Рішення ОПЕК+ збільшити видобуток нафти обвалило нафтові котирування, а провідні світові аналітичні центри та фінансові організації почали поспішно переглядати свої прогнози розвитку сировинних ринків. "Апостроф" розбирався, до якого ще рівня впаде ціна нафти, як довго вона залишатиметься дешевою, і що це означатиме для країни-агресорки.
Саудівська Аравія та ще сім країн ОПЕК+ прийняли рішення збільшити обсяг видобутку нафти, починаючи з червня. Про це повідомляється на сайті картелю.
У ході віртуальної зустрічі 3 травня, в якій, крім саудитів, взяли участь представники Росії, Іраку, ОАЕ, Кувейту, Казахстану, Алжиру та Оману, домовилися з наступного місяця наростити нафтовидобуток на 411 тисяч барелів на добу порівняно з травнем.
Згідно з опублікованим прес-релізом, рішення про збільшення видобутку прийнято "у світлі поточних здорових показників ринку", а також відповідно до раніше узгоджених домовленостей.
Проте, на думку багатьох аналітиків нафтового ринку, настільки значне збільшення нафтовидобутку викликане невдоволенням Саудівської Аравії тим, що деякі країни ОПЕК+, зокрема Казахстан та Іран, порушували раніше затверджені в рамках картелю квоти. В результаті Саудівська Аравія, будучи однією з найбільших нафтовидобувних країн світу (поряд з Росією та США), стала втрачати позиції на ринку, оскільки неухильно дотримувалася домовленостей.
Незадовго до зустрічі ОПЕК+ з'явилася інформація, що Саудівська Аравія готова піти на суттєве збільшення видобутку, незважаючи на очікуване внаслідок цього зниження цін на нафту, оскільки завдяки низькій собівартості нафтовидобутку (на відміну від США та Росії) королівство може тривалий час існувати в умовах низьких нафтових котирувань.
Очікування експертів та інсайдерів ринку підтвердилися – на віртуальній зустрічі 3 травня було ухвалено рішення про збільшення нафтовидобутку. Інші країни картеля були змушені підтримати такий крок, щоб у майбутньому не втратити свою частку на вкрай конкурентному світовому ринку нафти.
"Бомба" для нафтового ринку
Рішення про збільшення нафтовидобутку, ініційоване Саудівською Аравією, кардинально змінить баланс на глобальному ринку.
"Рішення ОПЕК+ посилює очікування ринку, що світовий баланс попиту та пропозиції рухається до профіциту", - заявив засновник Evans on Energy Тім Еванс, якого цитує Reuters.
Хорхе Леон із Rystad Energy A/S, який раніше працював у секретаріаті ОПЕК, більш відвертий.
"ОПЕК+ щойно скинув бомбу на нафтовий ринок", - цитує експерта Bloomberg.
Ринок – той самий, на який скинули "бомбу", відреагував на рішення щодо збільшення нафтовидобутку країнами ОПЕК+ відповідним чином. Вранці у понеділок, 5 травня, ціна еталонної марки Brent впала на 2,2 долара на барелі (на 3,6%) - майже до 59 доларів за барель, ціна WTI - на 2,3 долара (3,9%) - до 56 доларів за барель.
З ціною Brent корелюється котирування російської нафти Urals. Свіжих даних щодо неї поки немає, проте 2 травня, тобто ще до віртуальної зустрічі ОПЕК+, яка обрушила котирування, Urals коштувала менше 55 доларів за барель. Очевидно, що на тлі загального падіння ринку її вартість також знизиться.
"Ідеальний шторм" нафти
Провідні банки світу спішно переглядають свої прогнози щодо ціни нафти.
Barclays знизив свій колишній прогноз для Brent на 4 долари до 66 доларів за барель у 2025 році та на 2 долари до 60 доларів за барель у 2026 році. ING опустив свою прогнозну ціну на Brent цього року на 5 доларів – до 65 доларів за барель.
Російський "Альфа-банк" наприкінці квітня прогнозував суттєве зниження нафтових котирувань у 2027-2028 роках, і, ймовірно, після епохального рішення ОПЕК+ банку доведеться робити нові розрахунки.
При цьому в російській компанії Kasatkin Consulting не виключають, що надлишок нафти на ринку може спровокувати "ідеальний шторм", внаслідок якого котирування зваляться до 20-30 доларів за барель.
Втім, більш реалістичною є ціна на рівні 45-55 доларів за барель.
Але навіть така вартість нафти стане проблемою для Росії.
Уряд РФ вже переглядає показники федерального бюджету, який на третину залежить від доходів від експорту нафти.
Так, середня ціна нафти, що закладена в бюджет-2025, знижена з 69,7 долара за барель до 56 доларів за барель. Відповідно, очікувані бюджетні доходи скорочені з 40,3 трильйона рублів (500 мільярдів доларів) до 38,5 трильйона рублів (350 мільярдів доларів), а витрати, навпаки, збільшені з 41,5 трильйона рублів (510 мільярдів доларів) до 42,3 трильйона рублів (520 мільярдів доларів). Внаслідок цього граничний дефіцит бюджету підвищений з 0,5% до 1,7% ВВП.
Курс на зниження
Як було сказано вище, внаслідок збільшення світового нафтовидобутку, в першу чергу, Саудівською Аравією, котирування нафти можуть суттєво просісти.
І якщо ціни не рівні 20-30 доларів за барель поки що, принаймні, здаються малоймовірними, то 60 доларів і навіть 50 доларів - цілком реальні.
