RU  UA

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Бюджет

Одна з головних інтриг 2024 року — чи Україна зможе профінансувати армію. Що кажуть експерти

Фото: архів

Уряд пропонує збільшити цього року витрати держбюджету на оборону та безпеку майже на 500 мільярдів гривень. Це необхідно зокрема для закупівлі озброєння для ЗСУ, а також виплат грошового забезпечення та премій військовим на передовій. Близько 140 мільярдів гривень із зазначеної суми планується отримати за рахунок збільшення податків. Але чи вдасться таким чином знайти необхідні кошти? "Апостроф" розбирався в цьому питанні.

Кабінет міністрів України пропонує збільшити фінансування сектору оборони та безпеки майже на півтрильйона гривень. Передбачено, що видатки загального фонду держбюджету зростуть на 500,3 мільярда гривень, з яких на безпеку та оборону спрямують 495,3 мільярда гривень.

З цих грошей зокрема 185,8 мільярда гривень підуть на закупівлю та модернізацію військової техніки та озброєння, 147,2 мільярда гривень – безпосередньо Збройним силам України, 48,2 мільярда гривень – Національній гвардії, 41,9 мільярда гривень – Державній прикордонній службі, 40,7 мільярда гривень – Державній спеціальній службі транспорту Міністерства оборони, 15,2 мільярда гривень – Національній поліції, 7,5 мільярда гривень – ГУР Міноборони, 5,1 мільярда гривень - СБУ, 2,8 мільярда гривень – Державній службі з надзвичайних ситуацій.

Уряд планує дещо зекономити на інших бюджетних видатках - на 65,7 мільярда гривень, в тому числі відмовившись від обслуговування державного боргу на 61,8 мільярда гривень (раніше Верховна Рада дозволила Кабміну призупинити виплати за зовнішнім держборгом).

Проте головним джерелом отримання необхідних коштів має стати зростання доходної частини держбюджету на 214,5 мільярда гривень. Зокрема йдеться про додаткові надходження у розмірі 138,7 мільярда гривень від збільшення податків.

Так, уряд пропонує збільшити ставку військового збору з 1,5% до 5%. Крім того, планується встановити сплату військового збору на рівні 1% для ФОПів, що є платниками єдиного податку третьої групи.

Також має бути запроваджений військовий збір у розмірі 30% від вартості ювелірних виробів, які реалізуються юридичними та фізичними особами. Ще пропонується ввести військовий збір у розмірі 15% від вартості автомобіля при його купівлі, коли авто підлягає першій державній реєстрації в Україні (за виключенням автомобілів осіб з інвалідністю). При продажі нерухомого майна пропонується сплачувати 5% військового збору від отриманого доходу.

Постачальники послуг мобільного зв’язку матимуть сплачувати військовий збір на рівні тих самих 5%.

Крім іншого очікується запровадження акцизу на "солодку" воду, авансових платежів на прибуток для АЗС тощо.

Збільшили податок, та не той

Про наміри влади збільшити податки було відомо ще у травні. Тоді йшлося про підвищення ПДВ з 20% до 22% або навіть 23%, а також військового збору з нинішніх 1,5% до 5%.

Як бачимо, від ідеї підняти ПДВ уряд, принаймні на сьогодні, відмовився (ставка 20%, що діє зараз, збережена у бюджетній декларації на 2025-2027 роки). Це при тому, що ПДВ дуже "легко" збирати, адже він закладений в ціну майже всіх товарів та послуг, які продаються в Україні.

Втім, планується збільшити – більш ніж у три рази - ставку військового збору, що фактично призведе до зростання податкового навантаження, перш за все, на найманих робітників, які будуть змушені віддавати зі своїх доходів 23% (18% податок на доходи фізичних осіб плюс 5% військового збору).

Введення різних ставок військового збору на різні види ділової активності також збільшить податкове навантаження для бізнеса і населення.

Рішення уряду про збільшення видатків держбюджету і підняття податків прокоментував у своєму телеграм-каналі голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

"Так, це погане рішення, яке стримуватиме економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно нестиме ризики для макрофінансової стабільності. Утім іншого шляху... зараз немає, бо вже за декілька місяців ми зіткнемось із значним дефіцитом коштів на поточне утримання війська, що почне різко поглиблюватись під кінець року", - заявив нардеп.

Інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса також вважає неминучим підвищення податків. Проте він висловлює сумніви, чи правильні були вибрані податки.

"Як на мене, військовий збір виглядає гірше, ніж підвищення ПДВ. Адже ПДВ – це податок на споживання, це більш прийнятне: споживаєш – плати. Плюс це податок, який однаково зачіпає і "сірих і білих", - сказав експерт у розмові з "Апострофом". - В чому недолік військового збору – він посилює тиск на "білий" бізнес. Зрозуміло, що Кабмін обирав між поганим і дуже поганим рішенням, і рішення обрати військовий збір мені тут здається гіршим".

Експерт CASE Україна Володимир Дубровський згоден із думкою, що набагато краще було б підвищити ПДВ, а не військовий збір.

"Якщо тимчасово встановити надбавку у 5%, цього всього (що пов’язане із військовим збором) було б непотрібно, - сказав він у розмові з виданням. - А всі ці збори с купівлі, продажу, акцизи – всі вони потребують механізмів впровадження. Тому швидко їх впровадити не вдасться, і тому тут можливий провал".

Чи будуть гроші?

З урахуванням вищевикладеного, виникає питання – чи знайде уряд завдяки своїм ініціативам гроші, які необхідні для фінансування армії?

"Знайдуть", - коротко сказав "Апострофу" перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк (фракція "Голос"), не конкретизуючи при цьому свою відповідь.

Декілька інших нардепів з профільних комітетів Ради взагалі відмовились коментувати податкові пропозиції уряду з тих чи інших причин.

Реальна ж відповідь на це питання, ймовірно, не найутішніша.

За словами Володимира Дубровського, більшість із запропонованих урядом податків напевно не принесуть заплановані кошти в бюджет. Зокрема це стосується військового збору у розмірі 30% на ювелірні вироби та у 5% на продаж житла фізичними особами - ці ринки просто загонять в "тінь", а тому уряд просто не отримає ті надходження, які він запланував.

"Мінфін у нас планує лінійно – якщо є певний обсяг продажів ювелірки, його просто помножать на 30% і вважають, ще це будуть надходження до бюджету. Але так не буде, і ймовірно, взагалі надходження від цієї галузі зменшаться за рахунок "тінізації", - пояснює експерт.

Приблизно так саме буде й з податком на купівлю автомобілів у розмірі 15%: "Там не буде "тінізації", тому що вона неможлива, але авто різко припинять купувати – це відкладуть на певний час в очікування того, що цей податок знімуть. Тому що переплатити 15% за автомобіль – це ну дуже багато".

Таким чином, є великий ризик того, що необхідної суми на оборону та безпеку, тобто на війну проти Росії, не буде.

"Це дуже непрофесійно – те що вони (уряд) закладали у такі податки, і вони (податки), скоріше за все, не дадуть очікуваних надходжень навіть і близько", - підсумував Володимир Дубровський.

Новини партнерів

Читайте також

Бюджет-2025: що у пріоритеті, і звідки гроші

Проект бюджету України на 2025 рік виглядає реалістичним, але ризики, пов'язані з його наповненням, залишаються

Кабмін заморожує прожитковий мінімум: що буде із зарплатами українців

Результатом заморозки розмірів мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму в Україні стане подальше зубожіння найуразливіших громадян