Європейський Союз погодив новий пакет антиросійських санкцій, які єврочиновники вже назвали одними з найжорсткіших із тих, що ухвалював ЄС. Крім того, все частіше згадується "вбивчий" санкційний законопроєкт, який готуються прийняти в США. "Апостроф" з'ясовував, наскільки цього разу все серйозно, і чи загрожує країні-агресорці "ідеальний санкційний шторм".
Європейська Унія ціною великих зусиль і хворобливих компромісів погодила 18-й пакет антиросійських санкцій, який, насамперед, спрямований проти нафтогазового та фінансового секторів РФ. Остаточне рішення щодо санкційного пакету було ухвалено послами країн Євросоюзу 18 липня у Брюсселі.
"ЄС щойно затвердив один з найжорсткіших пакетів санкцій проти Росії на сьогоднішній день, – написала в соціальній мережі Х верховний представник Європейського Союзу з закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас незабаром після прийняття рішення. – Ми ще сильніше урізаємо військовий бюджет Кремля, вводимо санкції проти ще 105 суден "тіньового флоту" та їхніх посібників, а також обмежуємо доступ російських банків до фінансування".
Завдяки останнім санкціям, загальна кількість суден "тіньового флоту" РФ, який країна-агресорка використовує для постачання своєї нафти в обхід обмежень, перевищить 400 одиниць. Під санкції також підпадають декілька компаній та організацій, які пов'язані з цими суднами.
Крім того, в новому пакеті міститься заборона на можливу експлуатацію в майбутньому газопроводу "Північний потік". Нагадаємо, в результаті диверсії 26 вересня 2022 року були виведені з ладу обидві нитки "Північного потоку-1" та одна нитка "Північного потоку-2". Останнім часом у політичних та ділових колах Німеччини стали набирати популярності думки про можливість відновлення роботи "Північного потоку" після завершення українсько-російської війни. Крім того, стало відомо про таємні переговори США та РФ щодо можливого викупу якоюсь американською компанією газопроводу для його подальшої експлуатації.
Фінансові санкції зачіпають близько 20-ти російських банків, які відключать від системи SWIFT. Раніше декілька великих російських банків, у тому числі ВТБ, ВЕБ, "Открытие", "Новикомбанк", "Промсвязьбанк", "Россия", "Совкомбанк", вже були відключені від SWIFT. Новим санкційним пакетом також запроваджуються обмеження щодо кількох китайських фінансових установ та компаній, які допомагають Росії обходити санкції та воювати проти нашої країни.
Однак, ймовірно, головною частиною пакету є зниження цінової стелі на російську нафту. Раніше, нагадаємо, вона становила 60 доларів за барель. Спочатку планувалося знизити її до 45 доларів, проте проти цього виступили Мальта, Греція та Кіпр, танкери яких возять світом нафту, зокрема російську. Зрештою, було досягнуто компромісу – цінова стеля відтепер стала плаваючою і встановлюється на 15% нижче за ринковий рівень.
Санкційний пакет традиційно блокувала Словаччина, проте вона зняла свої претензії після того, як отримала від Єврокомісії гарантії стабільності постачання до країни газу, а також цін на нього.
Командна гра
Санкції особливо хороші, коли вони запроваджуються одночасно кількома країнами та/або політичними суб'єктами (у даному випадку йдеться про Євросоюз).
Так, днями стало відомо про обмеження проти "тіньового флоту" РФ з боку Великої Британії – вони торкнуться 135 танкерів, причетних до незаконного транспортування російської нафти. Лондон також слідом за Брюсселем знизив цінову нафтову стелю.
Однак європейські санкції – це лише півсправи.
"Тепер настав час для "ідеального шторму" – Сенат США має проголосувати за законопроєкт про санкції проти Росії, який створить непосильний тягар для російської економіки і тих, хто живить агресивну війну Росії", – написав у соцмережі Х міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.
Адміністрація президента Дональда Трампа досі утримувалася не тільки від санкцій, але навіть від жорсткої риторики щодо Росії, пояснюючи це бажанням дійти згоди з Кремлем щодо низки питань міжнародної політики, у тому числі щодо врегулювання українсько-російського військового конфлікту. Однак останнім часом терпіння Трампа, схоже, починає вичерпуватися, і американський президент нарешті зрозумів, що російський диктатор Владімір Путін, м'яко кажучи, водить його за носа.
Також останнім часом все частіше згадується "вбивчий" законопроєкт, що передбачає санкції щодо РФ і тих країн, які купують у неї нафту. Ініціаторами законопроекту є сенатори Річард Блюменталь (Демократична партія) та Ліндсі Грем (Республіканська партія). Останній, який вважається близьким соратником Дональда Трампа, неодноразово заявляв, що санкції, крім іншого, включатимуть тариф на російську нафту в розмірі 500%.
Водночас, пред'являючи 14 липня Путіну ультиматум, згідно з яким протягом 50 днів Росія має укласти мирну угоду з Україною, Трамп уже говорив про тариф у 100%.
