Росії завдяки радикальним заходам вдалося зупинити обвал рубля і навіть трохи зміцнити його. Є й інші успіхи, якими російська влада може і, напевно, захоче похвалитися напередодні старту президентської виборчої кампанії в грудні. Однак насправді хвалитися країні-агресору особливо нічим, оскільки під бравурні марші Кремля прості росіяни стрімко жебракують, дедалі глибше занурюючись у боргову прірву. "Апостроф" розбирався, що насправді відбувається з економікою РФ.
В Росії курс американського долара опустився нижче за 90 рублів – вперше з кінця липня. Ще недавно, нагадаємо, долар коштував 100 рублів, і російська влада пішла на рішучі кроки для того, щоб цю ситуацію змінити: Центробанк РФ підняв облікову ставку до 15% річних, а уряд запровадив вимогу для бізнесу продавати на внутрішньому ринку валютний виторг.
І ось, схоже, вжиті заходи спрацювали – у середині листопада долар торгується біля позначки 89 рублів, і не виключено, що до кінця поточного року рубль зміцниться ще більше.
Країна-агресор також, схоже, спромоглася збалансувати свій бюджет. За даними російського Мінфіну, у січні-жовтні бюджет РФ був виконаний з дефіцитом 1,2 трильйона рублів при річному плані в 2,9 трильйона рублів. При цьому, нагадаємо, за перші чотири місяці 2023 дефіцит російського бюджету досягав 3,4 трильйона рублів.
Читайте також: Ціна свободи: коли Європа відмовиться від російського газу
Особливою ж гордістю для РФ, ймовірно, є показник безробіття, який на сьогодні ледве перевищує 3% від працездатного населення (такий рівень економічною теорією розцінюється як стан повної зайнятості, оскільки він свідчить, скоріше, не про відсутність вакансій на ринку, а про мобільність трудових ресурсів).
Таким чином, другий рік у стані війни та режимі санкцій Росія завершує з непоганими економічними показниками. А це означає, що ані війна, ані санкції будь-якого серйозного негативного впливу на економіку РФ не мали.
Не май 100 рублів
Але це, так би мовити, тільки на перший погляд - на другий і, тим більше, на третій, четвертий і так далі, все не так вже й райдужно.
Спробуємо розібратися. Почнемо з рубля.
Як повідомляли російські та міжнародні ЗМІ з посиланням на різні джерела у російській владі, ця сама влада не на жарт переполошилася через стрімкий обвал нацвалюти, який стався наприкінці літа. При цьому її хвилювало не зубожіння "дорогих росіян" внаслідок зростання цін - на це, як відомо, можновладцям РФ глибоко начхати, а те, що курс успішно протестував символічну позначку в 100 рублів за долар, що в Кремлі і на Старій площі (де розташовується адміністрація російського президента) оцінюється вкрай негативно у світлі президентських виборів, що готуються на березень 2024 року. Саме для того, щоб відігнати курс від цієї позначки, були вжиті кардинальні заходи у вигляді підвищення ставки центробанку та вимоги щодо продажу валюти експортерами.
"Апостроф" раніше писав, що ці заходи принесуть плоди, але лише в короткостроковій перспективі, тоді як загальний тренд на ослаблення російської валюти не зникне, а тому незабаром поновиться.
Експерти російської Вищої школи економіки вважають, що головною причиною послаблення рубля став колосальний відтік капіталу за кордон. Якщо у другому кварталі цього року він становив 9 мільярдів доларів, то у третьому – вдвічі більше, 18 мільярдів доларів.
Враховуючи перманентний характер цього процесу, його наслідки будуть – а насправді вже є зараз – колосальними. Адже за останні десять років із Росії вивели близько 1 трильйона доларів, стверджує лояльний до Кремля академік Сергій Глазьєв.
Експерти прогнозують, що під тягарем цілого комплексу проблем рубль продовжить девальвувати, і навіть якщо до виборів навесні наступного року курс вдасться утримати у двозначних числах, то після них жодних стримувальних стимулів у влади країни-агресора не залишиться. І яким тоді виявиться курс - 100, 120, 150 рублів - вже буде не важливо.
Що стосується бюджету та його дефіциту, то в першій половині поточного року російський уряд нарощував витрати, в тому числі, соціальні та інфраструктурні, проте через дефіцит, що розрісся, в останні місяці безбожно ріжуть все, що не має безпосереднього відношення до війни.
