Днями міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишев повідомив, що російський агресор знищив близько 4500 житлових будинків, близько 100 підприємств, понад 400 навчальних закладів та 150 закладів охорони здоров'я. Все це доведеться відновлювати, коли війна закінчиться. І на це потрібні десятки, а може, й сотні мільярдів доларів. "Апостроф" з'ясовував, як ми разом із союзниками збираємося відроджувати повоєнну Україну, і що може являти собою "План Маршалла" для нашої країни.
Війна, розв'язана Росією проти України, забирає людські життя. Під обстрілами гинуть цивільні – через місяць після вторгнення, яке розпочалося 24 лютого, жертвами російської агресії лише за офіційними даними ООН стали понад 1000 мирних жителів, ще близько 2000 отримали поранення. Реальні цифри, напевно, набагато більші.
Російська армія вбиває українських дітей. Станом на ранок 26 березня було відомо про загибель 136 дітей, майже 200 дістали поранення.
На жаль, людські жертви збільшуватимуться, оскільки ворог, який на здатний впоратись із ЗСУ, зганяє свою злість та розпач на мирних жителях, хаотично обстрілюючи міста та села.
Війна також завдає колосальних збитків економіці України. І якщо людські втрати непоправні, то матеріальні можуть бути згодом компенсовані.
Фахівці вже роблять перші оцінки завданих нашій країні збитків. Так, за словами першого заступника міністра економіки Дениса Кудіна, станом на 13 березня, тільки інфраструктурі було завдано збитків у розмірі 119 мільярдів доларів. При цьому загальну шкоду станом на цей час він оцінив у 565 мільярдів доларів. Це корелює з даними міністра фінансів Сергія Марченка, який у середині березня заявив, що сума завданих війною збитків становила приблизно 500 мільярдів доларів.
Щодо так званого кумулятивного ефекту наслідків війни з урахуванням втраченого економічного зростання та, відповідно, недоотриманих доходів, то його Денис Кудін оцінив у 1,2 мільярда доларів.
Очевидно, що це все досить умовні цифри, і вони, на жаль, тільки збільшуватимуться, доки триватимуть бойові дії.
Тільки після завершення війни можна буде підрахувати збитки і скласти загальний кошторис для їх покриття. Можна не сумніватися, що сума виявиться вражаючою.
Але навіть без експертної оцінки ясно, що на нас чекає довга і копітка робота з відновлення країни, і витрати на це знадобляться значні. Доведеться практично заново відбудувати Маріуполь. Харків, Чернігів, Суми. Доведеться відновлювати зруйновані дороги, мости, аеропорти, заводи, лікарні, школи, стадіони, торгові центри.
Захід нам допоможе
На все це потрібні гроші. Виснажений війною український бюджет навряд чи зможе самостійно забезпечити фінансування відновлення країни. Тому нам доведеться розраховувати на допомогу ззовні.
І, схоже, наші стратегічні партнери та союзники готові допомогти.
Одним із перших, хто прямо заявив про підтримку щодо відновлення України після війни, став британський прем'єр Борис Джонсон.
"Ми все відбудуємо, і ми матимемо "План Маршалла" для відновлення України", - заявив він на початку березня.
Трохи згодом у тому ж ключі і в тих самих формулюваннях висловився глава уряду Польщі Матеуш Моравецький: "Ми маємо сьогодні дати надію на те, що буде новий "план Маршалла для України", для суверенної України після війни, яка має якнайшвидше закінчитися" .
В одному із своїх відеозвернень "План Маршалла" згадав і президент України Володимир Зеленський.
Однак поки що жодних деталей цього плану немає.
На сьогодні лише відомо, що країни Європейського Союзу мають намір створити Трастовий фонд солідарності з Україною (Ukraine Solidarity Trust Fund), який, ймовірно, і стане основою для того самого "Плану Маршалла" для нашої країни.
Що таке "план Маршалла"
Звідки в принципі взялася ця назва, і чому вона згадується у зв'язку з Україною?
"Програма відновлення Європи" (European Recovery Program), більш відома як "План Маршалла" (Marshall Plan), стартувала в 1948 році. План був названий на честь тодішнього держсекретаря США Джорджа Маршалла, який став його ініціатором.
