Тема стягування податків двічі з одних і тих же доходів не нова. Так було з амністією капіталів. Так зараз є з волонтерськими зборами. Найближчим часом можуть бути дестабілізовані ще два ринки — фінансів та геймінгу. Детальніше про це читайте в матеріалі "Апострофа".
На початку літа широкого резонансу набула історія, коли ДПС намагалась стягнути податок на прибуток з 20 млн грн, зібраних на закупку дронів у рамках проєкту "Люті Пташки". Тоді водночас з дискусією навколо "податку на волонтерство" та докорами Кабміну через застарілу постанову №112 від 2016 року, де у списку допомоги військовим немає дронів, було порушено ще одне принципове питання — про колізію подвійного оподаткування. Тому що ті, хто задонатив на дрони, уже заплатили податок на дохід. Як фізичні особи, так і юридичні.
Можновладці погодились, що подвійного оподаткування в Україні не має бути. Але за пару місяців у фінансовому комітеті парламенту народився законопроєкт № 9656 "Щодо особливостей оподаткування чистого процентного доходу банків". Ним пропонується ввести додатковий 5% -ний податок на дохід з процентів. Він сплачуватиметься фінустановами до податку на прибуток підприємств, не вираховується з нього і не зменшує розмір податку на прибуток.
Читайте також: В Україні готують неприємний "сюрприз" для підприємців: що хочуть змінити з 1 жовтня
Щобільше, базою 5%-ного податку буде не отриманий, а нарахований дохід. Бо за правилами фінзвітності дохід відображається за першою подією - тобто нарахуванням. Це означає, що податок сплачується також з непрацюючих кредитів, так званих NPL, частка яких на 1 серпня складала майже 40% і лише за місяць зросла на 5 млрд грн. Проще кажучи, доходу не отримано, а податок платити прийдеться.
Головні співавтори законопроєкту — голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев та його заступник Ярослав Железняк.
Тому питання наразі не в тому, що в країні війна, а в банківському секторі — прибутковість, а у принципі: держава створює правила гри, а потім карає бізнес за те, що він їх дотримується.
Ба більше. Оподатковувати планують так званий чистий процентний дохід. Це різниця між процентним доходом та процентними витратами. Вона більша у тих банків, які якісніше керують своїми активами та пасивами. Виходить, чим ефективніше працює банк, тим більшу суму податку йому прийдеться платити. Чи десь іще в світі карають за кращу ефективність роботи?
Дещо подібне відбувається у сфері геймінгу. Навесні 2022-го, незабаром після повномасштабного вторгнення, депутати дозволили гральній індустрії як і іншим бізнесам перейти на спрощену систему оподаткування (2% з обороту). І деякі компанії цим скористалися.
Тоді "просіли" практично всі ринки і сектор азарту не став виключенням. За даними Ukrainian Gambling Council, трафік онлайн-казино зменшився на 80%, а наземні заклади (казино і гральні автомати) просто закрились. Відновлювати свою роботу вони почали ближче до осені. Але тут розпочався енергетичний терор агресора і блекаути, які тривали до весни 2023 року.
Згодом депутати, які самі ж прийняли рішення про спрощену систему оподаткування, звинуватили гральний бізнес у сплаті замалого обсягу податків. На початку 2023 року до Податкового кодексу були внесені зміни, які встановлювали ставку податку 18% на Gross Gaming Revenue (GGR) або валовий ігровий дохід онлайн-казино. Якщо коротко, це податок із суми ставок гравців, який сплачує компанія-організатор. Гравець своєю чергою, отримавши виграш в лотерею або в казино, сплачує 18% податку на доходи фізосіб (ПДФО) і 1,5% військового збору (ВЗ) з суми виграшу.
Після того як норму змінили, гральний бізнес заплатив за 8 місяців 2023 року 5,6 млрд грн податків, що в 10 раз більше, ніж за весь 2021-й рік, і майже в 3 рази більше, ніж за весь 2022-й. Як повідомив Ярослав Железняк, тільки за серпень 2023 року сплачено 2,28 млрд грн.
Є привід радіти, що все вийшло. Нарешті досягнуто паритету між інтересами бізнесу, гравця і потребами бюджету. Але натомість з'явились плани активувати абсурдну новелу Податкового кодексу і оподатковувати ще й суму ставки гравця у розмірі 18%.
Виходить так, що людина робить ставку за власні гроші (дохід від бізнесу, зарплату, премії, проценти з депозитів, тощо), з яких вже були утримані ПДФО, ВЗ, податок на проценти з депозитів, тощо, а її змушують платити ще раз ті самі 18%, які також платить і компанія. Це вже не подвійне, а потрійне оподаткування.
І тут принагідно згадати, як провалилась податкова амністія. Легалізація азартної сфери сфери і детінізація капіталів були важливою складовою передвиборчої програми Володимира Зеленського. Президент дотримався обіцяного і подав до Верховної Ради як невідкладні законопроєкти щодо податкової амністії, а Кабмін, який тоді очолював Олексій Гончарук — законопроєкт про легалізацію грального бізнесу.
Що сталося далі? Проєкти потрапили до комітету Гетьманцева. І досить швидко про них забули. Натомість з'явились власні законодавчі ініціативи голови комітету. А невдовзі він почав позиціювати себе як автора обох реформ.
Але там де є Гетьманцев, чомусь виникає подвійне чи навіть потрійне оподаткування. Коли населення усвідомило, що треба сплатити 5% внесеної на банківський рахунок готівки, охочих значно поменшало. Більшість «схованого під матрацами» – це багаторічні заощадження з зарпалти, доходи від продажу майна, спадщини, діяльності ФОПів тощо. Як правило, раніше їх вже було тим чи іншим чином оподатковано. Люди не розуміли, навіщо платити ще раз? В результаті результаті замість обіцяних Гетьманцевим $20 млрд було задекларовано активів на 6,2 млрд грн, а відрахування до бюджету склали всього 379,5 млн грн.
Така ж само доля може спіткати і експеримент з подвійним оподаткуванням грального бізнесу і банків. Легальний геймінг, скоріш за все, втратить гравців, насамперед в онлайні, тому що переміститись у "сіру зону" - технічно не є проблемою. Разом із зменшенням попиту на легальні ігри, впадуть і доходи компаній, а з ними податки, які наразі так тішать парламентарів своїм зростанням. А "тіньовики" потиратимуть руки, рахуючи готівку.
Що стосується банків, то епоха їх надприбутків швидко мине: у разі застосування додаткового податку 5%, банки в кращому випадку позбавлять клієнтів приємних винагород — бонусів і кешбеків, у гіршому — підвищать комісії та інші платежі за обслуговування. Останнє вирігодніше.
Читайте: В Україні скасували 2% єдиний податок: що зміниться для ФОПів
