Латвія найближчим часом розгорне на східному кордоні спеціалізовані підрозділи для боротьби з безпілотниками, а також встановить дистанційно керовані баштові системи з автоматичними гарматами.
Про це повідомив майор Модріс Кайрішс, керівник Латвійського центру компетенції автономних систем (ASCC), якого цитує Euractiv.
За його словами, випробування дронів-перехоплювачів уже завершено, і їхнє оперативне розгортання очікується протягом найближчих днів. Кайрішс зазначив, що нові підрозділи можуть бути офіційно введені в дію "дуже скоро — можливо, вже за кілька днів".
Окремо він повідомив про завершення розробки в Ризі повністю дистанційно керованих баштових установок, оснащених 50-мм автоматичними гарматами.
Водночас майор підкреслив, що найбільш складним етапом у протидії малим БПЛА залишається їх виявлення та швидка передача даних про цілі. За його словами, сам процес перехоплення є значно простішим у порівнянні з організацією раннього виявлення.
Для цього Латвія вже поєднує кілька типів сенсорів — акустичні системи, тактичні радари та оптичні камери — формуючи багаторівневу мережу моніторингу повітряного простору. Кайрішс пояснив, що малі дрони, які літають на низьких висотах, часто складно стабільно відстежувати лише радарними засобами через рельєф місцевості та перешкоди сигналу.
Окремою проблемою він назвав обмежені ресурси. За його оцінками, побудова постійної системи оборони на кшталт української вимагала б залучення значної кількості особового складу — потенційно тисяч військових.
Ще одним викликом залишається обмін даними між підрозділами. Частина інформації про повітряні цілі має низький рівень секретності, однак через чинні процедури та централізовані системи управління її передача до передових мобільних груп часто затримується.
"Однією з ключових проблем НАТО є застарілі підходи до систем управління та контролю", — зазначив Кайрішс.
У відповідь Латвія разом із партнерами по Альянсу працює над створенням паралельних, більш гнучких каналів управління з пониженим рівнем секретності, які призначені саме для швидкого реагування на загрози з боку малих безпілотників і контролю низьковисотного повітряного простору.
Раніше ми писали, що випадки влучання безпілотників у порожні нафтові резервуари на території Латвії у травні можуть бути пов'язані з роботою інтегрованих систем штучного інтелекту.