За словами голови ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслава Ігнатьєва, ціни багато в чому залежатимуть від дій саудитів, які хочуть стати головними на світовому ринку нафти, а для цього їм потрібно витіснити з ринку основних конкурентів, зокрема Росію та США. Для цього їм потрібно обвалити світовий ринок нафти та розхитати ОПЕК.
"Думаю, їм вдасться обвалитися ціну до 50 доларів за барель, а може і ще сильніше, - сказав експерт у коментарі "Апострофу". - Вони максимально валитимуть (ціни), поки не запанують на ринку, доки не підпишуть довгострокові контракти".
Директор енергетичних програм Центру Володимир Омельченко менш оптимістичний.
"Я думаю, що вона (ціна) перебуватиме в районі 60 доларів плюс-мінус п'ять доларів", - сказав він виданню.
За його словами, ціни на нафту залежатимуть від різних факторів, у тому числі від того, чи продовжить президент США Дональд Трамп торгову війну з Китаєм.
Головне – стабільність
Навряд чи треба пояснювати, що інтерес України полягає в тому, щоб нафтові котирування впали якнайбільше – адже тоді країні-агресорці буде набагато складніше фінансувати війну.
Однак слід розуміти, що просто обвалу цін недостатньо – необхідно, щоб вони залишалися на низькому рівні тривалий час. Умовно кажучи, якщо, наприклад, завтра нафта подешевшає до 10 доларів за барель, але за тиждень її ціна повернеться до 70 доларів за барель, Росії від цього буде ні холодно, ні тепло.
А ось, якщо низькі котирування збережуться протягом значно більш тривалого часу, це вже хоч щось буде означати.
"Можливо, відбудеться якась зміна трендів, але поки я не бачу причин для того, щоб ціни повернулися на колишні рівні - 80-90 доларів, - каже Володимир Омельченко. - Я думаю, що до кінця цього року в середньому вони будуть перебувати на рівні 60 плюс-мінус п'ять доларів. При цьому можливі коливання, і якщо Трамп посилить тиск на інші країни через мита, ціни можуть опуститися до 50-55 доларів за барель".
Станіслав Ігнатьєв, знову ж таки, вважає, що все, або принаймні багато, залежатиме від саудитів.
"Економіка Саудівської Аравії досить потужна, і вони їх (ціни) триматимуть максимально. Їм потрібно послабити на нафтовому ринку США, їм потрібно позбутися Росії разом з Казахстаном. Декілька років вони зможуть протримати (на низькому рівні)", - каже експерт.
А далі в справу може втрутитися загальносвітова тенденція – "зелений перехід", який, незважаючи на Трампа, триває.
"Тобто можливо ми прийдемо до такого балансу (незабаром), коли нафта буде вже не потрібна навіть за такою низькою ціною", - пояснює Ігнатьєв.
Трохи історії
У лютому Банк Росії підготував доповідь для уряду, в якій прямо попередив про можливе повторення затяжного обвалу цін на нафту 1980-х років, який став одним із чинників розпаду Радянського Союзу.
Тоді, нагадаємо, після подолання нафтової кризи 1970-х років ціни на нафту почали знижуватися, і у 1986 році вони впали нижче 10 доларів за барель.
Епоха низьких нафтових цін продовжилася до початку "нульових" нинішнього століття, і стала "співавтором" не тільки краху СРСР, а й свавілля "лихих 90-х" у пострадянській Росії.
"Високі ціни на нафту, до яких ми звикли в XXI столітті, були далеко не завжди. 18 років (з 1986 по 2003 рік) ринок жив при дуже низьких цінах. І зараз ми, мабуть, повертаємося туди" , - написав у своєму телеграм-каналі MMI радник глави центробанку Росії Кірілл Тремасов.
І це той випадок, коли особливо хочеться вірити російському чиновнику.
Що це означатиме для країни-агресорки?
Тут також не обійтись без історичних паралелей.
"Єдиний шлях - це емісія і конфіскація банківських вкладів, - написав у Facebook керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський. - А далі - класика початку 90-х: іперінфляція, знецінення вкладів, банкрутство компаній і банків, банківська криза, і при політичній кризі, коли частина верхівки зрозуміє, що немає іншого шляху врятувати їхню нікчемну країну, як…" (далі згадки про акти насильства, хай і справедливі).
Замість післямови
І ще трохи історії.
"Карфаген має бути зруйнований", - ця фраза приписується римському полководцю і державному діячеві Марку Порцію Катону Старшому, який, за переказами, нею закінчував усі свої виступи в Сенаті. Ця фраза стала символом незмінності цілей боротьби та знищення ворога.
Давні римляни змогли здолати свого ворога, і в 146 році до нашої ери Карфаген був таки зруйнований. Його руїни знаходяться на околиці Тунісу – столиці однойменної держави, яка стала популярним напрямком для українських туристів на початку "нульових". Карфаген, а, точніше, те, що від нього залишилося, входить до обов'язкової екскурсійної програми при відвідуванні цієї далекої африканської країни.
У давніх римлян вийшло. Вийшло й у 40-го президента США Рональда Рейгана, який, назвавши СРСР "імперією зла", прискорив його безславний кінець.
І сьогодні є надія, що у 47-го американського президента теж може щось нарешті вийти.
"Я думаю, що Росія із нинішньою ціною на нафту - а вона пішла вниз - я думаю, у нас хороші шанси домовитися", - заявив 5 травня в Овальному кабінеті Дональд Трамп.
І, дійсно, шанси є, особливо коли, на додаток до низьких котирувань, американські конгресмени підготували законопроєкт про нові санкції, які покликані добити нафтовий сектор РФ.
