Так звана "часткова мобілізація", оголошена в Росії більше місяця тому, створила більше проблем, ніж вирішила як для російської влади, так і для населення. "Чмобіків" кидають у найгарячіші точки, де вони гинуть сотнями, а може вже й тисячами, і це, хоч і ускладнює роботу ЗСУ, але принципово не змінює загальну ситуацію на фронті. При цьому у тилу проблем у РФ не менше. "Апостроф" підбив перші економічні підсумки російської мобілізації та з'ясував, які наслідки вона принесе країні-агресору.
Втеча від повісток
Вже понад місяць пройшло з часу оголошення в Росії мобілізації, і зараз можна підбити її перші підсумки. Головний з них такий - направлення на фронт наловлених воєнкоматами "чмобіків" перелому у війні не принесло, а ВСУ продовжують звільняти окуповані території.
Тим часом РФ несе досить значні втрати не лише на полі бою, але й в економіці.
Переважно економічні проблеми пов’язані зі значними людськими втратами. В Росії помітно зменшується кількість людей, здатних створювати матеріальні цінності. І це неминуче відбивається на економічному розвитку країни.
З першого дня мобілізація вибила з повсякденного життя дві великі групи людей. Перші - це власне мобілізовані громадяни, які автоматично припиняють роботу і стають тягарем для держави і для своїх родин, які вимушені самостійно споряджати їх на війну. Другі - це ті, хто вирішив не дочікуватися повістки і поспішив виїхати за кордон.
Чисельність обидвох груп важко оцінити - дані по мобілізації в РФ засекречені. Офіційно оголошено про намір призвати 300 тисяч нових солдатів. Проте, військові і політичні експерти вважають, що скоріше за все, ця цифра буде значно більшою. За деякими оцінками лише в нинішньому році Кремль планує мобілізувати до 500 тисяч людей. Відтак на війну відправиться приблизно кожен сотий працівник.
Щодо людей, які протягом останніх тижнів штурмують прикордонні переходи на всіх напрямах, які ще відкриті для росіян, точної статистики також немає. Називаються цифри від 300 до 500 тисяч людей.
Таким чином, можна припустити, що загальні втрати працездатного населення за останній місяць в Росії склали від 600 тисяч до мільйона. І переважна більшість з них - чоловіки призовного (а значить і максимально працездатного) віку.
"Не слід забувати також ще про одну велику соціальну групу - внутрішніх мігрантів, - заявив у коментарі "Апострофу" керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський. - Це люди, які покинули свої місця проживання та роботи і зараз переховуються від повісток. Хтось виїхав в село, хтось сидить вдома у родичів. Оцінити кількість таких людей дуже важко, оскільки вони фактично пішли у підпілля. Проте, скоріше за все, їх дуже багато. Очевидці стверджують, що на вулицях російських міст, навіть Москви, сьогодні набагато більше жінок, ніж чоловіків".
Слід зазначити, що тікають навіть чиновники. За даними російського опозиційного видання "Верстка", в деяких відділах мерії Москви зникли до 30% співробітників-чоловіків, переважно зайнятих в сфері IT, що дуже ускладнило роботу й інших департаментів. Видання також повідомляє по від’їзд з країни співробітників федеральних міністерств та Центрального банку.
Формально таким робітникам надається бронь, але по факту їх забирають на війну до того, як вони її отримують. І ті, хто тікають, безумовно мають рацію – справжнім шоком, навіть для пропагандистів, стала загибель 10 жовтня керівника одного з відділів в уряді Москви Олексія Мартинова, про що повідомила заступниця головного редактора RT Наталя Лосєва. Мартинов був мобілізований 23 вересня.
Мобілізаційна економіка навпаки
Звичайно, випадіння з життя значної частини населення не може не відбитися на економічній ситуації в країні. Адже спустіли сотні тисяч робочих місць.
"Як показав досвід, в процесі мобілізації російські воєнкомати призивають всіх без розбору, не зважаючи на те, чим людина займається, - говорить Ілля Несходовський. - Тому серед "чмобіків" попадаються різні люди: і звичайні чорнороби, і висококваліфіковані спеціалісти. І якщо некваліфікованих працівників досить легко замістити іншими некваліфікованими працівниками, то втрата фахівців тягне за собою досить значні проблеми для підприємств, де вони працюють".
За словами експерта, великі підприємства переважно відчувають проблеми з заміщенням середнього керівного складу і провідних фахівців. Проте більшості з них вдається зберегти дієздатність, оскільки серед великої кількості працівників все ж таки можна знайти більш чи менш рівноцінну заміну.
"А ось підприємства малого бізнесу, як правило, мають дуже вузьку спеціалізацію, і їхня діяльність часто залежить від одного кваліфікованого фахівця, - розповідає Несходовський. - Тому втрата такої людини в більшості випадків означає смерть бізнесу".
Емігранти, які переховуються від мобілізації, завдають ще більших втрат економіці. Для того, щоб виїхати за кордон і там жити протягом тривалого часу, потрібні або значні кошти, або професія, яка дозволить влаштуватися на новому місці і заробляти собі на життя. Відтак серед тих, хто виїхав за кордон, більшість складають заможні люди, часто власники бізнесу, та кваліфіковані працівники, які вносять досить значний вклад в створення доданої вартості.
"Зокрема говорять про нову хвилю втечі ІТ-фахівців, - зазначив у розмові з "Апострофом" голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. - Перша хвиля спостерігалася в березні, після початку повномасштабного вторгнення. Потім частина з тих, хто виїхав, повернулася. Але зараз програмісти знову масово покидають Росію, і навряд чи хтось з них повернеться, поки не переконається, що небезпека мобілізації минула".
