Уряд до кінця року заморозив ряд виплат , щоб утримати бюджетний дефіцит в планових межах. За своєю суттю - це секвестр держбюджету, хоча влада всіляко це спростовує. Як з'ясувалося, державна скарбниця в поточному році недоотримає десятки мільярдів гривень. Якщо уряд терміново не змінить ситуацію, проблеми перетечуть в наступний рік і будуть наростати, як снігова куля. "Апостроф" розбирався, чому так сталося.
Уряд до кінця 2019 року призупиняє виплати з бюджету за низкою програм, через утворення позапланового бюджетного дефіциту. Про це йдеться в дорученні прем'єр-міністра Олексія Гончарука Міністерству фінансів та Державній казначейській службі за підсумками наради, яка відбулася 17 грудня. Текст документа є в розпорядженні "Апострофа".
"Забезпечити тимчасове, до кінця року, припинення проведення Казначейством платежів та реєстрацію бюджетних зобов'язань за видатками, а також надання кредитів загального фонду держбюджету (jкрім захищених видатків бюджету)", - йдеться в дорученні прем'єра.
Таке рішення ухвалено для того, щоб не перевищити запланований обсяг дефіцит держбюджету поточного року.
Мінфін, в свою чергу, повідомив, що за так званими захищеними статтями бюджету - пенсії, зарплати (бюджетників), соціальні виплати - затримок з платежами не буде. Також планується фінансувати всі зобов'язання, зареєстровані за 11 місяців поточного року. "Решта платежів, які були зареєстровані вже в грудні, будуть виконані після аналізу їх пріоритетності", - йдеться в повідомленні.
У відомстві також зазначили, що невиконання дохідної частини держбюджету, яке призвело до утворення позапланового дефіциту, відбулося внаслідок встановлення більш міцного, ніж закладалося в бюджет, обмінного валютного курсу, більш повільного зростання імпорту, а також падіння виробництва тютюнових виробів.
Експерт економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Данило Монін в коментарі під повідомленням Мінфіну написав, що це, фактично, секвестр бюджету.
Глава відомства Оксана Маркарова з цим не погодилася.
Однак, незалежно від того, як назвати те, що сталося, очевидно одне: грошей в бюджеті немає. І головна причина - полягає в тому, що їх не було саме на виплату зарплат бюджетникам та пенсій. Але не здійснювати ці виплати уряд не може - і не тільки тому, що це - захищені статті бюджету - просто на тлі майданів, які проходять під гаслами "Ні капітуляції" та "Ні продажу землі" влади зовсім не потрібен ще й соціальний протест під Новий рік.
Справа на 100 мільярдів
Так скільки ж грошей не вистачає в державній скарбниці?
Народний депутат з фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко опублікував в своєму телеграм-каналі дані щодо виконання держбюджету за 11 місяців 2019 року. Так, згідно з документом, план доходів загального фонду на січень-листопад не виконано більш ніж на 51 мільярд гривень або на 6,1%. При цьому найбільший недобір доходів зареєстрований по акцизам з вироблених в Україні тютюнових виробів - на 14,35 мільярда гривень або 27,7%; рентної плати за користування надрами - на 11,1 мільярда гривень або 23% і по ПДВ із ввезених в Україну товарів - на 36,6 мільярда гривень або 12,3%.
За оперативними даними щодо виконання держбюджету в січні-грудні 2019 року (станом на 17 грудня), які є в розпорядженні видання, тільки від Держмитниці маючи план в 352,5 мільярда гривень в казну надійшло лише 304 мільярди гривень, що на 48,5 мільярда або 13,8% менше ніж було заплановано.
За оцінками інсайдерів, дефіцит бюджету на кінець року може скласти близько 40 мільярдів гривень (деякі оцінки показують касовий розрив в 100 мільярдів гривень).
Те, що ситуація є плачевною, говорить і рішення Кабміну від 18 грудня: до кінця 2019 року здійснити додаткові внутрішні запозичення в обсязі 10 мільярдів гривень за рахунок фінансування держбюджету 2020 року. Зазначені гроші підуть на забезпечення фінансової стабільності країни в січні наступного року. Це не дивно, адже саме на цей місяць припадає пік платежів за держборгом - тільки в перший тиждень січня необхідно виплатити близько 6 мільярдів гривень.