Пізніше Ліндсі Грем в ефірі Fox News заявив, що Трамп збирається "надерти дупу" Путіну, якщо той не піде на мирні переговори, а також пригрозив санкціями Китаю, Індії та Бразилії за те, що вони є найбільшими покупцями російської нафти, і пообіцяв підірвати такими санкціями економіку цих країн. При цьому Грем, слідом за Трампом, вже говорив не 500%-й, а про 100%-й тариф.
Удар у хворе місце
Європейські санкції насправді вже працюють повним ходом. Як повідомляє Reuters, на сьогоднішній день як мінімум два танкери відмовилися приймати на борт нафтопродукти з індійського нафтопереробного заводу компанії Nayara Energy, близько половини якого належить "Роснефти".
Індія, нагадаємо, є другим після Китаю покупцем російської нафти, причому вона практично не імпортувала її до війни між Україною та РФ.
Швидше за все, Індія буде змушена скоротити обсяги закупівлі російської нафти як для власних потреб, так і особливо для її переробки та експорту нафтопродуктів до країн ЄС.
А це, у свою чергу, призведе до подальшого падіння нафтогазових доходів країни-агресорки, які вже скоротилися до критичного рівня.
Згідно з розрахунками Reuters, доходи від експорту нафти та газу в липні можуть знизитися порівняно з аналогічним місяцем минулого року більш ніж на третину – на 37%, до 680 мільярдів рублів (8,66 мільярда доларів).
Враховуючи, що нафтогазові доходи РФ забезпечують близько третини всіх надходжень до бюджету, це стане болючим ударом по агресивних амбіціях Кремля.
Все це відбувається на тлі наростаючої фінансово-економічної кризи.
"Економіка РФ вже давно працює в режимі стагфляції, а статистичне благополуччя, яке ми бачимо, є "художнім" досягненням "Росстату", – каже "Апострофу" економіст, колишній член Ради Нацбанку України Віталій Шапран. – Проте ситуація вже настільки погіршилася, що навіть можливостей викривлення статистики "Росстатом" вже не вистачає".
За його словами, чергового пакету санкцій цілком достатньо, щоб прискорити негативні процеси в російській економіці, однак дуже важливо, щоб ці санкції правильно адмініструвалися.
Легко сказати – складніше зробити
Однак, що конкретно мають зробити країни Заходу, зокрема Європейського Союзу, щоб оголошені санкції були ефективними?
"Опускати цінову стелю до 47,6 долара (зараз саме стільки складає плаваюча стеля – "Апостроф"), перевіряти документи у танкерів, блокувати рух танкерів під санкціями, а у разі спроби росіян лякати прикордонників літаками – збивати ці літаки, як це колись зробила Туреччина", – каже Віталій Шапран.
Але чи наважаться на це європейці – та й американці, між іншим, також?
До речі, є думка, що США не варто вводити 100% мита для країн, які купують російську нафту, а натомість добитися від них, в першу чергу, від Індії, скорочення закупівель і переорієнтації на інших постачальників, наприклад, на Саудівську Аравію (саме у неї Індія купувала нафту до російського вторгнення в Україну – "Апостроф"), переконавши при цьому саудитів збільшити видобуток.
Крім того, слід посилювати каральні заходи проти "тіньового флоту" РФ, а також домагатися зниження цін на російську нафту – тобто піти європейським санкційним шляхом.
Але тут знову ж таки головним залишається питання застосування санкцій.
"Мені поки складно уявити, що в Балтійському або Чорному морі зупинятимуть судна на наявність російської нафти і (з'ясування) її ціни, – заявив у коментарі "Апострофу" директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. – Вже були інциденти в Балтійському морі - Росія підняла у повітря літаки, і все швидко закінчилося. Тобто це можливо, але поки що я цього собі не уявляю".
Омельченко також досить скептично оцінює перспективи американських санкцій. Так, наприклад, він вважає, що США навряд чи зможуть запровадити "вбивчі" тарифи для Китаю – адже Пекін у відповідь може обмежити експорт рідкісноземельних металів, що стане нищівним ударом по американській економіці.
"Мені здається, надто перебільшено значення законопроєкту "Блюменталя-Грема", – зазначив експерт.
Санкції – добре, зброя – краще
Але, що найважливіше, як вважає Володимир Омельченко, Захід у принципі не зацікавлений у завданні Росії скільки-небудь значного санкційного удару, оскільки його стратегія полягає в тому, щоб у нинішній війні Росія не виграла, а Україна не програла.
"Відповідно, в тій же логіці й їхні санкції, - пояснює експерт. - Їхній найбільший страх - розвал Росії, коли незрозуміло буде, що стане з ядерними боєголовками. Тобто вони не збираються знищувати російський режим, їхнє завдання - знесилити Росію, щоб вона не могла виходити зі своєю агресією за рамки пострадянського простору".
У зв'язку із цим він вважає, що "вбивчі" санкції не зможуть зупинити війну.
"Вони (Захід і Росія) можуть домовитися про припинення бойових дій на якийсь період, але не через санкції. А через те, наприклад, що Україна матиме достатню кількість балістичних ракет, далекобійних дронів", - резюмував Омельченко.