Звичайно, хтось з емігрантів продовжує працювати віддалено, хоча далеко не всі. Проте економічні наслідки від'їзду цих людей за кордон не обмежуються лише припиненням їхнього особистого вкладу в створення національного продукту.
"Людина, яка виїздить з країни, перестає не лише працювати і сплачувати податки, але й споживати продукти і послуги, вироблені іншими людьми, - пояснює Борис Кушнірук. - Таким чином вона позбавляє роботи тих, хто залишається в країні. А оскільки більшість емігрантів не лише заробляли вище середнього, але й активно споживали, це буде мати значний негативний вплив на економіку".
Причому цей вплив буде тривалим, і його дія не вичерпається навіть після війни.
"Припустимо, якісь зарубіжні компанії після війни розглядатимуть перспективу повернення до Росії, - каже Борис Кушнірук. - Один з головних факторів, які вони при цьому розглядають, є ємність внутрішнього ринку. Адже найбільш сприятливий для інвестора сценарій - продати максимальну кількість продукції там же, де вона виробляється. Тому помітне скорочення кількості активних споживачів однозначно погіршує інвестиційний клімат".
Додатково впливатимуть на потенціал російського ринку і мобілізовані. Ті з них, хто загине, перестануть і виробляти, і споживати назавжди. А тим, хто в результаті війни стануть інвалідами, скоріше за все, доведеться жити дуже бідно, задовольняючися крихітними державними пенсіями, які їм виплачуватимуться з бюджету.
Мистецтво звітів і статистики
Економічні проблеми, пов’язані з мобілізацією, бачать і в самій Росії. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на звіт аналітичного департаменту Центробанку РФ.
Звичайно, формулювання цього звіту не так просто зрозуміти. Вони, як і більшість сьогоднішніх офіційних повідомлень з Москви, наповнені специфічним сленгом, покликаним приховати сумну правду. Проте очевидно, що російський Центробанк фіксує ті самі тенденції, про які згадували експерти, опитані "Апострофом".
"У вересні відновлення економічної активності призупинилося, і до кінця місяця тенденція почала дещо погіршуватися", - зокрема зазначають автори звіту.
"Зміна споживчих настроїв на тлі зростаючої невизначеності може тимчасово стримати відновлення споживання на початку четвертого кварталу, - говориться в іншому місці документу. - Скорочення робочої сили після часткової мобілізації може ускладнити спроби компаній усунути обмеження з боку пропозиції та обмежити загальну тенденцію економічної активності в найближчі місяці".
Туманні формулювання в процитованому тексті в перекладі на нормальну мову можна прочитати приблизно наступним чином: "Падіння виробництва в Росії у вересні прискорилося до такої міри, що це вже неможливо приховати. Попит на ринку значно знизився через те, що частина росіян втекла за кордон, а ті, що лишилися, купують тільки найнеобхідніше і бояться робити значні придбання, оскільки не впевнені в завтрашньому дні. Водночас втрата значної частини робочої сили призводить до того, що підприємства скорочують виробництво і в найближчі місяці не зможуть його відновити".
Судити про реальні темпи падіння економіки в РФ наразі дуже важко, оскільки державне керівництво докладає відчайдушних зусиль для того, щоб приховати від власного населення і міжнародної спільноти реальний стан речей. Для цього застосовуються як "нова мова", в якій жодні речі не називаються власними іменами, так і системні маніпуляції зі статистикою.
"Ми бачимо, що в Росії зникають провідні галузі з високою доданою вартістю, - пояснює Ілля Несходовський. - Практично зупинилося авіабудування, автомобільна промисловість упала на 85%, низка галузей демонструє падіння на 20-30%. При цьому державна статистика показує загальне зниження ВВП на 0,1%. Очевидно, що це фальшивий результат, і насправді падіння набагато більше".
"Краще", звичайно, попереду
Проте, на думку експертів, основні наслідки від мобілізації ще попереду. Економічні процеси мають певну тривалість і не спрацьовують миттєво.
Нинішнє ж прискорення падіння російської економіки пов’язане з попередніми подіями, переважно з впровадженими раніше санкціями.
"Ще навесні прогнозувалося, що після запровадження перших пакетів санкцій російська економіка рухатиметься певний час по інерції, її падіння прискориться на початку осені, коли підприємства значною мірою вичерпають свої складські запаси сировини і комплектуючих, а громадяни - накопичені раніше заощадження, - говорить Ілля Несходовський. - Саме це на даний момент і відбувається".
Причому, за словами експерта, падіння російської економіки надалі лише прискорюватиметься, оскільки з 5 грудня наберуть чинності найбільш дошкульні санкції, пов’язані з основним джерелом наповнення державного бюджету РФ, - експортом нафти. Європейський Союз - основний споживач цієї нафти - майже повністю відмовиться від її імпорту. А для інших покупців буде запроваджено граничну ціну, яка сильно обмежить потік "нафтодоларів".
"Економічні процеси мають властивість синергії, - говорить Борис Кушнірук. - Ефект від нових санкцій тільки посилить негативні наслідки мобілізації. Падіння державних доходів і виробництва буде прискорюватися. І наступний рік стане для російської економіки ще важчим, ніж нинішній".
Відтак ціна, яку сплачують росіяни за свою загарбницьку війну, буде тільки збільшуватися. Вже сьогодні бюджет агресора поніс такі втрати, що уряду довелося вийняти 1 трильйон рублів (16 мільярдів доларів) з Фонду національного добробуту (своєрідної державної "заначки", яка формувалася з надприбутків від продажу нафти). І, за оцінками економістів, при таких темпах використання цей фонд спустіє вже до кінця наступного року, а може й ще раніше.
Таким чином, при збереженні нинішніх тенденцій, протягом найближчих місяців економіка Росії буде делалі деградувати, а її можливості фінансувати війну, відповідно, будуть стрімко скорочуватися.
