У російському бюджеті утворився величезний дефіцит, який до кінця поточного року може набути абсолютно гігантських форм. Влада РФ намагається знайти кошти на покриття дефіциту, де тільки можна. Зокрема, розглядається варіант одноразового "добровільного" внеску з боку бізнесу. "Апостроф" розбирався, чому Кремль іде на такі крайні заходи, чи понесуть російські олігархи данину президенту Путіну, і чи вистачить країні-агресору грошей на війну проти України.
Уряд Росії хоче, щоб великий бізнес скинувся на війну проти України, яку в країні-агресорі називають спеціальною військовою операцією (СВО).
Подібні ідеї озвучувалися вже давно, проте останніми днями з'явилися деякі деталі цієї ініціативи.
Про те, що влада обговорює з бізнесом можливість здійснення "добровільного" внеску до федерального бюджету, днями повідомив перший віце-прем'єр РФ Андрій Білоусов.
"Добровільний внесок від бізнесу, так, він обговорюється, одноразовий, - розповів Білоусов. - Справа в тому, що фінансові результати минулого року були дуже хороші, і у багатьох компаній, особливо в першому півріччі, за перші три квартали, результати були сильно в плюс".
Чиновник не назвав суму очікуваного внеску, однак, за даними російських ЗМІ, він має становити 200–250 мільярдів рублів (2,7-3,4 мільярда доларів за поточним курсом).
Олігархи йдуть у відмову
Треба сказати, що пропозиція "скинутися" була сприйнята без ентузіазму. Зокрема, Російський союз промисловців і підприємців (РСПП), який представляє інтереси великого бізнесу та неформально називається "профспілкою олігархів", вважав його таким, що не може бути реалізованим.
"Дуже важко буде реалізувати ідею добровільного внеску. Компанії різні - і з погляду маржинальності бізнесу в 2022 і 2023 роках, і з точки зору ситуації з податками, що сплачуються. Більше того, різні ситуації з інвестиціями, у тому числі соціальними, на територіях присутності", - висловив загальну думку голова РСПП Олександр Шохін.
За його словами, кошти, зароблені компаніями в 2022 році, на той час, коли треба буде робити "добровільний" внесок, вже будуть розподілені відповідно до ухвалених раніше корпоративних рішень. Він також зазначив, що в деяких компаніях корпоративні процедури не можуть оминути навіть мажоритарні акціонери (тут, мабуть, має звучати закадровий сміх).
При цьому Олександр Шохін звернув увагу на той факт, що та сприятлива кон'юнктура для бізнесу, про яку говорив Андрій Білоусов, для більшості компаній вже закінчилася, а тому у 2023 році у них просто не буде вільних коштів для здійснення внеску (тут укотре варто згадати заяви роспропаганди та й самого президента РФ Володимира Путіна про те, що "західні санкції не діють").
Замість "добровільного" внеску РСПП пропонує уряду низку альтернатив. Зокрема, це випуск облігацій федеральної позики (ОФП, аналог українських ОВДП), стимулювання інвестицій у соціальні проекти, орієнтовані на бізнес, створення венчурного фонду, в який приватний бізнес та держава вкладатимуть кошти за формулою "50 на 50".
Але головною пропозицією промисловців та підприємців є підвищення податку на прибуток із нинішніх 20% до 20,5%. "За нашим розрахунком, додаткові 0,5 процентних пункти до федеральної частини податку на прибуток були б достатні для виходу на рівень додаткових доходів, які уряд розраховує отримати у вигляді добровільного внеску бізнесу", - пояснив Олександр Шохін.
Голова РСПП Олександр Шохін
Цілком очевидно, що російський бізнес абсолютно не горить бажанням ділитися з державою кровно заробленим, і озвучені РСПП пропозиції це чудово демонструють. Особливо в частині збільшення податку на прибуток – адже у звітності можна прибуток "намалювати" суттєво менше реального, а то й взагалі збиток показати (і тоді податок взагалі платити не потрібно), а тут – "вийми та поклади" 200 мільярдів, а то і всі 250!
Однак пропозиція уряду до бізнесу зробити "добровільний" внесок може виявитися такою, від якої не можна відмовитися. У Росії давно минули ті часи, коли олігархи нав'язували свою волю державі, якою вони, по суті, і керували (досить згадати "семибанкірщину" з "лихих 90-х"). Сьогодні право, та й те, обмежене, впливати на ухвалення рішень мають лише члени кооперативу "Озеро" з числа так званих "друзів Путіна", і їх, схоже, стає дедалі менше.
Уже відомо, що уряд РФ пропозицію РСПП щодо підвищення податку на прибуток відкинув. Поки що. І, якщо російська влада все ж таки піде на підвищення податків з метою збільшення доходів бюджету (а такі чутки циркулюють), то хто сказав, що це буде зроблено замість, а не разом із вибиванням з бізнесу "добровільних" внесків.
Утім, навіть із нинішнім ослабленим олігархатом Кремль все одно не хоче йти на конфронтацію. Як стало відомо, президент РФ Володимир Путін планує відвідати з'їзд РСПП, який відбудеться у середині березня. Навряд чи сторони одразу прийдуть до компромісу, але дискусія на з'їзді напевно відбудеться.
