Облігації внутрішньої держпозики України приносять інвесторам значні доходи через високі відсотки і зміцнення гривні. "Апостроф" розбирався, як на цьому заробляють деякі представники влади.
Курс долара до кінця 2019 роки опустився нижче психологічної позначки 24 гривні, хоча рік тому він перевищував 28 гривень. Стабільність національної валюти зумовлена низкою факторів, одним з яких, до того ж, найвагомішим, є купівля вітчизняних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) інвесторами - як місцевими, так і закордонними.
Підвищений попит на українські цінні папери насамперед пов'язаний з високими відсотковими ставками. Так, наприклад, в кінці року прибутковість за деякими ОВДП, номінованими у гривні, перевищувала 20% річних. При цьому у середньому прибутковість була на рівні 18%.
У 2019 році обсяги продажів облігацій тільки збільшуються. Так, якщо за весь 2018 рік їх розміщення принесло 65,1 мільярдів гривень, 3,5 мільярди доларів і 503 мільйони євро, то тільки за січень-вересень 2019 року їхній продаж приніс бюджету 195 мільярдів гривень, 3,8 мільярдів доларів і 189 мільйонів євро.
У зв'язку зі збільшенням попиту на ОВДП їх дохідність падає і на сьогодні становить в середньому 13-15% (за окремими випусками паперів навіть нижче 13%). Однак при цьому вони зростають у ціні. Крім того, за паперами, випущеними раніше, прибутковість зафіксована на колишньому рівні. А, враховуючи, що тільки за останній рік відбулася істотна ревальвація гривні (а висока прибутковість є, зокрема, страховкою від девальвації), то реальний прибуток інвесторів може були близько 30% і навіть, у деяких випадках, до 40%.
Хто володіє ОВДП
Вважається, що вітчизняні цінні папери активно скуповують так звані нерезиденти. Вони заводять в Україну валютні кошти, обмінюють їх на гривню, за яку і купують облігації. Приплив великих обсягів валюти збиває на неї попит, в результаті чого курс гривні зростає - власне, це ми і спостерігаємо останнім часом.
На сьогодні іноземні інвестори або, як правильніше їх буде назвати, спекулянти, володіють держборгом України (а ОВДП - це, по-суті, державний борг) на загальну суму, що перевищує 100 мільярдів гривень. Однак це трохи більше 12% від загального обсягу вітчизняних держоблігацій, які перебувають в обігу.
Хто ж володіє рештою ОВДП? Очевидно, що внутрішні інвестори. Останнім часом українських громадян активно агітували купувати облігації. Серед аргументів називалися високі відсотки, а також те, що отриманий дохід не оподатковується. На відміну, наприклад, від доходу за банківським депозитом. Але частка ОВДП, куплена населенням, досить мала. За даними статистики, на початок листопада понад 82% всього українського держборгу належали Національному банку України (НБУ) і комерційним банкам. Тобто, на частку фізичних осіб припадає трохи більше 5% всіх куплених облігацій.
Треба сказати, що банки досить активно діють на ринку цінних паперів - як первинному, так і вторинному. Більш того, навіть якщо якийсь громадянин захоче придбати облігації, йому, найімовірніше, доведеться для цього звернутися саме в банк, так як фізична особа самостійно не може купити ОВДП. Відповідно, банки, що мають статус первинного дилера, можуть купувати цінні папери в інтересах своїх клієнтів, а також для поповнення власного портфеля.
У зв'язку з цим особливий інтерес викликає один з таких банків - "Акордбанк". На сьогодні, згідно з його фінансовими показниками, це банк-середнячок.
За підсумками третього кварталу поточного року, його активи перевищують 2,5 мільярди гривень. Але ще рік тому вони не дотягували і до 2 мільярдів гривень. При цьому за 2018 рік активи "Аккордбанка" виросли майже втричі, а за перше півріччя 2019 року зросли ще на 500 мільйонів гривень.
Основним акціонером "Аккордбанка" є Данило Волинець - йому належить 75% акцій фінустанови. Нюанс в тому, що він - чоловік міністра фінансів України Оксани Маркарової. Ще один нюанс полягає в тому, що розміщенням ОВДП займається саме Мінфін.
