Російський рубль після місяців стабільності наприкінці 2022 року раптом почав девальвувати. Багато в чому це пов'язано зі зниженням обсягів доходів від експорту нафти та газу, які є основним джерелом поповнення бюджету РФ. Однак можливі й більш серйозні причини, які відповідно призведуть до більш тяжких наслідків для економіки країни-агресора. "Апостроф" розбирався, що відбувається з рублем та російською економікою в цілому, а також чого чекати у цій сфері у 2023 році.
Російський рубль наприкінці 2022 року почав девальвувати. Ще на початку грудня долар коштував трохи більше 60 рублів, проте потім він почав знецінюватись. Вже 20 грудня долар подолав рубіж у 70 рублів, а ще за кілька днів наблизився до позначки 73 рубля. В останні дні 2022 року валютний курс був на рівні близько 72 доларів/рубль.
У розумінні багатьох українців зниження курсу національної валюти є незаперечним фактором погіршення економічного стану країни. Наші громадяни переконалися у цьому на власному досвіді – кризи 1998, 2008-2009 та 2014-2015 років справді супроводжувалися суттєвою девальвацією гривні у 1,5-2 рази. 2022 року нацвалюта також ослабла – з початку війни курс долара зріс з 30 до більш ніж 40 гривень (що, насправді, далеко не найгірший показник, особливо порівняно з попередніми кризовими періодами).
Читайте також: Економіка України під час війни: головні підсумки 2022 року
Інші валюти, особливо країн, що розвиваються, реагують на економічні проблеми аналогічним чином. У тій же Росії під час глобальних криз 1998 та 2008 років рубль демонстрував помітне ослаблення.
Однак динаміка валютних курсів, насправді, набагато складніша, ніж просто відображення поточного економічного стану. До речі, це повною мірою показала криза, пов'язана з ковідом. Так, наприклад, українська гривня фактично не девальвувала у 2020 та 2021 роках, а часом навіть зміцнювалася.
Сильний рубль – проблема для бюджету
Однак повернемося у воєнний і для Росії санкційний 2022 рік.
У січні-лютому курс становив у середньому близько 75 рублів за долар, але після вторгнення і на тлі рішучого запровадження санкцій Заходу рубль почав падати. Вже 10 березня за долар давали понад 120 рублів (при цьому першого місяця після вторгнення курс на біржових торгах часом підскакував й до 150 рублів).
Але наприкінці весни російська валюта почала помітно зміцнюватися, і у травні курс ледве перевищував 50 рублів за долар. Це дозволило російським пропагандистам стверджувати, що санкції проти Росії нібито не діють, і економіка РФ сильна і стійка.
Але причина зміцнення рубля була зовсім іншою. Справа в тому, що через санкції імпорт у Росію обвалився, в країні утворився надлишок іноземної валюти, яку було практично нереально купити. Фактичний попит на долари та іншу інвалюту в Росії впав, що й викликало зміцнення рубля.
Проте радості росіянам це не дало. Оскільки купити валюту, принаймні офіційно, для них було проблематично, ціни на більшість товарів та послуг у країні почали помітно зростати, до того ж на деякі з них – у кілька разів.
Крім того, посилення рубля створило певні проблеми російському бюджету. На 2022 рік він був зверстаний, виходячи з середньорічного курсу 72,1 рубля за долар. До половини всіх бюджетних доходів у РФ забезпечуються за рахунок валютних надходжень, насамперед, від продажу нафти і газу, при конвертації за курсом, що є нижче закладеного в річний кошторис, а тому рубльовий еквівалент цих доходів стає меншим ніж запланований у бюджеті.
А оскільки через санкції, зокрема проти російської нафти, і самосанкції, пов'язані зі скороченням поставок до Європи газу, експортні доходи країни-агресора ще більше знизилися, російський бюджет недорахувався мільярдів доларів (тобто трильйонів рублів).
Ситуацію погіршує й зниження світових цін на нафту, в тому числі й на російську, яка зараз торгується з величезними дисконтами.
Саме з цим, на думку багатьох експертів, пов'язане недавнє послаблення російського рубля.
