Світові ціни на нафту продовжують знижуватися. Особливо помітним є падіння вартості російської Urals, що є наслідком введених проти країни-агресора санкцій. При цьому падають не лише ціни, а й обсяги видобутку та експорту російської нафти, що неминуче призводить до скорочення доходів бюджету РФ. "Апостроф" з'ясовував, коли настане колапс російської нафтової галузі, а разом із нею - самої Росії.
У березні світові ціни на нафту суттєво знизилися. Якщо на початку місяця вартість еталонної марки Brent сягала 86 доларів за барель і вище, то в останні числа вона становила 75-77 доларів за барель.
Інші сорти нафти також подешевшали. Так, ціна американської WTI знизилася з 80 доларів за барель до 72 доларів.
Більш ніж на 10 доларів впала ціна бареля російської марки нафти Urals. На початку березня вона становила понад 62 долара, а наприкінці місяця – менше 50 доларів. І якщо котирування Brent і WTI після значного падіння трохи скоригувалися вгору, то російська нафта продовжила знецінюватися.
Банки тиснуть на нафту
Однією з причин зниження нафтових цін стала банківська криза у США. Нагадаємо, 10 березня там збанкрутував Silicon Valley Bank (SVB), а через два дні після цього - Signature Bank. Великі проблеми також відчував First Republic Bank, в який для його порятунку найбільші американські банки, у тому числі JPMorgan Chase, Citigroup і Bank of America влили 30 мільярдів доларів.
Не додав оптимізму і крах Credit Suisse, який з метою купірування кризи був куплений "задешево" його головним конкурентом - банком UBS (за 3 мільярди швейцарських франків), при цьому Центральний банк Швейцарії надав фінансові гарантії під це злиття.
Експерти вже пророкують проблеми найбільшому банку Німеччини Deutsche Bank, акції якого падали кілька днів поспіль. У зв'язку з цим німецький канцлер Олаф Шольц та французький президент Еммануель Макрон були змушені виступити з публічними заявами щодо стабільності європейської банківської системи.
Однак побоювання розширення банківської кризи все одно зберігаються, і вони також штовхають нафтові котирування вниз.
Ну і, до того ж, ціни обвалила заява міністра енергетики США Дженніфер Ґренголм про те, що поповнення стратегічних запасів нафти країни розтягнеться на кілька років. За словами аналітика ринку нафти Стівена Бреннока, на якого посилається Reuters, зменшення обсягів закупівель для стратегічних запасів США стало значним ударом для прогнозу світового попиту на нафту.
Нагадаємо, зараз стратегічні запаси нафти США знаходяться на найнижчому рівні з 1983 року через те, що адміністрація Джо Байдена минулого року розпродавала з нього деякі обсяги, щоб збити ціни.
Поки що складно прогнозувати подальшу динаміку нафтових котирувань, тому що збільшення попиту очікується з боку Китаю, найбільшого у світі споживача сирої нафти. З іншого боку, можливе уповільнення світової економіки, напевно, "остудить" попит, а, значить, і ціни.
Нафтові санкції у дії
Як відомо, Європейський Союз наприкінці 2022 року ввів ембарго на морські постачання російської нафти та одночасно встановив цінову стелю на рівні 60 доларів за барель для тих країн, які продовжують її купувати.
На сьогодні найбільшими споживачами російської нафти є Китай та Індія, причому остання до 2022 року взагалі не купувала її в РФ.
Росія намагається всіма способами обійти санкції, використовуючи для цього, зокрема, "тіньовий" танкерний флот. Сьогодні нерідкі випадки, коли просто в морі, поблизу європейських берегів, нафта з цих танкерів переливається на інші судна, стаючи після цього легальним товаром.
Зазначимо, що суть санкцій полягала не в тому, щоб усунути російську нафту з ринку, а в тому, щоб зменшити її ціну і, як наслідок, надходження до бюджету Росії.
Тим не менш, РФ змушена скорочувати нафтовидобуток, оскільки нові покупці не змогли компенсувати втрату європейського ринку.
