США нададуть конфісковані російські активи на відновлення України. Поки йдеться про кошти одного путінського олігарха – Костянтина Малофєєва, та й сума конфіскованих активів невелика – лише 5,4 мільйона доларів. Але це тільки початок, і за цими коштами підуть інші, притому не тільки від США, а й від інших країн-союзниць, в яких заморожені активи, пов'язані з РФ. Однак, розраховувати на сотні мільярдів доларів українцям не варто, попереджають експерти. "Апостроф" розбирався, коли і в яких розмірах Україна отримає репарації на повоєнну відбудову.
США вперше передадуть Україні конфісковані російські активи
Йдеться про кошти "православного олігарха", власника одіозного телеканалу "Царьград ТВ" Костянтина Малофєєва, які були конфісковані у нього американським судом за звинуваченням в ухиленні від санкцій. Санкції були накладені на бізнесмена ще у 2014 році за фінансування сепаратизму у Криму.
Сума, яку США вилучили у Малофєєва і тепер передають нашій країні, невелика – 5,4 мільйона доларів. Ці гроші олігарх намагався перевести партнерові в порушення накладених на нього обмежень.
"Хоча це перша передача Сполученими Штатами конфіскованих російських коштів на відновлення України, вона не буде останньою", – заявив генеральний прокурор США Меррік Гарленд.
"Полювання" на російські активи
Майже одразу після вторгнення країни Заходу в рамках санкцій проти РФ почали заморожувати російські активи. Приблизно тоді ж почали звучати пропозиції направити їх на відновлення України.
У березні 2023 року повідомлялося, що США і союзники заблокували або конфіскували активи громадян Росії, які перебувають під санкціями, на більш ніж 58 мільярдів доларів.
Читайте також: Китайська підробка: що чекає на Росію після відмови від долара
При цьому тільки в країнах Європейського Союзу станом на початок травня були заморожені активи російських фізосіб та компаній на більш ніж 24 мільярди євро. Крім того, ЄС продовжує "полювання" на російські гроші у своїй юрисдикції, які можуть перевищувати 100 мільярдів євро.
І це – лише приватні активи. Адже є ще активи, які належать російській державі. Зокрема, ще минулого року йшлося про те, що на Заході заморозили кошти Центрального банку Росії на майже 300 мільярдів доларів.
Сигнал путінським елітам
Однак у наших союзників виникли проблеми юридичного плану – як передати заморожені активи Україні.
Втім, вирішення цієї проблеми також лежить у юридичній площині – країни Заходу з минулого року розробляють законодавчі механізми передачі російських грошей на відновлення нашої країни.
У грудні 2022 року відповідне законодавство було ухвалене в США, проте "піонером" у цій справі є Канада, яка влітку минулого року законодавчо затвердила можливість передавати Україні активи, конфісковані у росіян, що перебувають під санкціями. При цьому наприкінці минулого року в рамках цієї процедури було вирішено конфіскувати активи російського олігарха Романа Абрамовича на 26 мільйонів доларів.
Тим не менш, передача США нашій країні коштів Костянтина Малофєєва стане важливою подією, принаймні символічною.
"Я б не сказав, що гроші Малофєєва для України - це такий уже прорив, Канада схожі речі щодо України робила раніше. Не можу сказати, що ці гроші також кардинально прискорять відновлення України. Це швидше сигнал для тієї групи людей, яку росіяни вважають своєю елітою, що за підтримкою російського диктатора слідує неминуча відповідальність , - сказав у розмові з "Апострофом" колишній член Ради Національного банку України (НБУ) Віталій Шапран. - Можна вважати ці дії певним санкційним кроком, спробою вплинути на оточення російського диктатора. Цим людям час звикати до того, що за свої неподобства в Україні потрібно платити, і завдяки діям США росіянам це наочно показали".
Завищені очікування
Можна з упевненістю говорити, що "православний олігарх" путінського режиму не стане останнім, чиї гроші підуть на відновлення нашої країни.
"Активи приватних осіб конфіскуються на підставі чинного кримінального законодавства. Є злочин - озброєна агресія проти України. І, відповідно, люди, що причетні до неї, підлягають покаранню. Ось на цій підставі у них і конфіскують кошти, після чого вони передаються потерпілій стороні – Україні", - сказав у коментарі "Апострофу" керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський.
При цьому, за словами голови експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука, конфіскація застосовується в основному до тих, хто був викритий у порушенні закону або намагався обійти санкції (як у випадку з Костянтином Малофеєвим – "Апостроф").
"Якщо ж олігарх підкорився умовам санкцій і не намагається їх порушити, його активи можуть перебувати під арештом, але конфіскації вони не підлягають", - сказав експерт у розмові з виданням.
Він зазначив, що сьогодні в Україні склалися надмірно високі очікування щодо тих коштів, які країна може отримати на відновлення за рахунок конфіскованих російських активів, у зв'язку з чим у майбутньому на нас може чекати розчарування, оскільки насправді таких великих грошей не буде.
Іранський прецедент
Найбільші проблеми пов'язані з активами, що належать російській державі.
"Повідомлення про те, що за кордоном знаходяться 300 мільярдів доларів російських державних активів базувалися на повідомленнях Центробанку Росії. Але зараз, коли ці кошти почали розшукувати та заарештовувати, виявилося, що насправді такої суми немає. Принаймні її не вдається знайти. Тобто або Центробанк публікував неправдиву інформацію, або ці гроші надійно сховані, наприклад, в азіатських довірчих фондах, де їх дуже важко виявити", - розповідає Борис Кушнірук.
Але навіть якщо ці гроші знайдуться, далеко не факт, що вони відразу ж будуть конфісковані та передані нам.
"Усі країни зберігають частину своїх державних коштів за кордоном. І, якщо якась країна ухвалить рішення про конфіскацію активів іншої країни, які зберігаються на її території, то, незалежно від того, наскільки вагомими були причини для цього, вона втратить довіру інших держав", - каже Ілля Несходовський.
Крім того, у світовій судовій практиці є прецедент, який нам може зашкодити. У 1979 році, невдовзі після перемоги Ісламської революції в Ірані, в столиці країни Тегерані було захоплено американське посольство, і США у відповідь на це заарештували державні активи Ірану.
"Скінчилося це тим, що Іран подав позов до міжнародного суду ООН, посилаючись на те, що на момент конфіскації цих грошей між Іраном та США ще діяла угода про взаємний захист інвестицій. І нещодавно стало відомо, що суд ухвалив рішення на користь Ірану. І тепер США мають повернути ту частину коштів, яку було витрачено без згоди власника", - розповідає Борис Кушнірук.
Гроші будуть після перемоги
У випадку з Росією все ще складніше – адже, на відміну від Ірану, це ядерна держава, а також постійний член Ради Безпеки ООН.
"Тому ніхто не буде одноосібно приймати рішення про конфіскацію російських державних активів, - каже Ілля Несходовський. - Для цього знадобиться рішення наднаціонального органу".
Але навіть у цьому випадку передача російських активів Україні не гарантована принаймні в короткий термін.
"Суверені російські кошти ніхто не чіпатиме доти, доки Україна не переможе, і не буде підписаний документ, в якому, крім іншого, будуть передбачені репарації та механізм їх виплати, що передбачає використання заморожених активів", - пояснює Несходовський.
Ще одним можливим механізмом може стати повоєнна угода, за якою РФ сама погодиться на передачу цих активів нашій країні в обмін на поступове зняття санкцій, – додає Борис Кушнірук.
Читайте також: Ціна свободи: коли Європа відмовиться від російського газу
