринку як за пасивами, так і за активами. Це сталося через те, що так зване очищення банківської системи призвело до створення дисфункціональної банківської системи а-ля пізній Радянський Союз.
Зараз у держбанках лежать понад 300 млрд гривень вкладів. Якщо люди побіжать забирати свої гроші, у керівництва країни буде два варіанти - поганий і жахливий. Поганий - надрукувати гроші і віддати людям, жахливий - заморозити вклади, тому що це може викликати соціальний вибух.
Потрібно розуміти, що ситуацію зараз розгойдують фінансові спекулянти. Керівництво Нацбанку було провідником їхніх інтересів в Україні. Відставка керівництва НБУ завдає їм шкоди, відповідно, вони намагаються розгойдати ситуацію, щоб показати, що влада не контролює процеси і відставка Смолія нібито привела до різкого обвалу фінансової системи. Хоча проблеми, пов'язані з кризою, були і при Смолію. Ми повинні розуміти, що персоналії в Україні практично не впливають на результати - на них впливає системна політика, яка найчастіше формується навіть не першими особами.
Єгор Киян
Гривня зазвичай влітку зміцнюється, тому що дещо активнішіми стають експортери. Українські головні експортери аграрної продукції не втратили свої позиції на світовому ринку, незважаючи на ситуацію і протекціоністські дії інших країн. Тому ми можемо очікувати на приплив валюти в Україну. Ближче до кінця осені гривня зазвичай починає трохи слабшати, тому що починається закупівля енергоресурсів, зменшується експорт і повертаються сезонні працівники.
Але зараз потрібно звертати увагу на два фактори. Перший - спекулятивний, другий - карантинні обмеження.
Гривня є відносно стабільною валютою, і у нас є 25 млрд доларів золотовалютного резерву, створеного НБУ. При цьому у нас є якийсь відсоток спекулятивного капіталу, який із подачі певних стейкхолдерів може розкрутити спекулятивну тему, як це було восени 2019 року, коли через розхитування ситуації гривня втратила близько 10%. Тому, якщо не буде політичного розхитування, гривня повинна триматися на теперішньому рівні, або навіть посилитися.
Спекулятивний фактор може розганятися на тлі відставки Якова Смолія, оскільки він зараз є ключовою особою. І з огляду на наш проєвропейський вектор розвитку і залежність від донорів, його звільнення сприятиме посиленню панічних настроїв, спекуляцій, буде утримувати інвесторів від капіталовкладень. Дії спекулянтів і нагнітання паніки можуть призвести до того, що гривня втратить до 50% своєї вартості, тобто курс буде до 35 гривень за долар США.
Треба розуміти, що поки у країні діють карантинні обмеження, підтримка економіки не буде достатньою. У нас був створений антикоронавірусний фонд, в який було агреговано майже 74 млрд гривень. Із них частину витратили, а далі з'явився ризик, що залишок просто закатають в асфальт. Бо ходять чутки, що 34 млрд із цього фонду відправлять на будівництво доріг. Україна застосувала, умовно кажучи, 90 зі 100 балів за шкалою карантинних обмежень, але достатньої підтримки для зростання економіки вона не дала. Це дуже послабило економічний розвиток.
МВФ дає Україні прогноз інфляції 8%. Наш уряд і навіть агентство Fitch Ratings прогнозує 4-4,9%, і я більш схильний довіряти цим цифрам.
Але про які прогнози можна говорити, якщо ми вже 4 місяці живемо в умовах коронакризи, і у нас досі не затверджена програма уряду? Якісь дії робляться абсолютно вибірково, йдуть політичні ігри, політична боротьба за сфери впливу. Як якийсь олігарх захоче, так і буде. Це саме стосується і курсу гривні.
У середньому бюджет України - приблизно 1 трлн гривень. Деякі представники влади, що необов'язково належать до "Слуги народу", обговорювали в кулуарах, що потрібно надрукувати 400 млрд - майже половину бюджету. Бездумна емісія може нашкодити, без програми уряду - це вливання коштів незрозуміло куди, що може призвести до втрати вартості гривні на 50%. Якщо запускається "друкарський верстат", інфляція повинна бути контрольована, гроші повинні запускатися через банківську систему на кредитування бізнесу, на фінансування урядових програм. Ми поки не придумали, куди їх відправити, однак хочемо їх друкувати.