Наприкінці 2022 року віце-прем'єр Росії Олександр Новак повідомив, що скорочення становитиме 500 тисяч барелів на добу. Однак днями він зазначив, що добове зменшення нафтовидобутку на півмільйона барелів у найближчі три місяці відраховуватиметься від лютневого показника в 10,2 мільйона барелів – до 9,7 мільйона барелів на добу. А це, як пише Reuters, набагато менше скорочення, ніж планувалося раніше. Відповідно, російської нафти на ринку буде більше, і котирування, якщо не впадуть ще сильніше, то, ймовірно, і не виростуть.
Без прибутків, але з дефіцитом
Російські пропагандисти люблять малювати апокаліптичні картини настання світової економічної кризи, представляючи її як таку собі "небесну кару" Заходу за його спроби ущемити "Святу Русь". Але вони забувають додати, що під час світових криз відбувається обвал на сировинних ринках, і ціни, зокрема, на нафту і газ, якими торгує Росія, падають, скорочуючи ще більше доходи федерального бюджету.
Як відомо, нафтогазові доходи є критично важливими для російського бюджету. Сьогодні, порівняно з початком 2022 року, вони впали майже на 50%.
Крім того, бюджет РФ на поточний рік зверстаний з урахуванням середньої ціни на нафту у 70 доларів за барель, а вона зараз, нагадаємо, становить менше 50 доларів. Така різниця у вартості означає мільярдні недонадходження.
Розрив, що збільшується, між витратами, які, в основному, пов'язані з війною проти нашої країни, і доходами, що скорочуються, призвів до утворення величезного бюджетного дефіциту. При цьому якщо дефіцит за підсумками 2023 року запланований на рівні 2,9 трильйона рублів (38 мільярдів доларів), то станом на 3 березня, він вже досяг 3,3 трильйона рублів (43 мільярдів доларів). Тобто він уже перевищив річний план і за різними оцінками може становити в результаті близько 6-7 трильйонів рублів (78-91 мільярд доларів), а то й більше.
Покривати цей дефіцит, по суті, нема чим. Є кошти Фонду національного добробуту (ФНД), але в ньому нема ліквідних активів.
Правильною дорогою йдете, товариші
Але чи можна говорити про те, що російську нафтову галузь, а разом із нею і всю Росію, наздоганяє колапс?
Поки що такої загрози для РФ немає, вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
"Поступово вона (Росія) диверсифікує постачання до Китаю, Індії, країн Африки, Латинської Америки. Так, вона багато програє, нафта продається практично на рівні собівартості. Росія навіть змушена скорочувати нафтовидобуток. Це вплив санкцій. Вони діють, але поки говорити про крах Російської Федерації через нафтове ембарго рано", - сказав експерт у коментарі "Апострофу".
За словами президента Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, якби найближчими місяцями ціни на нафту знизилися до рівня 2020 року, коли вони балансували в районі 30 доларів за барель, то тоді були б шанси на те, що у Росії все почало б валитися вже в 2024 році.
Але навіть у цьому випадку російська нафтова галузь може встояти.
Гончар порівняв нинішню ситуацію з кінцем 1980-х - початком 1990-х років, коли в Росії, як і в інших країнах, що виникли на руїнах СРСР, лютувала економічна криза: "Проте тоді нафтовий комплекс (Росії) не розвалився".
Щоправда, додав він, розвалився Радянський Союз, "бо отримувані від продажу нафти доходи не покривали всі витрати в рамках колишнього СРСР".
Як відомо, зниження цін на нафту в середині 1980-х років стало однією з причин послаблення і, зрештою, розвалу Радянського Союзу.
У сьогоднішній Росії нафтогазові доходи також не покривають зростаючих витрат.
"Вони йдуть вірним шляхом до катастрофи, - резюмує Михайло Гончар. - Кирдик настане, але не протягом кількох місяців - для цього знадобиться два-три роки".
