Долар у Росії знову коштує близько 100 рублів, а наступного року його курс може зрости ще більше – до 150, а то й 250 рублів. Девальвація національної валюти штовхає ціни вгору, через що прості росіяни біднішають, тим більше, що подачки від влади стають дедалі мізернішими, оскільки значна частина бюджету спрямовується на військові витрати, хоч і вони є, скоріше, тільки на папері, а не в реальності. Схожа ситуація спостерігалася за часів пізнього СРСР.
Два курси - два способи життя
Валютний курс у Росії знову зростає, незважаючи на обмежувальні заходи Центробанку РФ.
Нагадаємо, на початку липня курс американського долара перевищив позначку 90 рублів, а в серпні досяг психологічного порогу в 100 рублів. Центральний банк Росії з метою стримати девальвацію 15 серпня підняв ключову ставку до 12% з 8,5% і після цього курс на якийсь час відкотився до 93-95 рублів.
Щоправда, у вересні долар (а також євро та інші "недружні" валюти) знову почав дорожчати, і ЦБ РФ знову підвищив ставку – до 13% річних.
Читайте: Дизель-шоу по-російськи: кому смішно, а кому сумно від цін на пальне в РФ
Однак і це не допомогло, і станом на початок жовтня курс впритул наблизився до 100 рублів за долар.
Влада РФ не на жарт перейнялася проблемою девальвації рубля, і останнім часом від чиновників лунають різні пропозиції з цього приводу, в тому числі, доволі екзотичні.
Так, міністр економічного розвитку Максим Решетніков заявив про доцільність використання в цьому питанні китайського досвіду: "Потрібно вивчати китайську модель, де юаневий ринок поділяється на внутрішній та зовнішній, і реалізувати власний її аналог, зберігаючи при цьому єдність курсу рубля".
Насправді китайський досвід виявився цілком радянським, і полягає він, власне, в наявності двох (а іноді й більше) валютних курсів. При цьому в СРСР також був курс "чорного" ринку, який перевищував офіційний у кілька разів.
"Це було вже в Радянському Союзі, і це означає відсутність конвертованості. Будь-яка відсутність конвертованості - це величезні збитки для економіки", - прокоментував пропозицію Решетнікова голова "Сбербанка" Герман Греф, який, до речі, в "нульові" очолював Мінекономрозвитку РФ.
Треба сказати, що Грефа відносять до категорії так званих "системних лібералів", які наразі в Росії не у фаворі. Однак не в захваті від пропозиції повернутися до радянської практики і менш ліберальні чиновники, наприклад, голова ВТБ Андрій Костін, який, як вважається, є близьким до російського диктатора Володимира Путіна, і, за деякими даними, також як і господар Кремля є вихідцем із КДБ СРСР.
"Якщо ми введемо два курси рубля, у нас один буде 150, а інший - 250, це точно. Тому цього не треба робити", - заявив Костін на банківському форумі, який наприкінці вересня пройшов у Сочі.
Тобто, зважаючи на сказане, глава ВТБ у перспективі не бачить курсу долара навіть по 100 рублів.
У будь-якому випадку, навіть сама дискусія щодо можливості запровадження двоконтурної валютної системи свідчить про дуже серйозні проблеми в економіці Росії.
"В економічній історії важко згадати хоча б один приклад, коли країна проводила подібні зміни з власної волі. Як правило, запровадження двох валютних курсів - це крок назад у розвитку, тобто вимушений захід, а його вплив на економіку варіюється від просто негативного, до дуже негативного", - сказав у коментарі "Апострофу" аналітик компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) Максим Орищак.
За його словами, для здійснення ручного регулювання, яке неминуче в такій ситуації, потрібні величезні фінансові та адміністративні ресурси. "А якщо це ще й експортно-сировинна економіка як російська, то в умовах найжорсткіших санкційних обмежень, коли центральний банк не має доступу до половини золотовалютних резервів і не може повноцінно впливати на власний валютний ринок, гібридне регулювання валютних курсів на внутрішньому та зовнішньому контурах стає просто неможливим", - додав експерт.
Рубль падає - ціни зростають
На думку Максима Орищака, ситуацію, що склалася, можна сміливо назвати "цугцвангом", оскільки хороших варіантів у країни-агресора сьогодні просто немає.
"Якщо нічого не робити, то валюта РФ продовжить девальвувати та посилювати інфляцію, що руйнівно для економіки та соціальної стабільності. Якщо ж щось серйозно змінювати у валютному регулюванні, все далі відходячи від гнучкого курсоутворення, то це негативно вплине на ефективність усієї економіки, знизить довгострокові темпи зростання ВВП. Крім того, негнучкий валютний курс розбалансує фінансову систему РФ", - зазначив він.
Ослаблення рубля вже призвело до суттєвого зростання цін, до того ж не тільки на імпортні товари, а й цілком російські, оскільки, наприклад, навіть для виробництва продуктів харчування необхідні як посівний матеріал, так і обладнання, яких у Росії немає, і їх потрібно завозити з-за кордону, зокрема, з "недружніх" країн.