Без нафтогазових доходів
За технічними деталями можливого "добровільного" одноразового внеску загубилося насправді головне питання: а для чого, власне, знадобилося цей внесок стягувати? У Росії, як і в інших країнах, бізнес сплачує податки, які поповнюють федеральний та місцеві бюджети. Навіщо, в такому разі, брати з бізнесу, нехай навіть найбільшого, додаткову мзду?
Вся справа в тому, що в російському бюджеті утворилася величезна дірка, і закривати її фактично нічим. Ця дірка утворилася передусім через колосальне падіння доходів від продажу нафти внаслідок санкцій.
Нагадаємо, 5 грудня 2022 року набули чинності санкції Європейського Союзу щодо російської нафти – країни ЄС запровадили ембарго на морські поставки нафти з РФ, одночасно встановивши стелю для неї (для інших покупців) у 60 доларів за барель. А 5 лютого 2023 року аналогічні санкції було запроваджено щодо російських нафтопродуктів.
"Те, що ми очікували і хотіли бачити на початку війни, - що в них закінчаться гроші, цього не сталося. Але, як тільки торкнулися нафтогазових доходів, це почало проявлятися дуже суттєво, - пояснив у коментарі "Апострофу" фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. - Система почала тріщати, бо їй нема чим підживлюватися".
А бюджет – це не лише зарплати лікарів та вчителів, а й фінансування війни.
У 2023 році Росія планує витратити на війну проти України приблизно 30% усієї видаткової частини бюджету, а це – близько 120 мільярдів доларів.
"Усі ми пам'ятаємо статистику про те, що за дев'ять місяців 2022 року Росія витратила на війну 82 мільярди доларів. Якщо минулої весни такі витрати могли виглядати цілком прийнятними через те, що країна-агресор отримувала за нафту і газ близько 1 мільярда доларів на день, то зараз ситуація інша, і їм доведеться збирати гроші з бізнесу", - сказав у коментарі виданню аналітик компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) Максим Орищак.
Вижмуть усе
Тобто, по суті, Кремль змушений визнати, що утримувати армію, набрану, зокрема, шляхом проведення "часткової" мобілізації, і вести війну проти України йому нема за що.
Але чи вдасться російській владі зібрати з бізнесу потрібну данину? Поки, як бачимо, олігархи всіляко упираються поборам.
Андрій Шевчишин нагадав, що на зорі свого правління Путін збирав "капітанів" великого бізнесу, яким натякнув, що їм "треба ділитися". Після цього, як відомо, у в'язницю вирушив найбагатший на той час росіянин Михайло Ходорковський, який не прислухався до тонких натяків російського президента.
"Щось подібне може бути застосоване до олігархів знову", - зазначив Шевчишин.
Принаймні анонсований з'їзд РСПП цілком вписується в цю схему.
Однак слід пам'ятати, що на початку "нульових", коли відбулася зустріч Путіна з олігархами, у Росії починалася епоха під назвою "тучні роки", що було пов'язано зі зростанням цін на нафту, тоді як зараз відбувається все з точністю до навпаки.
З іншого боку, російські олігархи зберігають капітали і бізнес завдяки своїй лояльності президенту Путіну, а тому, швидше за все, їм все ж таки доведеться скинутися.
"Ініціатива буде формально добровільною, а за фактом – домовленістю між ключовим бізнесом країни та урядом", – пояснює Максим Орищак.
Але скільки завдяки такому добровільно-примусовому внеску зможе влада вичавити з бізнесу?
Нагадаємо, що йдеться про суму близько 3 мільярдів доларів від однієї компанії. Якщо припустити, що заплатять, наприклад, 50 компаній, такий "общак" потягне на 150 мільярдів доларів. Якщо ж "дарувальників" буде всього з десяток, то вдасться наскрести "якихось" 30 мільярдів - це значно скромніше, але й вони на дорозі не валяються, тим більше, що інші джерела фінансування цього року будуть під великим питанням.
"Врятувати країну від безгрошів'я цей крок не зможе, але дозволить протриматися на війні в умовах дефіциту бюджету протягом 2023 року", - вважає Максим Орищак.
При цьому він упевнений, що російська влада, у разі потреби, вичавлюватиме з бізнесу все, що можна.
Назад в СРСР
До речі, глибинному народу (особливо, якщо провести грамотну пропагандистську кампанію) "розкулачування" олігархів може прийтися до душі. З однією поправкою - поки це не торкнеться його самого. Адже бізнес насамперед великий – це роботодавець.
"Це має дійти до мас, а до них воно дійде лише через припинення виплат чи інфляцію", - каже Андрій Шевчишин.
Особливо чутливими стануть проблеми з виплатами працівникам держсектора, силовикам: "За рахунок чого це покриватиметься? За рахунок емісії. А тоді це суттєво розхитає фінансову систему".
Але все це – питання не одного дня. Тим більше, якщо в Росії під вантажем економічних проблем зростатимуть ціни, тоталітарна влада зможе якийсь час стримувати їх за допомогою регулювання.
"Допоки, як у Радянському Союзі, це не призведе до появи дефіциту. Але, як би нам не хотілося, це теж не станеться дуже швидко", - резюмував Шевчишин.