Крім того, скоротити бюджетний дефіцит допоміг слабкий рубль, адже в перерахунку за вищим курсом долара валютної виручки, насамперед від продажу нафти, доходи виходять більшими.
З безробіттям теж не все однозначно. Справа в тому, що мобілізація – як примусова, яка була проведена восени минулого року, так і добровільно-примусова, що проводиться на постійній основі, не лише утилізувала (не обов'язково у вигляді "вантажу 200") сотні тисяч незайнятих суспільно корисною працею, а й спровокувала кризу на ринку праці, яку все більше відчуває на собі бізнес. А якщо додати до цього тих, хто втік від мобілізації за кордон, яких може бути від 500 тисяч до мільйона, то ситуація виглядає ще безрадіснішою.
Про серйозність проблеми, зокрема, свідчить дефіцит вахтовиків, що утворився останнім часом. Їх брак спостерігається навіть у Республіці Башкортостан, яка традиційно була постачальником робочої сили для інших регіонів, повідомляє "Российская газета".
Гостро не вистачає й висококваліфікованих кадрів. За даними Агентства трансформації та розвитку економіки, цього року кількість тільки штатних незайнятих вакансій становить 2,3 мільйона, тоді як реальний дефіцит працівників може бути вдвічі більшим.
ЗМІ країни-агресора також виявили ще одну лякаючу тенденцію – збільшення трудового навантаження суттєво перевищує зростання номінальної зарплати працівників. Інакше кажучи, жодного реального підвищення оплати праці в Росії не відбувається. Не кажучи вже про такі "дрібниці" як професійне вигоряння, стрес, депресія, які виникають через значне збільшення робочих годин та обов'язків.
З іншого боку, звідки взятися підвищенню рівня життя громадян в економіці, яка росте ледь-ледь. Поки що прогноз зростання ВВП Росії в нинішньому році залишається на рівні 2-2,5%, але все частіше лунають застереження щодо майбутньої рецесії.
За великим рахунком, в економіці РФ і зростати особливо нема чому - зараз розвивається, в основному, тільки військова промисловість, в яку вбухаються колосальні держкошти, тоді як багато інших галузей, наприклад, авто- і авіабудування, знаходяться в глибокій кризі.
Відіграло свою роль і підвищення облікової ставки до 15% - таке значне і, головне, стрімке збільшення (ще в серпні ставка була на рівні 8,5%) неминуче викликало охолодження ділової активності, що загрожує суттєвим уповільненням, а то й обнуленням економічного зростання.
Зазвичай підвищення регулятором облікової ставки націлене не тільки і не стільки на боротьбу з девальвацією, скільки на приборкання інфляції.
Але зараз у Росії це призводить до прямо протилежного результату. Тобто ціни тепер зростають ще більше і ще швидше.
Ні, це не ІПСО "бандерівського режиму" або псевдо-аналіз "прогнилого Заходу". Це – твердження іменитого російського економіста, колишнього професора Московського державного інституту міжнародних відносин (МГИМО) і за сумісництвом завзятого путініста Валентина Катасонова.
"Банк Росії підвищенням ключової ставки інфляцію перемогти не може. Він її в якомусь сенсі навіть стимулює. Підвищення ключової ставки, зрештою, веде до підвищення витрат виробництва тих компаній, яким ще вдається виживати в умовах вбивчої грошово-кредитної політики Банку Росії. Ось вам і підживлення інфляційних процесів", - заявив днями Катасонов у російській пресі.
А ціни в Росії зростають неабиякими темпами. Причому навіть за даними офіційної статистики. Реальна ж інфляція цілком може перевалити за 20% (в Україні інфляція в 2023 році очікується на рівні менше 6%).
Кредити недовіри
Висока інфляція "з'їдає" і без того мізерні доходи населення, змушуючи людей залазити у борги.
Дедалі більше росіян беруть кредити, зокрема мікрокредити. Об'єднання учасників мікрофінансового ринку саморегулівної організації "МиР" інформує, що за підсумками третього кварталу 2023 року, загальна сума виданих у РФ мікропозик становила майже 350 мільярдів рублів. Кількість тих, хто взяв такі кредити, становить на сьогодні близько 20 мільйонів осіб – тобто кожен сьомий росіянин, включаючи дітей (а якщо не брати до уваги неповнолітніх, можна говорити про те, що на кожному п'ятому жителі РФ висить мікропозика). Це на 2,7 мільйона людей більше, ніж рік тому. При цьому обсяги виданих кредитів зросли на 20% рік до року.