Навіть офіційна статистика визнає, що останнім часом інфляція помітно прискорилась. Так, за тиждень з 19 по 25 вересня ціни зросли на 0,28%, тоді як у два попередні тижні спостерігалося зростання на рівні 0,13%.
У річному вимірі інфляція вже наблизилася до 6%. Як пише російське видання "Ведомости", яке іноді дозволяє собі деякі вільності у питаннях економіки, згідно з внутрішнім документом Мінекономрозвитку, який є у розпорядженні журналістів, прогноз інфляції в 2023 році підвищений з 5,3% до 7,5%.
Але зростання цін цього року може виявитися значно більшим.
"Прості росіяни" фіксують інфляцію, яка вдвічі перевищує офіційну, на рівні майже 14%.
На думку деяких економістів та фінансистів, до кінця поточного року ціни в Росії зростуть як мінімум на 20%, але, можливо, і на 25-30%. Поки щоправда, ніщо не вказує на реалізацію саме такого сценарію, однак окремі товари, зокрема продукти харчування, показують відповідне цінове зростання (куряче м'ясо подорожчало на 18%, цукор - на 19%, овочі та фрукти – на 30-70%).
Не забуватимемо також про величезний дефіцит російського бюджету, який утворився через безпрецедентне зростання видатків, головним чином, військових, на тлі скорочення доходів, у тому числі нафтогазових. Багато фахівців упевнені, що для покриття бюджетного дефіциту влада вдасться до прихованої емісії рубля, що ще більше прискорить зростання цін.
"Я не думаю, що інфляція у агресора (нинішнього року) буде близько 20% - їхній монетарний маховик тільки на початку надмірної емісії, і, швидше за все, основні інфляційні ризики у них припадуть на 2024 рік", - заявив у розмові з "Апострофом" економіст, колишній член Ради Національного банку України (НБУ) Віталій Шапран.
За його словами, зараз є всі ознаки "підкилимної" боротьби між Центробанком та Міністерством фінансів, оскільки вже мають місце затримки виплат бюджетникам та навіть військовослужбовцям.
"Грошей на армію та плани ВПК не вистачає, а емісійний механізм фінансування бюджету Центробанк поки стримує. Однак, оскільки доходи від нафтової галузі падають, рано чи пізно цей монетарний плацдарм обрушиться і перекине фінансову систему РФ назад у 90-ті", - каже Шапран.
ВПК проти ВВП
Як було зазначено вище, ритуальні танці навколо рубля можуть підірвати і так мляве економічне зростання.
Уже згаданий раніше голова Мінекономрозвитку РФ Максим Решетніков прогнозує, що ВВП країни-агресора зросте цього року на 2,8%.
Міністр фінансів Антон Силуанов не такий оптимістичний – він очікує зростання на рівні 2,5%. Щоправда, він прогнозує інфляцію у 6%, а це, як ми вже розуміємо, дуже сумнівно.
Тому куди більш реалістичними є прогнози, які передбачають збільшення російського ВВП менш ніж на 2%.
При цьому важливо розуміти, що навіть ці прогнози ґрунтуються на даних офіційної статистики, які, найімовірніше, були отримані шляхом маніпуляцій. А в такому разі правильніше розглядатиме сценарій не зростання, хай навіть млявого, а падіння російської економіки. За деякими оцінками, можливо, навіть у межах 5%.
Тим більше, що багато незалежних економістів очікують, що кумулятивний ефект санкцій та інших неприємностей для економіки РФ буде особливо відчутним у четвертому кварталі цього року.
Навіть цілком лояльні до Кремля фахівці визнають, що те економічне зростання, яке зараз спостерігається (або, принаймні, декларується), забезпечується за рахунок державних фінансових вливань у ВПК. При цьому в більшості інших галузей продовжується спад.
Росія вже помітно наростила свої військові витрати, а 2024 року вони обіцяють стати взагалі рекордними.
За даними Bloomberg, на бюджетну статтю "національна оборона" наступного року планується направити 10,8 трильйона рублів, що на 70% більше, ніж у поточному (6,8 трильйона рублів), у 2,3 рази більше, ніж у 2022 році (4,7 трильйона рублів), і втричі більше, ніж у довоєнному 2021 році (3,5 трильйона рублів). Фактично, військовий бюджет РФ (оборонним його просто язик не повертається назвати) у 2024 році становитиме близько третини всієї державної скарбниці (29,5%).
Саме такою була частка військових видатків у бюджеті СРСР 1990 року (29,4%). При цьому "оборонка" і "національна безпека", яка включає фінансування силового блоку, разом становитимуть близько 40% усіх видатків бюджету-2024. Для порівняння, 1990 року вони були на рівні 33%.
Інша справа, що "намальованих" грошей насправді може просто не бути, ознаки чого вже помітні зараз.
І тут особливого сенсу набуває аналогія з 1990 роком, який, як відомо, став останнім повним роком існування Радянського Союзу, після чого почався його розвал.
Читайте: Кремль збільшив витрати на війну: що запланувала РФ на 2024 рік
