"Нафтогаз" за підсумками першого півріччя 2023 року отримав чистий прибуток у розмірі 6,6 мільярда гривень, при тому, що минулого року компанія мала колосальний збиток майже на 40 мільярдів гривень. "Апостроф" розбирався, звідки у газового монополіста з'явилися такі високі доходи, чи можна довіряти оприлюдненим цифрам, і чому вони з'явилися саме зараз.
Група "Нафтогаз" отримала у першому півріччі 2023 року прибуток у розмірі 6,6 мільярда гривень.
"Фінансова звітність Групи "Нафтогаз" за шість місяців 2023 року підтверджена незалежною міжнародною аудиторською компанією. Групі вдалося суттєво покращити показники чистого консолідованого прибутку за результатами І півріччя 2023 року, який становить 6,6 мільярда гривень", - йдеться у повідомленні на сайті "Нафтогазу".
У компанії нагадали, що за аналогічний період 2022 року був збиток на 57,2 мільярда гривень.
Читайте: В "Нафтогазі" розповіли, коли зупинять транзит російського газу
У повідомленні також зазначається, що значного покращення фінансових результатів цього року вдалося досягти завдяки ефективній роботі з дебіторською заборгованістю та врегулюванню питання несанкціонованого відбору газу.
При цьому найнеприбутковішим напрямом для "Нафтогазу" у звітний період став продаж газу: "Негативний результат – наслідок постачання природного газу споживачам у межах виконання спеціальних обов’язків (ПСО) за цінами, встановленими державою" .
Однак згідно з оприлюдненою фінансовою звітністю "Нафтогазу" за перші шість місяців 2023 року, частину газу компанія все ж таки продала з прибутком.
Йдеться про так званий "буферний" газ, який, на відміну від товарного, повинен постійно перебувати в підземних сховищах, оскільки саме він забезпечує їхню нормальну роботу, насамперед тиск, необхідний для здійснення підйому палива на поверхню. Стосовно ПСГ України, у них має бути 4,5-4,7 мільярда кубометрів "буферного" газу.
Проте "Нафтогаз" вирішив продати частину цього газу.
"Реалізація частини активного газу, що виконує роль "буферного", відбулася внаслідок того, що протягом 2023 року компанія переглянула оцінку мінімально необхідних обсягів такого газу, а також стратегію щодо використання природного газу в цілому", - йдеться у фінзвітності компанії.
Реалізація цього газу забезпечила одержання доходу у розмірі 11,45 мільярда гривень.
Крім того, оскільки "Нафтогаз" збирається і надалі продавати "буферний" газ, менеджментом компанії було ухвалено рішення провести переоцінку вартості такого газу – у бік збільшення.
"Як результат, дооцінку газу в сумі 10 703 мільйони (10,7 мільярда – "Апостроф") гривень було відображено у складі іншого сукупного доходу", - йдеться у фінзвітності.
Уточнюється, що цей газ оцінили за ринковою вартістю, виходячи з ціни на Українській енергетичній біржі станом на звітну дату, яка становила 10 786 гривень за одну тисячу кубічних метрів.
"Буферна" зона
"Нафтогаз" не повідомляє, який обсяг "буферного" газу було продано. В експертній спільноті обсяги реалізованого палива оцінюються по-різному – від 0,5 мільярда кубометрів до 2 мільярдів кубів.
У будь-якому випадку зменшення кількості недоторканного газу може виявитися досить небезпечним.
"Норма була 4,5 мільярда кубометрів, а зараз може навіть і більше, тому що чим менше газу у сховищах, тим більший в них потрібно створювати тиск. Інакше сховища можуть втратити свою технологічну цілісність. Така гра дуже небезпечна", - сказав у коментарі "Апострофу" директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Утім, цілком можливо, що проданий "буферний" газ, поки що принаймні, не залишав сховищ.
"Не виключено, що газ у сховищах просто змінив власника", - припустив у розмові з виданням керівник спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.
Іншими словами, цей газ справді могли продати, але покупець "зайде" за ним пізніше – із настанням холодів.
Але в цьому випадку "Нафтогаз" повинен буде закачати еквівалентний обсяг у сховища, щоб уникнути описаних вище технологічних проблем.