Основною метою плану (або програми) було відновлення Європи, що лежала у руїні після Другої світової війни. Існує помилкова думка, що "План Маршала" був спрямований виключно на відновлення Німеччини (і її союзників), що програла в цій війні, з тим, щоб вона не опинилася у сфері впливу СРСР. Частково це так, але загалом програма поширилася на 17 країн Європи (пізніше до програми була підключена і переможена Японія), і однією з умов участі в ній була відсутність в урядах відповідних країн комуністів. Західна Європа пішла на це, а участь у програмі країн Центральної та Східної Європи заблокував СРСР.
Більшість коштів у межах " Плану Маршалла " отримала не Німеччина (йдеться про Західну Німеччину, яка після війни перебувала під контролем США та її європейських союзників, тоді як східна частина країни, що згодом стала НДР, опинилася у сфері впливу Радянського Союзу), а Велика Британія та Франція, тобто країни, котрі входили до коаліції переможців. Крім того, паралельно з виплатами за "Планом Маршалла" з Німеччини стягувалися репарації за завдану нею шкоду в ході війни.
Як це стосується України? Очевидно, що головна асоціація тут пов'язана із жахливими руйнуваннями, викликаними війною, і гострою необхідністю ці руйнування ліквідувати.
При цьому зараз спостерігається дзеркальна ситуація – якщо після Другої світової війни одна країна – США – допомагала одразу декільком європейським державам, то після російсько-української війни кілька країн допомагатимуть одній – Україні.
Кредити і не тільки
За словами виконавчого директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, програма допомоги та фонд, з якого фінансуватиметься відновлення нашої країни, поки що перебувають у процесі формування.
"Тобто очевидно допомога буде, і вона буде значною. Але війна ще не закінчилася, і поки що незрозумілий масштаб втрат, які ми зазнали, та масштаби необхідного відновлення, що визначатиме суму (фонду)", - сказав він у коментарі виданню.
На думку співзасновника та директора економічних програм "Українського інституту майбутнього" Анатолія Амеліна, Україна може претендувати на допомогу наших партнерів у відновленні інфраструктури. Йдеться про 100-150 мільярдів доларів.
"Інші суми збитків потрібно буде стягувати з Росії в судах, арештовуючи та забираючи активи як самої країни, так і людей, пов'язаних з владою", - написав експерт у Facebook.
Гліб Вишлінський згоден, що заморожені внаслідок введених санкцій російські активи можуть стати джерелом фінансування відновлювальних робіт у нашій країні, але, як вважає він, це стане можливим у більш далекій перспективі: "Це потребує часу, тому що це – юридичний процес".
Також на відновлення можна буде спрямувати кошти, отримані від конфіскації активів у самій Україні, але, як раніше писав "Апостроф", це досить невеликі гроші.
"Щодо власне допомоги, то ідеальний варіант - і тому Європейський Союз займає більш активну позицію - при наданні Україні статусу кандидата (на вступ) до ЄС - це побудова відновлення інфраструктури за моделлю структурних фондів, які отримували нові члени Євросоюзу, - каже Гліб Вишлінський. - Тут завдання не тільки в тому, щоб побудувати, а й у тому, щоб правильно спланувати, зробити це все за новими технологіями, тобто ці процеси (відновлення України та її євроінтеграція – "Апостроф") за логікою мають бути синхронізовані. Я думаю, що ключову роль тут відіграватиме Євросоюз, але, природно, інші країни "Великої сімки" (поза ЄС це США, Канада, Велика Британія та Японія) активно допомагатимуть. Координаційна функція буде на стороні Європи, а гроші будуть з усіх боків".
Якась частина коштів надійде у вигляді позик, "але неможливо все зробити кредитами, бо тоді Україна перетвориться на вічного боржника, навіть якщо будуть пільгові умови".
Тому вже безпосередньо на відновлення повоєнної України спрямовуватимуться грантові гроші, прогнозує експерт.
Він вважає, що країни Заходу можуть виділити нашій країні кошти, які вони отримали від Міжнародного валютного фонду (МВФ) на боротьбу з наслідками пандемії коронавірусу – у 2021 році фонд безоплатно перерахував усім країнам-учасницям кошти відповідно до їхньої пайової участі у МВФ на загальну. суму 650 мільярдів доларів. Україна тоді теж отримала свою частку у розмірі 2,7 мільярда доларів, які витратила ще минулого року.
"На країни "Великої сімки" припадає близько 400 мільярдів СПЗ (одиниця розрахунків, що використовується МВФ, - "Спеціальні права запозичення", зазначена сума відповідає приблизно 550 мільярдам доларів - "Апостроф"). Вони нам можуть ці віртуальні гроші частково подарувати", - резюмував Вишлінський.