Якщо говорити про загальний обсяг виданих у Росії кредитів, то за перші дев'ять місяців цього року він перевищив 100 трильйонів рублів. Більше 70 трильйонів рублів припадало на бізнес, понад 30 трильйонів – на населення. Більше половини всіх кредитів, які взяли фізичні особи –17,1 трильйона рублів – склала іпотека.
Останнім часом зростають не лише кредити, а й борги щодо них. Лише у серпні борги за позиками росіян збільшилися більш ніж на 1 трильйон рублів. Це рекордний показник за останні десять років. У вересні додалися ще 967 мільярдів. Загальний борг по кредитах на сьогодні перевищує 34 трильйони рублів. По суті, це – більш ніж третина всіх виданих позик.
Іпотечний ринок Росії вже давно знаходиться в перегрітому стані, але в останні місяці на ньому спостерігався справжнісінький бум. Пов'язаний він був з тим, що влада РФ планує незабаром істотно посилити умови пільгової іпотеки, а також з очікуванням того, що банки піднімуть відсотки за кредитами після збільшення облікової ставки ЦБ РФ.
Але в листопаді попит на іпотеку почав знижуватися, а в низці регіонів на цьому ринку стався обвал - відразу приблизно на чверть. Не виключено, що це провісник кризи на перегрітому ринку нерухомості, про який уже деякий час попереджають експерти.
Потрібно сказати, що будівельний бізнес, як і загалом сфера нерухомості, донедавна залишалися однією з небагатьох сфер російської економіки, яким вдавалося уникнути кризи. Тому, якщо ця "бульбашка" лусне, наслідки будуть жахливими. Ми всі добре пам'ятаємо, що світова фінансова криза 2008 року вибухнула внаслідок кризи на ринку нерухомості США. Російська нерухомість навряд чи справить подібний ефект на глобальному рівні, але в "окремо взятій країні" поштормити може не по-дитячому.
Росіяни нарощують борги не лише по кредитах, а й щодо оплати послуг ЖКГ.
За даними Федеральної служби судових приставів, кількість злісних боржників із "комуналки" на сьогодні становить майже 8 мільйонів осіб.
"Це сумний сигнал про високий рівень бідності громадян. Особливо з урахуванням того факту, що дані представлені ФССП, тобто пораховані тільки ті неплатники, щодо яких уже вживаються заходи щодо стягнення заборгованості, - каже аналітик російського Інституту комплексних стратегічних досліджень Наталія Чуркіна. - А є ті, хто не потрапив у цю статистику, бо із запізненням, але з останніх сил платять за комунальні послуги, щоб не довести справу до судових приставів, тобто реальна кількість людей, для яких платежі за послуги ЖКГ – тяжкий тягар, ще більше".
За різними оцінками, у Росії сьогодні бідних (а, точніше, дуже бідних, як політкоректно прийнято називати фактично жебраків) близько 20 мільйонів людей. Тобто, знов-таки, це кожен сьомий росіянин.
У Росії існує процедура так званого позасудового банкрутства фізичних осіб, і у листопаді цього року вона була спрощена. Зокрема, мінімальна сума боргу, яка підпадає під позасудове банкрутство, становить тепер лише 25 тисяч рублів – для розуміння, це менше 300 доларів.
По суті, йдеться про суму, еквівалентну розміру скромного мікрокредиту або заборгованості по "комуналці" за кілька місяців. А це означає, що потенційним банкрутом стає будь-який російський боржник.
Активно банкрутує і бізнес. За словами заступника голови Федеральної податкової служби Костянтина Чекмишева, сьогодні судова система РФ перевантажена банкрутствами через "колосальне зростання" подібних справ буквально за останні півроку.
Російська влада так довго намагалася створити ілюзію благополуччя в країні, незважаючи на війну, яка висмоктує всі ресурси (злочинний характер цієї війни ми навіть не обговорюємо) і санкції, які добивають економіку РФ, що не помітила, як Росія перетворилася на країну банкрутів. Ну, а оскільки країна – це, перш за все, люди, то правомірно говорити про те, що Росія стає країною-банкрутом, а Путін і його оточення – збанкрутілою владою. Але росіяни, схоже, поки що цього не розуміють.
Проте протверезіння рано чи пізно прийде. І тоді найпопулярнішою стане відома по одній телевізійній грі фраза: "Вітаю, ви банкрут, крутіть барабан!".
Читайте: Зник трильйон: чому російський "Газпром" зазнає колосальних збитків