Таким чином, вимальовується своєрідний сімейний бізнес: дружина (офіційно глава Міністерства фінансів) випускає облігації з прибутковістю під 20%, а чоловік (власник комерційного банку) скуповує ці облігації в розрахунку непогано на цьому заробити.
За даними джерела "Апострофа", за цією схемою подружжя скупило облігацій на мільярд гривень, і дохід за ними, з огляду на розмір відсоткової ставки і ревальвацію гривні, може скласти приблизно стільки ж. Тобто, спостерігається очевидний конфлікт інтересів, про який чомусь не знають або не хочуть знати у владних кабінетах. Що, насправді, не дивно.
Без паніки
Розміщення ОВДП здійснюється відповідно до плану, встановленого законом про державний бюджет. І хочеться вірити, що уряд контролює ситуацію (питання тільки в тому, хто саме). Продаж облігацій дозволяє залучати гроші в бюджет для покриття його дефіциту, який збільшується через недоотримання доходів за іншими статтями. Наприклад, від приватизації - станом на початок серпня 2019 року продаж держвласності приніс бюджету лише 400 мільйонів гривень при річному плані в 17,1 мільярда гривень (тобто трохи більше 2%).
У Мінфіні ж зазначають, що запозичення робляться виключно так, як враховано в бюджеті, звертаючи увагу на те, що прибутковість облігацій неухильно знижується, як і бюджетний дефіцит і скорочується держборг до розміру ВВП, в той час, як поліпшується структура боргу, а його обслуговування - здешевлюється.
За словами економічного експерта Тараса Козака, державний і гарантований державою борг України на сьогодні становить трохи більше 80 мільярдів доларів або близько 2 трильйонів гривень.
"Це - приблизно 50% нашого ВВП, який становить близько 4 трильйонів гривень. Багато це чи мало? Вважається, що рівень боргу понад 60% (від ВВП) є критичним, а те, що нижче, - нормальним. Крім того, важлива динаміка . А вона у нас позитивна - в 2016 році наш борг був більше 80% ВВП", - сказав він "Апострофу".
Він також підкреслив, що велика кількість ОВДП - приблизно на 300 мільярдів гривень - розміщена на рахунках Національного банку. Крім того, облігації ще приблизно на 300 мільярдів гривень знаходяться на балансі державних банків - тільки в ПриватБанку їх на 120 мільярдів гривень (ці облігації були випущені і передані банку після його націоналізації в кінці 2016 року для його фінансової підтримки).
Є ризики
Таким чином, облігації на понад 100 мільярдів гривень, якими сьогодні володіють нерезиденти - це дуже незначна сума, зазначив Козак. Навіть якщо економічна ситуація в країні погіршиться, іноземні інвестори не зможуть вимагати дострокового погашення своїх ОВДП. Але є одне "але" - якщо Україна не оголосить дефолт за якимись іншими цінними паперами.
"Якщо Україна починає десь щось не виплачувати, то тоді всі іноземні інвестори можуть зажадати дострокового погашення", - говорить Тарас Козак.
До речі, можна пригадати, що раніше олігарх Ігор Коломойський заявляв, що для України найкращим варіантом було б оголосити дефолт.
"І тут потрібно задуматися, а чи немає у Коломойського якогось інтересу зробити тут кризу, щоб в каламутній воді ловити собі рибу?", - резюмував експерт.
І це тільки один з ризиків. Очевидно, що висока прибутковість ОВДП створює значне навантаження для держбюджету. Крім того, розрахунок на те, що фінансові спекулянти реінвестують отриманий прибуток в нові цінні папери, може не виправдатися - адже інтерес до облігацій може знизитися, зокрема, через зменшення прибутковості. А в разі погіршення ситуації - причому, навіть не конкретно в Україні, а на глобальних ринках - псевдо-інвестори почнуть масово скидати вітчизняні цінні папери, що зробить їх уже не настільки цінними, і тоді валютний курс не тільки швидко відіграє до 28 гривень річної давнини, але й кинеться до нових рубежів.
При цьому найбільш песимістичним сценарієм (втім, далеко не всі вважають його реалістичним) стане те, що забезпеченням облігацій буде українська земля, ринок якої нова влада збирається відкрити вже найближчим часом.
Однак деяких українських громадян такі похмурі перспективи навряд чи турбують: адже на той час отримані за ОВДП доходи будуть завбачливо конвертовані в більш надійні активи і надійно заховані від цікавих очей подалі.