Однак зробити це буде досить важко, враховуючи, що під час морозів газ інтенсивно підніматимуть зі сховищ для забезпечення потреб населення та бізнесу.
До речі, у цей же період, швидше за все, за своїм газом "прийдуть" і нерезиденти, які зараз зберігають його в наших ПСГ, - станом на кінець жовтня йшлося приблизно про 2,5 мільярда такого газу. А тому його також доведеться відмінусувати від загального обсягу, який закачано у сховища (до початку опалювального сезону, за словами голови НАК "Нафтогаз України" Олексія Чернишова, у сховищах накопичено близько 16 мільярдів кубів).
Питання про те, чи вистачить після цього країні ресурсу для проходження осінньо-зимового періоду, чи "Нафтогазу" доведеться докуповувати обсяги, що бракують, на європейському спотовому ринку – зрозуміло, за істотно вищими цінами, ніж сьогодні – залишається відкритим.
"Чорна" скринька
Але повернемося до фінзвітності "Нафтогазу" та його переможних реляцій про отримання нехай і досить скромного, але ж прибутку (нагадаємо, у першому півріччі 2022 року компанія отримала збиток на 57,2 мільярда гривень, що майже в дев'ять разів більше за прибуток цього року у розмірі 6,6 мільярда гривень).
Насправді, у експертів викликає великі сумніви твердження "Нафтогазу" про те, що продаж газу є неприбутковим для компанії сегментом діяльності.
"Нафтогаз", фактично, сам газ не видобуває, а перепродає його, і в "Укргазвидобування" ("дочірня" компанія НАК, яка входить до Групи "Нафтогаз" – "Апостроф" ) купує його явно дешевше, ніж перепродає", - пояснює Володимир Омельченко.
Тим більше, що після російського вторгнення "Нафтогаз" фактично став монопольним постачальником газу кінцевим споживачам, включаючи населення.
"Навіть ціна 7,96 гривні (за 1 кубометр), яка встановлена для населення, все одно дозволяє отримувати прибуток, - каже Геннадій Рябцев. - При цьому витрати на решту були скорочені до мінімуму" .
У зв'язку з цим немає впевненості у прозорості діяльності "Нафтогазу".
"Нафтогаз" завжди був "чорною скринькою", а зараз - тим більше. Навіть за Вітренка (Юрій Вітренко очолював НАК з 29 квітня 2021 року по 1 листопада 2022 року - "Апостроф"), хоч інформація і була ним монополізована, відкритість компанії була досить високою, - розповідає Геннадій Рябцев. - Зараз же дізнатися щось у Групи "Нафтогаз" взагалі неможливо, і медійна активність, як Групи, так і Чернишова близька до нуля".
"Намальований" прибуток
Таким чином, ми не знаємо, чи має, насправді, "Нафтогаз" прибуток, чи він, як висловлюються експерти, "намальований".
До речі, питання є не лише до даних про прибуток компанії, а й щодо її збитків. Якщо проаналізувати фінансові показники НАК за різні періоди, то в очі впадає те, що збитки регулярно змінюються прибутком і навпаки. При цьому прибуток чомусь з'являється із приходом до "Нафтогазу" нового керівника.
Нагадаємо, нинішній голова компанії Олексій Чернишов прийшов на посаду у листопаді минулого року, а тому він не міг відповідати за збиток у 40 мільярдів гривень у 2022 році.
Натомість цього року з'явився прибуток.
"Звідки взялися прибутки? – Намалювали. Навіщо намалювали? – Щоб продемонструвати успіхи нового менеджменту", - каже Геннадій Рябцев.
"Їм терміново потрібно було показати прибуток, - погоджується Володимир Омельченко. - Я так розумію, Олексій Чернишов бачить себе в політиці - прем'єр-міністром чи ще кимось, а тому йому потрібно показати позитив. Це все, звичайно, непогано, але якоюсь мірою штучно".
А тому навряд чи хтось буде сильно здивований, якщо, наприклад, наступного року, а можливо, навіть раніше, у "Нафтогазу" раптом виявляться великі збитки. Але, як говорила героїня роману "Звіяні вітром" Скарлетт О'Хара, "Не думатиму про це зараз, подумаю про це завтра".
Читайте: Як Україна готується до важкої зими: в Нафтогазі озвучили сценарії реагування