"Їм стало не вистачати грошей, і вони переставляють курс. Вони тримали курс 60 рублів, але зараз їхній бюджет уже не дозволяє жити з таким курсом. У листопаді вони обережніше (опускали рубль), а зараз уже 72 рублі - тому що нафтове ембарго, падіння цін на нафту, і бюджет вже не витримує", - розповів у коментарі "Апострофу" інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса.
Це опосередковано підтверджують представники російського уряду. Днями перший віце-прем'єр РФ Андрій Бєлоусов заявив, що "міцний рубль свою роль відіграв", і тепер, коли доходи російських компаній падають (цікаво, з якої причини, чи не через санкції, які нібито не діють? – "Апостроф "), настав час для його ослаблення.
"Зараз ми бачимо, що коли у нас падають доходи компаній..., експорт у нас падає... доходи експортерів, безумовно, просідають..., у цих умовах нам, звичайно, добре було б мати (курс) 70-80 рублів за долар", - сказав Бєлоусов.
Слабкий рубль - проблема для економіки
Однак недавнє ослаблення рубля може мати серйозніші причини, а тому й більш серйозні наслідки.
Так, професор економіки американського Університету Вайомінгу Олександр Скіба переконаний, що російський рубль найближчим часом піде у вільне падіння. "Якби я був у Росії сьогодні, я б не зберігав свої гроші в банку. Я б спробував вкласти їх у щось надійніше, ніж державні облігації, ніж рубль. Рубль впаде", - заявив він.
А казахстанський економіст Алмас Чукін робить ще більш сміливі припущення. За його словами, падіння рубля більш ніж на 15% за останні кілька днів – це не коливання ринку, а початок нового довгострокового тренду. Щонайменше - реального розвалу російської економіки.
"За зовнішніми ознаками ситуація ще досить довго може виглядати керованою - економіка РФ велика і багато в чому самодостатня з великим запасом міцності. Кількісно вона здатна ще довго виробляти та розвиватися, але якісно процес деградації відбувається з кожним днем", - написав Чукін у казахстанському Forbes.
Він також зазначив, що вже сьогодні витрати на війну у Росії перевищують третину російського бюджету. "Якщо ви згортаєте виробництво тракторів і комбайнів і збільшуєте в рази виробництво ракет і танків, ваш ВВП поповнюватиметься танками. Але танки не приносять прибутку і не збирають урожай. Військова економіка породжує неефективне споживання та проїдання ресурсів країни та бюджету", - заявив економіст.
Але навіть якщо це ще не початок розвалу економіки країни-агресора, то є однозначно тренд на її деградацію.
"Це і ситуація в обробній промисловості, є сильне падіння промислового виробництва. У них падіння роздрібного продажу на 10%, і це дуже багато. Металурги скаржаться на те, що метал подіти нікуди, а тому вони змушені зупинятися. Це - системна проблема", – каже Сергій Фурса.
Економіст, фінансовий аналітик Віталій Шапран також вважає, що Росія увійшла до масштабної системної кризи.
"Весь 2022 рік вони субсидували свою економіку за рахунок нафтогазової галузі. Коли доходи галузі стали падати, їхній Мінфін почав позичати кошти через ОФП (облігації федеральної позики, аналог українських ОВДП – "Апостроф") і був розпечатаний Фонд національного добробуту. Якщо ціна на нафту Urals (російський еталонний сорт) і далі падатиме, то субсидувати машинобудування чи агробізнес не буде за що. А це - падіння зайнятості та інфляція", - сказав експерт у коментарі виданню.
І очевидно, що нинішні економічні проблеми РФ – це лише початок. А продовження (і, сподіватимемося, завершення) цього процесу ми спостерігатимемо у 2023 році.
"Думаю, очікується спад на 5-7%, інфляція на рівні від 20% і початок розпаду енергетичного сектора", - спрогнозував подальший розвиток ситуації Віталій Шапран.
Без сумнівів, західні санкції продовжуватимуть діяти на російську економіку.
"Проблеми накопичуються, вони тільки зараз почали вилазити, хоча санкції ввели сім-вісім місяців тому, - каже Сергій Фурса. - Відповідно, ще більше проблем має з'явитися з часом".
