Російська влада кинула всі сили на стримування обвалу рубля. Одним із інструментів боротьби з девальвацією традиційно є збільшення облікової ставки, що й зробив поспіхом Центробанк РФ, піднявши її в середині серпня з 8,5% до 12% річних. Однак висока процентна ставка має і зворотний бік, що виявляється в охолодженні ділової активності. "Апостроф" розбирався, наскільки ефективно влада РФ протистоїть девальвації та інфляції, і в чому ризик підвищення облікової ставки центробанком.
Ставка більша, ніж рубль
Курсове ралі, яке тривало в Росії весь липень та першу половину серпня, закінчилося або, швидше за все, взяло паузу.
Нагадаємо, у перші числа липня російська валюта різко обвалилася, долар злетів вище позначки 90 рублів. Весь минулий місяць курс долара зростав, неухильно наближаючись до 100 рублів, а самої "сотки" він вже досяг (і навіть на деякий час перевищив) у середині серпня.
Утім, практично відразу після цього рубль почав відігравати втрати, і останніми днями курс тримається біля позначки 94 рубля/долар.
Читайте: В Кремлі хочуть відібрати таємні запаси валюти у мільярдерів: хто стане "дійною коровою"
Сталося це не саме собою. Різні інсайдери повідомляли, що в уряді РФ дуже болісно відреагували на невпинне зростання валютного курсу і, головне, подолання психологічного рівня 100 рублів за долар. Кажуть, що у зв'язку з курсовим ралі зі сплячки навіть вийшов президент Росії Володимир Путін, який доручив Мінфіну та центробанку вжити заходів щодо зниження курсу долара.
Насправді, у влади було не так багато інструментів для стримування зростання валютного курсу, не кажучи вже про те, щоб відігнати його на колишні позиції.
Експерти, раніше опитані "Апострофом", прогнозували, що ЦБ РФ піде на підвищення облікової ставки, що, по ідеї, має як сповільнити зростання цін, так і знизити курс долара до рубля. Що стосується першого, то поки що про результативність цього кроку говорити зарано, а ось курс справді знизився. Щоправда, не одразу.
Слід зазначити, що регулятор підвищив ставку ще у липні – з 7,5% до 8,5% річних, а до цього вона не змінювалася з вересня 2022 року. Але 15 серпня центробанк провів позапланове засідання, на якому підняв облікову ставку одразу на 350 базисних пунктів (або на 3,5 процентних пункти) – з 8,5 до 12%.
Мінфін, у свою чергу, наполегливо пропонував зобов'язати російських експортерів продавати більшу частину валютної виручки – це мало б збільшити обсяги валюти, що надходить до РФ і, як наслідок, знизити на неї попит. Пізніше світові видання з посиланням на джерела повідомили, що провідні експортери "погодилися" на пропозицію продавати валюту всередині Росії.
При цьому, якщо добровільно-примусовий продаж валюти експортерами (а, точніше, поки що лише інформація про це) справді відіграв свою роль у стабілізації валютного курсу, підвищення облікової ставки центробанком на ньому ніяк не позначилося.
"Ринок очікував більшого підвищення. Саме тому після фактичного збільшення ставки ослаблення рубля продовжилося, - сказав у коментарі "Апострофу" фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. - Тільки після того, як центробанк почав обговорювати обмеження на рух капіталу, рубль потроху почав зміцнюватися".
Підвищення ставки не допомогло, і це стало зрозуміло вже наступного дня, погоджується інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса.
"Справа в тому, що природа тиску на курс рубля ніяк не пов'язана з природою різних процентних ставок у різних юрисдикціях. Коли ви піднімаєте ставку, ви чекаєте, що до вас прийде спекулятивний капітал, але такий капітал в Росію зараз не прийде. Відповідно ефект від зростання ставки навряд чи можна очікувати", - пояснив експерт у розмові з виданням.
Та ж ситуація, за його словами, щодо відтоку капіталу – вищі ставки, по ідеї, мають цей процес загальмувати, але якщо відтік капіталу пов'язаний з екзистенційною проблемою страху від того, що відбувається в країні, ефекту не буде.
"Тому саме зростання ставок не допомогло, а рубль зміцнився після того, як було проведено нараду Путіна з експортерами, на якій експортерам розповіли, скільки і як вони повинні повернути валютної виручки. І це тимчасово допомогло. Але як довго це буде допомагати, я не знаю. Може це буде тиждень, місяць, три місяці", - сказав Фурса.
Проте центробанк у разі потреби готовий продовжити підвищувати облікову ставку. Крім того, до кінця року можна очікувати більш жорстких обмежень на рух капіталу.
При цьому певні обмеження на переміщення валютних коштів запроваджуються вже зараз. Так, Сітібанк, російська "дочка" американської Citigroup, з 22 серпня припинила прийом доларів та євро у своїх касах.
А австрійський Raiffeisen Bank, який із серпня не приймає в касах долари та євро, з 1 вересня запроваджує комісію у розмірі 50% на всі перекази в американських доларах з інших банків (при цьому мінімальний розмір комісії становитиме 1000 доларів).
Зростання повернеться
Парадокс нинішньої ситуації полягає в тому, що курс, що встановився на сьогодні, на рівні 93-95 рублів за долар, все одно істотно вищий за той, що був до липневого обвалу (80-84 рубля/долар). У зв'язку з цим напрошується конспірологічна теорія про те, що влада, по суті, обвалила курс, подавши це як зміцнення нацвалюти після подолання психологічної (і, до речі, цілком фізичної) позначки в 100 рублів.
