В Україні відбувається поступова валютна лібералізація, і у багатьох громадян, як і у бізнесу, з'являються нові можливості, пов'язані з відкриттям рахунків в іноземних банках і переказом коштів за кордон. При цьому, у багатьох випадках валютне регулювання залишається досить бюрократизованим, і цьому вкрай складно знайти логічне пояснення. "Апостроф" розбирався, що насправді відбувається у цій сфері, і як на ситуацію дивляться іноземні інвестори.
В Україні послаблюється валютне регулювання, що має стати хорошим сигналом для інвесторів - як для внутрішніх, так і зовнішніх. Важливим кроком у напрямку валютної лібералізації стало прийняття закону "Про валюті і валютні операції".
У Національному банку України (НБУ) обіцяють подальшу лібералізацію, проте повного зняття обмежень чекати не варто до настання стабільності на валютному ринку.
Але, як виявилося, теорія і практика валютної лібералізації - це "дві великі різниці".
Українці розповідають про труднощі, з якими доводиться стикатися при отриманні коштів з-за кордону на валютні рахунки, відкриті в Україні. Для того, щоб лише забезпечити зарахування валютних коштів на український рахунок, необхідно надати купу різних документів. Крім того, виникають складнощі і з отриманням на руки цих коштів. Для цього також необхідно надати безліч документів. Все це говорить про те, що на практиці останнім часом валютне регулювання лише посилилося.
НБУ обіцяють подальшу лібералізацію, проте повного зняття обмежень чекати не варто до настання стабільності на валютному ринку
Не доходити до крайнощів
Аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Максим Пархоменко в коментарі "Апострофу" підкреслив, що при здійсненні грошового переказу валютне регулювання є і "має бути завжди". "Безумовно, воно не повинно доходити до крайнощів", - додав експерт.
У випадках з такими операціями важливу роль відіграє тип і мета переказу, і "залежно від цього буде вибудовуватися подальша робота". Пархоменко зазначив, що, якщо відправник вказав метою призначення переказу оплату послуг або отримання прибутку, на відповідні кошти може бути накладено податок.
"У разі відсутності інформації щодо платежу у банку виникають також питання щодо цілей такої операції, для чого буде потрібно додатковий час", - розповів фахівець.
Говорячи в цілому про валютне регулювання в Україні, Максим Пархоменко зазначив, що його потрібно розвивати у напрямку європейського законодавства і "надалі максимально збалансувати наші норми з нормами ЄС".
Подолати недовіру
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, радник президента України Олег Устенко вважає, що валютний ринок нашої країни вже непогано лібералізований. Однак проблему він бачить у іншому.
"Є досить серйозна проблема у відсутності довіри гравців, так званих економічних агентів, один до одного. А це дуже сильно зменшує ефект валютної лібералізації, - сказав експерт "Апострофу". - Немає розуміння, як довго це може тривати, немає чіткого розуміння, що це зроблено не на користь якихось окремих гравців, що, найімовірніше, правда, а на благо всієї країни. Немає чіткого уявлення про можливі сценарії, які будуть задіяні в разі настання Black Monday ("Чорний понеділок" - 19 жовтень 1987 года, коли сталося найбільше в історії падіння фондового ринку США і всього світу, - "Апостроф")".
Фінансовий експерт Олексій Кущ також вважає, що справа не в законодавстві, а в його практичному застосуванні. Ситуацію з валютним регулюванням в Україні він описав так: "друзям - дерегуляцію, іншим - закон". У розмові з "Апострофом" він зазначив, що найкращою ілюстрацією цього є ситуація, в якій колишній радянський дисидент, а нині президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман зіткнувся з величезними бюрократичними труднощами, коли йому треба було перерахувати членський внесок до Всесвітньої психіатричної асоціації. Глузман опублікував у Facebook відкритий лист на адресу голови НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва, в якому попросив поради, як перевести гроші на іноземний рахунок, враховуючи, що сам Коболєв раніше відправив своїй мамі у США досить велику суму.
Складніше, ніж у Камеруні
Але описані вище спроби Семена Глузмана здійснити переказ на адресу Всесвітньої психіатричної асоціації були зроблені до вступу в силу згаданого закону про валюту і валютні операції в лютому 2019 року. І зараз, як розповів Олексій Кущ, валюту простіше перевести за кордон, ніж отримати її з-за кордону.
І це створює складнощі вже іншого роду: "З цієї причини у нас не працює повноцінно (платіжна) система PayPal. Ми можемо платити, купуючи різні товари, наприклад, на eBay. Але якщо українець там продає, то він не може отримати гроші на власний рахунок безпосередньо в Україні. Тому PayPal у нас працює в дуже обмеженому форматі. У Нігерії або в Камеруні можна спокійно продавати-купувати і отримувати гроші, і там, чомусь, PayPal повноцінно працює, а у нас, незважаючи на те, що один з його розробників є українцем (киянин Макс Левчин, що народився у Києві в 1975 році і з 1991 року живе у США, - "Апостроф"), - ні".
Олексій Кущ: "PayPal у нас працює в дуже обмеженому форматі"
І тут саме час повернутися до того, з чого ми, власне, почали - до тих складнощів, з якими українці стикаються при отриманні валюти на банківський рахунок і зняття валютних коштів з рахунку.
"Є декларативні законодавчі норми, і є їх застосування, яке істотно відрізняється, - каже Олексій Кущ. - На практиці банки, які серйозно контролюються НБУ, істотно посилюють регуляційні вимоги - вимагають набагато більше документів, ніж це потрібно, перестраховуючись, тому що під час перевірок можуть бути серйозні проблеми, пов'язані з тим, що Національний банк може упереджено підійти до проведення тієї чи іншої операції і оштрафувати. А штрафні санкції - величезні, аж до позбавлення ліцензії".
Інвестори не зрозуміють
Як це впливає на інвестиційний клімат України?
Впливає так, що "у нас за минулий рік прямих іноземних інвестицій (ПІІ) як кіт наплакав - трохи більше 2 мільярдів доларів (2,4 мільярди доларів, - "Апостроф")", - каже Олексій Кущ. Скорочення ПІІ у порівнянні з 2017 роком склало майже 8%. А за даними Нацбанку, в 2018 році більше 20% іноземних інвестицій мали українське походження - тобто кошти, які були раніше виведені вітчизняним бізнесом за кордон у "податкові гавані", а вже звідти реінвестовані в українську економіку.
"Інвестор не приходить в країну, де незрозуміла система світлофорів на вхід і на вихід", - зазначає Кущ. Інвесторів насторожує обмеження на суми дивідендів, які можна виводити з України за кордон. Це саме можна сказати і до вимоги про обов'язковий продаж частини валютної виручки у розмірі 30%: "Експортна виручка - це такий же актив, як земля або нерухомість, і це все одно, що сказати, що потрібно продати 30% своєї нерухомості".
"Інвестори не будуть поглиблюватися в аналіз того, з якої причини регулятор вводить ті чи інші обмеження, він не буде вникати в логіку Національного банку, обговорювати, сперечатися, він просто викреслить (Україну) зі списку потенційно привабливих країн - зараз у світі дуже багато напрямків для інвестицій", - резюмував експерт.