Митниця не дає добро
Як розповіло інформоване джерело видання, на одному з останніх урядових нарад з питань виконання бюджету, було зазначено, що митниця в грудні навряд чи збере більше половини від плану надходжень на цей місяць.
З одного боку, є об'єктивна реальність - зміцнення гривні та уповільнення зростання імпорту, але проблема не тільки і не стільки в цьому. У розмові з "Апострофом" експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ нагадав, що новий керівник Держмитниці Максим Нефьодов приходив на посаду під гаслом боротьби з контрабандою, стверджуючи, що її обсяги фактично дорівнюють обсягам легальної транскордонної торгівлі: "Кількох місяців при владі досить, щоб ці потоки з сірих було переведено в білі". Але нічого подібного не сталося - за неофіційною інформацією, розбіжності між товарними та фінансовими потоками з експорту-імпорту становлять від 30 до 40 мільярдів доларів. "Це - фіктивний експорт та фіктивний імпорт. І це - величезне джерело поповнення бюджету. Наведіть там порядок, і ці гроші перекриють курсові втрати. Тому приходимо до невтішного висновку: на митниці нічого не змінилося. Не можна говорити, що на митниці наведено лад, якщо митні відрахування падають", - говорить Кущ.
Але проблема, звичайно, ж є набагато ширшою, ніж тільки митні збори. За всім, що трапилось в кінці цього року, ховається провал як бюджетної, так і всієї економічної політики нового українського уряду, переконаний експерт. За його словами, в ситуації, що склалася, є відповідальність, як Національного банку України (НБУ), так і Міністерства фінансів. Наприклад, регулятор проводив досить жорстку монетарну політику, в той час як Мінфін вибудовував авантюрну піраміду облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що спровокувало надходження в Україну спекулятивної валюти, внаслідок чого відбулося атипове зміцнення гривні.
Але основна відповідальність лежить на Кабінеті міністрів: "Уряд зараз дорікає Національному банку в тому, що він, нібито, зміцнив курс гривні, не знизивши облікову ставку (при тому, що регулятор знизив ставку з 25 листопада ц.р. 16,5% до 15,5 %, а з 13 грудня до 13,5% - "Апостроф"). В результаті бюджет недоотримав величезні кошти від митниці, тому що всі платежі прив'язані до валютного курсу, але по суті Кабмін просто намагається перевести стрілки, оскільки сам нічого не зробив (задля поліпшення ситуації)".
"Астанавітєсь!"
Нинішня ситуація з заморожуванням бюджетних виплат стала безпрецедентною за останні роки. "Ми вже навіть звикли до більш-менш ритмічно виконання бюджету", - зазначив Олексій Кущ. Те, що сталося зараз, це - своєрідний "привіт з 90-х": "Поки це не охопило системні частини бюджету. Зараз мова йде про фінансування в рамках держфонду регіонального розвитку, в основному, інфраструктурних проектів, будівництва соціальних об'єктів - лікарень, дитячих садів, шкіл - все це буде не добудовано або побудовано не завчасно".
Те що трапилося зараз, - серйозний дзвінок, і, якщо уряд не почне вирішувати проблеми, що накопичилися, вони тільки посиляться - продовжиться падіння промислового виробництва, скорочення оптової торгівлі, уповільнення капітальних інвестицій, а після цього очікується скорочення робочих місць, зменшення фонду оплати праці: " в результаті люди матимуть менше грошей, а зростання реальних доходів населення може сповільнитися, фактично, до нуля. Тому наступним етапом стане падіння роздрібної торгівлі та скорочення інвестицій в сектор будівництва. В кінці ланцюжка - уповільнення зростання ВВП і, як наслідок, - менше можливостей перерозподіляти його у вигляді бюджетних показників ".
Від себе додамо: це навіть не дзвінок, а справжнісінький дзвін по критичному непрофесіоналізму кабмінівської команди - прем'єра Гончарука, міністра фінансів Маркарової та керівника Держмитслужби Нефьодова, які штовхають країну в безодню.
