Українська влада намагається боротися зі стрімким зростанням цін, який останнім часом спостерігається в країні. При цьому деякі її дії виглядають вкрай непереконливо, а тому навряд чи допоможуть. "Апостроф" з'ясовував, що відбувається з цінами і чого очікувати у найближчому майбутньому.
Національний банк України (НБУ) у квітні підвищив облікову ставку з 6,5% до 7,5% річних. Це вже друге з початку року підняття відсоткової ставки – у березні регулятор підвищив її з 6% до 6,5%.
Для більшості пересічних громадян такі кроки НБУ зовсім нецікаві. Але причина їх здійснення стосується, без перебільшення, практично кожного.
Справа в тому, що Нацбанк піднімає відсоткову ставку через стрімке зростання цін, яке спостерігається з початку року.
Так, лютнева інфляція склала 7,5% в річному вимірі, а за підсумками березня ціни зросли на 8,5%. Це при тому, що орієнтир НБУ у цьому році - 5% (плюс-мінус один відсоток).
Саме тому регулятор задіяв один з класичних інструментів стримування інфляції – підвищення облікової ставки. Нагадаємо, у 2015 році, коли ціни зросли на 43%, ставка НБУ деякий час трималась на позначці 30%.
Бідні платять більше
Те, що ціни ростуть, українці знають і без Національного банка.
Дуже болісно сприймається населенням підвищення цін на ключові продукти, зокрема, на соняшникову олію, цукор, яйця. Особливо напередодні Великодня.
Рік тому 1 літр соняшникової олії коштував менш ніж 40 гривень, а тепер, в середньому, більш ніж 60 гривень. Цукор, який навесні 2020 року коштував 14-15 гривень за кілограм, тепер вартує вже 23-25 гривень.
Зовсім не радують українців ціни на яйця. За десяток доводиться платити 36-39 гривень, тоді як в цей же час минулого року ціна складала лише близько 20 гривень.
Ще трохи статистики.
За даними Держстату, у березні до лютого цього року ціни на олію зросли на 9,7%, при цьому за рік вона подорожчала на 48,5%. Цукор за місяць подорожчав на 4,8%, а за рік – на 64,7%. Попри те, що за березень ціни на яйця навіть трохи впали – на 0,6%, за рік вони злетіли на 109,1%!
Лише за останній місяць продукти харчування в цілому подорожчали на 2,2%. При цьому до березня 2020 року ціни на їжу в Україні виросли на 11%.
Уряд пояснює таке стрімке подорожчання товарів двома основними факторами. Перший з них — урожай минулого року виявився нижчим за очікування, причому не лише в Україні, але й у всьому світі. Це призвело до зростання світових цін на продовольчі товари. Зокрема, світові котирування цукру в даний момент на 30% перевищують минулорічні.
Звичайно, світові тенденції відбилися і на нашому ринку. А збільшення цін на зернові, в свою чергу, призвело до подорожчання кормів для тварин. Відтак маємо підвищення цін на яйця і м’ясні вироби.
Друга причина прискорення інфляції, як кажуть в уряді, наступна: у зв’язку з нескінченними карантинами і локдаунами доходи значної кількості громадян скоротилися і вони не купують нічого зайвого.
Також через карантин люди не їздять у мандрівки, не ходять у ресторани і театри, не купують одяг тощо. Відтак попит споживачів сконцентровано переважно на тих товарах, які складають мінімальний набір, необхідний для підтримки життєдіяльності. А підвищення попиту викликає у продавців бажання підвищувати ціни.
До того ж, коли їжа дорожчає, а грошей на це немає, люди прибирають найдорожче зі свого меню. А ті продукти, які в ньому залишаються, купують в менших обсягах.
Результату не буде
Національній банк вважає своєю головною метою таргетування інфляції, тому й приймає рішення про збільшення відсоткової ставки, не виключаючи, що це – не востаннє в цьому році.
Тепер – зовсім трошки з підручника економічної теорії.