Така маніпуляція могла бути здійснена з пропагандистською метою, оскільки в Росії в єдиний день голосування, 10 вересня, відбудуться місцеві вибори, і для влади було б небажано, щоб принаймні до цієї дати рубль пішов у нове піке.
Проте, швидше за все, недавня девальвація все ж таки не була штучною, і, навіть якщо до виборів уряду та центробанку вдасться утримати курс на нинішньому рівні, є всі підстави припускати, що незабаром падіння рубля відновиться.
Зокрема, аналітики "Альфа-Капіталу" вважають, що долар може знову вирости до 100 рублів і більше. Їхні оцінки базуються на тому, що продаж експортної виручки матиме обмежений і недовгий вплив на курс. Крім того, на послаблення рубля грає відтік капіталу з РФ, який згідно з розрахунками Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, після вторгнення перевищив 250 мільярдів доларів (для порівняння, під час світової фінансової кризи 2008 року з Росії вивели близько 150 мільярдів доларів).
А за словами професора Університету Помпеу Фабра в Барселоні, колишнього ректора Російської економічної школи Рубена Єніколопова, рубль девальвуватиме доти, доки в РФ не вирішать проблему бюджетного дефіциту. А дефіцит зростає через збільшення військових видатків на тлі падіння нафтогазових доходів.
Слабкий рубль, насправді, допомагає російському уряду скорочувати дефіцит бюджету, оскільки у рублях доходи, отримані у валюті від продажу нафти, газу та іншої сировини за кордон, номінально стають вищими.
Але негатив від девальвації все одно більший. Найголовніша проблема – це зростання цін. Експерти вважають, що інфляція внаслідок ослаблення рубля проявиться повною мірою вже у вересні.
Зокрема очікується подорожчання хліба на 10%. Через обвал рубля обслуговування імпортного обладнання, яке використовують російські хлібопекарі, суттєво подорожчало. Зростанню цін на хліб також сприяє "мудре" рішення Путіна вийти з "зернової угоди" - зерно і слідом за ним борошно подорожчало в середньому на 20%.
Дорогі кредити, нульове зростання
Як було зазначено вище, Центробанк Росії підвищив до 12% облікову ставку, але девальвацію рубля це навряд чи зупинить. І також далеко не факт, що такий крок уповільнить інфляцію (деякі економісти очікують до кінця року "цінове цунамі" в РФ).
Проте ефект від збільшення ставки буде. Причому негативний.
"Це завжди негативно для ділової активності, а також подорожчання кредитів - це стандартна історія, яка відбувається у всьому світі при зростанні ставок", - каже Сергій Фурса.
Зокрема, очікується суттєве збільшення відсотків за іпотекою. А це, у свою чергу, сприятиме поглибленню кризи на ринку нерухомості, яка спостерігається з початку 2023 року, - житло в Росії будується, але майже не розпродається, і подорожчання іпотеки лише посилить цю тенденцію.
"Аналогічно дорожчим буде будь-яке кредитування, що гаситиме кредитний імпульс і тиснутиме на різні виробничі аспекти", - каже Андрій Шевчишин.
Розуміють усю серйозність проблеми й у самій Росії.
"Слід очікувати різкого уповільнення зростання кредитування з вересня, зупинки інвестиційного циклу та падіння ВВП у межах 0,2-0,4% квартал до кварталу з урахуванням сезонного фактора вже у четвертому кварталі 2023 року", - написав у своєму телеграм-каналі незалежний російський фінансовий аналітик Павло Рябов.
Таким чином, підвищення облікової ставки (яка, нагадаємо, може ще збільшитися до кінця 2023 року, згідно із заявами ЦБ РФ), напевно, призведе до уповільнення економічного зростання, а, можливо, і до падіння ВВП у поточному році.
"Це один із факторів, і він працюватиме у бік падіння економіки, - каже Сергій Фурса. - Є й інші фактори – санкції, відтік капіталу. І як вони працюватимуть, ми не знаємо".
Від себе додамо, що як санкції, так і відтік капіталу навряд чи сприятимуть оздоровленню російської економіки. Донедавна консенсусний прогноз зростання російського ВВП на 2023 рік становив 1,5-2%. З урахуванням нових обставин, навіть цей далеко не видатний показник може виявитися недосяжним (не кажучи вже про більш негативний сценарій падіння економіки).
Але російська держава зараз, схоже, стурбована лише війною (і меншою мірою "соціалкою" напередодні виборів) і не скупиться на відповідні витрати. А це, як зазначалося вище, означає збільшення бюджетного дефіциту.
"У свою чергу, це буде формувати як девальваційний, так і інфляційний навіс", - каже Андрій Шевчишин.
Таким чином, ми можемо з усією сміливістю констатувати, що ті заходи – в першу чергу, підняття облікової ставки центробанком, що покликані уповільнити зростання цін і послаблення рубля, поставлених цілей не досягнуть, натомість уб'ють і без того мляве економічне зростання. А це означає, що грошей на війну у країни-агресора ставатиме дедалі менше. Але погана новина полягає в тому, що поки що для цього у неї кошти ще є.
Читайте: 100 рублів за долар: у Росії публічно висміяли Путіна, відео