Облікова ставка є традиційним засобом регулювання економіки з боку центробанків. Цей показник є орієнтиром для встановлення ставок за комерційними кредитами. Тобто, коли українці скаржаться на те, що кредити в Україні дуже дорогі у порівнянні, наприклад, з Польщею, то спочатку треба дивитися на відсоткову ставку НБУ, нижче якої комерційні банки відсотки просто не можуть встановити.
Отже, коли ставка знижується, кредити в державі дешевшають, що призводить до збільшення інвестицій і прискорення економічного зростання. Проте одночасно зростає і інфляція. А коли ставка збільшується, все відбувається навпаки — інфляція сповільнюється, але при цьому гальмується і зростання економіки. І, звичайно, відсотки за кредитами для населення теж зростають.
Але чи спрацюють такі дії регулятора?
Багато фінансових експертів дотримуються думки, що зусилля НБУ не матимуть великого успіху. Зокрема, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук в коментарі "Апострофу" наголосив на тому, що в умовах сировинної економіки, яка існує в Україні, часто виникають інфляційні процеси, які ніяк не пов’язані з монетарною політикою.
За його словами, така економіка завжди дуже залежить від цін на сировину на світових ринках. І, якщо в світі якийсь товар подорожчав, то він має подорожчати і всередині країни. Причому це стосується не лише тих товарів, які країна імпортує, але й тих, які експортує.
Це якраз те, що відбувається зараз з соняшниковою олією, понад 90% якої йде з України на експорт.
Також можливість впливати на інфляцію залежить від структури споживання громадян.
"Якщо в споживчому кошику велику частку займають харчові продукти та товари, ціни на які регулюються державою, то зміни облікової ставки на ціну такого кошика впливають дуже мало. Бо вартість продуктів залежить від врожаю, а регульовані ціни - взагалі тільки від рішень чиновників. І жодні заходи Національного банку тут не спрацюють", - говорить Кушнірук.
Але продукти харчування не регулюються державою. До того ж, за даними Мінекономіки, вони займають в споживчому кошику населення близько 41%. Для порівняння, середній житель Німеччини витрачає на харчі лише 13% свого бюджету, і тому інфляцію в цій країні легше регулювати монетарними заходами на кшталт зміни облікової ставки. У нас же це працює набагато слабше.
Ціни всіх засмутять
Кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський також впевнений, що НБУ не вдасться стримати інфляцію підняттям облікової ставки. Ба більше – в коментарі "Апострофу" він заявив, що такі дії можуть призвести до протилежного результату.
"На жаль, при ухваленні рішень Нацбанк керується застарілими економічними теоріями ХІХ століття, які не відповідають сучасним економічним реаліям, - каже економіст. - Збільшуючи облікову ставку, він намагається стримати зростання інфляції. Проте насправді збільшення відсоткових ставок прискорює інфляцію, адже воно веде до зростання ставок по кредитах комерційних банків. Підприємства, які отримують кредити, закладають свої витрати по відсотках в ціни на свою продукцію. Чим вищі відсотки, тим вищі ціни".
Він нагадав, що під час коронакризи центральні банки багатьох країн, навпаки утримують низькі облікові ставки для того, щоб стимулювати економічну активність. Так Федеральна резервна система США знизила облікову ставку до 0,25%, а Європейський центробанк утримує її на рівні 0%.
Окрім того, за словам експерта, в багатьох країнах, зокрема в Україні, офіційні дані інфляції є нижчими, ніж реальний показник зростання цін. Тому, можна припустити, що реальний рівень інфляції дійде навіть до 25% (офіційний рівень інфляції за підсумками 2021 року буде близько 8%).
"Зокрема, приблизно на 15% зростуть тарифи на газ, на 20% — на опалення. Електроенергія може подорожчати на 50%. На 20 % в середньому зросте вартість квитків на транспорт. Продовжуватимуть зростати ціни на продовольчі товари. За підсумками 2021 року ціни на продовольство зростуть на 20-50% в залежності від груп товарів", - підсумовує Олександр Хмелевський.
